Українська електронна бібліотека

Загрузка...


Інвестознавство

11.2. Показники ефективності інвестицій


Економічний аналіз ефективності інвестиційного проекту передбачає дослідження показників, що відображають співвідношення витрат і доходів у відповідності з інтересами його учасників. Розрізняються наступні показники ефективності інвестиційного проекту:

• показники фінансової ефективності, що враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

• показники бюджетної ефективності, що відбивають фінансові наслідки здійснення проекту для державного, регіонального чи місцевого бюджету;

• показники економічної ефективності, які враховують витрати і результати, пов´язані з реалізацією проекту, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту.

Витрати учасників інвестиційного проекту підрозділяються на первісні (капіталоутворюючі інвестиції), поточні і ліквідаційні, які здійснюються відповідно на стадіях будівництва, функціонування і ліквідації.

Оцінка майбутніх витрат і результатів при визначенні ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (обрій розрахунку) приймається з врахуванням:

• тривалості створення, експлуатації і (при необхідності) ліквідації об´єкта;

• середньозваженого нормативного терміну служби основного технологічного устаткування;

• досягнення заданих характеристик прибутку (маси і/чи норми прибутку і т.д.);

• вимог інвестора.

Обрій розрахунку вимірюється кількістю кроків розрахунку. Кроком розрахунку при визначенні показників ефективності в межах розрахункового періоду можуть бути: місяць, квартал або рік.

Порівняння різних інвестиційних проектів (чи варіантів проекту) і вибір кращого з них рекомендується робити з використанням різних показників, до яких відносяться:

• чиста наведена вартість;

• термін окупності;

• коефіцієнт прибутковості проекту;

• внутрішня норма прибутковості;

• фондовіддача проекту.

При використанні показників для порівняння різних інвестиційних проектів (варіантів проекту) вони повинні бути наведені до порівнянного виду.

Поряд з перерахованими вище критеріями у ряді випадків можливе використання і ряду інших: інтегральна ефективність витрат, поріг беззбитковості, проста норма прибутку.

Жоден з перерахованих критеріїв сам по собі не є достатнім для прийняття проекту. Рішення про прийняття проекту повинне прийматися з урахуванням значень усіх перерахованих критеріїв і інтересів всіх учасників інвестиційного проекту.

Необхідним критерієм прийняття інвестиційного проектує позитивність сальдо накопичених реальних грошей у будь-якому тимчасовому інтервалі, де даний учасник інвестиційного процесу здійснює витрати чи одержує доходи. Негативна величина сальдо накопичених реальних грошей свідчить про необхідність залучення учасником додаткових власних чи позикових засобів і відображення цих засобів у розрахунках ефективності.

Найбільш складним розділом інвестиційного аналізу є розрахунок потоку і сальдо реальних грошей. Вони повинні бути сформовані таким чином, щоб сальдо накопичених реальних грошей завжди приймало позитивні значення.

Важливу роль у вирішенні питання оцінки ефективності інвестиційного проекту відіграє врахування зміни вартості грошей у часі, а також інші фактори. Деякі з цих факторів піддаються тільки змістовному (а не формальному) обліку.

Планування інвестицій, визначення їх доцільності, прибутковості завжди є прогнозуванням майбутніх доходів і витрат, тобто грошових потоків. У розрахунках при оцінці порівняних обсягів коштів, що розділені між собою часом, треба враховувати зміну їх вартості.

У загальному вигляді зміна вартості грошей у часі визначається за формулою:

Ft = Р(1+r         (11.2)

де Ft, Р - вартість суми грошей відповідно у майбутньому і сьогодні;

(1+r- коефіцієнт компаундингу;

r - банківська річна ставка;

t - порядковий номер року (починаючи з наступного за поточним), якому відповідає значення Р.

Такий перехід від оцінювання вартості грошей сьогодні до їх вартості в майбутньому називається компаундуванням.

Зворотний процес отримання сьогоднішнього еквівалента вартості коштів, що мають бути в майбутньому, називається дисконтуванням.

Загальна формула приведення обсягу коштів майбутнього періоду (Ft) до еквівалентного обсягу поточного року (Р) має такий вигляд:

P=Ft /(1+r)t,                (11.3)

де r - ставка дисконту;

1/(1+r)t - коефіцієнт дисконтування.

Якщо рівень r прогнозується змінним для різних років, то формула приведення обсягу грошових надходжень у році і до поточного року матиме вигляд:

      f11.4         (11.4)

Основним принципом оцінювання ефективності інвестицій є порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Обґрунтовуючи економічну ефективність інвестиційних проектів, застосовують комплекс показників, що відображають різні аспекти вже зазначеного принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій.

З позицій експертної оцінки реалізація інвестиційного проекту може бути представлена у вигляді двох взаємозалежних процесів:

• вкладення коштів у інвестиційний проект;

• одержання доходів від вкладених коштів.

При цьому безпосереднім об´єктом фінансового аналізу і визначенням економічної ефективності інвестиційного проекту є прямі фінансові потоки (т.зв. cash flow - потоки готівки). При розрахунку прямих фінансових потоків варто мати на увазі принципову відмінність понять припливів і відтоків реальних грошей від понять доходів і витрат. Існують визначені номінальні-грошові витрати, такі як знецінення активів і амортизація основних засобів, що зменшують чистий дохід, але не впливають на потоки реальних грошей, тому що номінальні грошові витрати не припускають операцій по перерахуванню грошових сум.

Усі витрати віднімаються з доходів і впливають на суму чистого прибутку, але не при усіх витратах потрібно реальне перерахування грошей. Такі витрати не впливають на потік реальних грошей.

З іншого боку, не всі грошові виплати (що впливають на потік реальних грошей) фіксуються як витрати. Наприклад, покупка товарно-матеріальних цінностей пов´язана з відтоком реальних грошей, але це не є витратою.

Для переходу до викладення порядку розрахунку фінансових потоків та їх показників введемо умовні позначення:

Р - обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об´єкта інвестицій після введення його в експлуатацію;

Ві - обсяг інвестицій, що потрібні для введення об´єкта в експлуатацію (інвестиційні витрати);

Ве - обсяг поточних витрат діючого об´єкта, необхідних для виробництва товарів чи послуг, що виробляє створений об´єкт (витрати експлуатаційні);

Аt - величина нарахованої за рік амортизації основних фондів, створених за рахунок інвестицій;

Т - кількість років життя проекту (експлуатація об´єкта та отримання доходів від інвестицій);

t - індекс (порядковий номер) кожного року експлуатації об´єкта,

t = 1,2,...,Т.

Чиста приведена вартість (NPV) розраховується як сума щорічних обсягів доходів без витрат. Чиста приведена вартість NPV обчислюється при заданій нормі дисконтування (приведення) за формулою:

f11.5            (11.5)

Економічний зміст ставки дисконтування наступний: її величина відповідає мінімально прийнятній для інвестора нормі доходу на капітал (як правило, це ставка залучення депозитів у комерційних банках).

Для прийняття проекту NPV має перевищувати 0. Якщо NPV інвестиційного проекту позитивний, проект є ефективним (при даній нормі дисконту) і може розглядатися питання щодо його прийняття. Чим більше NPV, тим ефективніший проект. Якщо інвестиційний проект буде здійснений при негативному NPV, інвестор понесе збитки, тобто проект неефективний.

Термін окупності проекту (Тk) визначає кількість років, за які загальний приведений прибуток дорівнюватиме обсягу інвестицій. Він дорівнює такому значенню t(Tk=l), при якому:

 f11.6            (11.6)

Термін окупності має бути меншим від загального терміну життя проекту: Tk. Тут Тk - кількість років, потрібних для того, щоб обсяг прибутку від інвестицій зрівнявся з обсягом Bі ; r - річна ставка дисконту, яка має використовуватися для приведення грошових надходжень майбутніх періодів до умов поточного року; К - коефіцієнт приведення:

            f11.7       (11.7)

Результати і витрати, пов´язані зі здійсненням проекту, можна обчислювати з дисконтуванням чи без нього. Відповідно, вийде два різних строки окупності. Строк окупності рекомендується визначати з використанням дисконтування.

Коефіцієнт прибутковості проекту (g) розраховується як співвідношення чистої приведеної вартості доходів за період життя проекту та обсягу капіталовкладень.

Для реалізації рекомендуються проекти, у яких коефіцієнт прибутковості перевищує одиницю.

Коефіцієнт прибутковості розраховується за формулою:

 f11.8           (11.8)

Внутрішня норма прибутковості проекту (R) визначається як рівень ставки дисконтування (r), при якому чиста приведена вартість проекту (за весь період його життєвого циклу) дорівнює нулю, тобто:

     f11.9              (11.9)

Внутрішня норма прибутковості є межею, нижче за яку проект дає негативну загальну прибутковість. Розраховане для проекту значення R має порівнюватися з її нормативним рівнем для проектів такого типу. Якщо R>Rn, проект може бути прийнятий, якщо R<Rn, проект відхиляється.

Значення R розраховується методом добору та перевірки послідовних значень виразу r(r >Rn) з використанням комп´ютерних програм або графічним методом побудови функції залежності між NPV тa r (рис. 11.1).

11.1  

Рис. 11.1 Залежність між NPV та r. 

Для кожного проекту залежно від критеріїв, якими керуються експерти, рівень Rn може бути різним залежно від макроекономічної ситуації у країні, рівня ризиків у регіоні, галузі, проекту, середньої рентабельності діяльності підприємства-інвестора, вартості його капіталу, співвідношення позиченого та власного капіталу та з інших причин.

Якщо розрахунок NPV інвестиційного проекту дає відповідь на питання, ефективний чи ні проект при деякій заданій нормі дисконту, то R проекту визначається в процесі розрахунку і потім порівнюється з нормою доходу на вкладений капітал.

У випадку, коли NPV дорівнює або більше необхідної інвестором норми доходу на капітал, інвестиції в даний інвестиційний проект виправдані, і може розглядатися питання про його прийняття. У протилежному випадку інвестиції в даний проект недоцільні.

Якщо порівняння альтернативних (взаємовиключних) інвестиційних проектів (варіантів проекту) по NPV і R призводять до протилежних результатів, перевагу варто віддавати параметру R.

Фондовіддача проекту (f) розраховується як відношення середньорічного прибутку за весь період життя проекту до середньорічної залишкової вартості інвестицій за той самий період з урахуванням їх щорічного зношення:

        f11.10           (11.10)

Цей показник визначає рівень середньої віддачі (отримання прибутку) від кожної грошової одиниці використаних інвестиційних коштів.

По іноземному інвестору розрахунки потоку реальних грошей проводяться тільки у валюті відповідної держави, з перерахуванням у долари США чи євро. Для додаткового підтвердження економічної ефективності проекту з іноземною участю рекомендується порівняти його з аналогічним проектом, що передбачає тільки українських учасників. Порівняння різних варіантів інвестиційного проекту, обгрунтування розмірів і форм іноземної участі в реалізації проекту виробляється за критерієм максимального економічного ефекту для економіки України.

Внутрішня норма доходності є новим і найскладнішим у розрахунках показником. Вона характеризує рівень доходності конкретного інвестиційного проекту (у процентах) у формі дисконтної ставки в розмірах, за яких майбутній обсяг грошового потоку приводиться до теперішньої вартості вкладених інвестицій. Іншими словами, внутрішню норму доходності можна охарактеризувати як дисконтну ставку, за якої чистий приведений дохід у процесі дисконтування дорівнюватиме нулю.

Показник внутрішньої норми доходності використовують в основному для порівняльної оцінки ефективності інвестицій. Шляхом порівняння двох і більше проектів можна добрати варіант, який забезпечує найвищий рівень доходності.

Індикативне планування будівельного виробництва є важливим для своєчасного забезпечення інвестиційного процесу необхідними потужностями виробників матеріально-технічних ресурсів і будівельно-монтажних фірм. Тобто вони передбачають свій розвиток з метою забезпечення освоєння очікуваних інвестицій. Індикативний план будівельно-монтажного виробництва може передбачити такі показники:

• обсяги будівельно-монтажних робіт за кошторисною вартістю державних об´єктів, в тому числі ті, що належить ввести в дію в плановому періоді;

• кошторисна вартість робіт, що можуть бути виконані підрядним, господарським або змішаним способами;

• обсяги робіт, що фінансуються недержавними інвесторами, в тому числі можливе введення потужностей на цих об´єктах у плановому періоді;

• введення в дію потужностей загалом, в тому числі за рахунок нового будівництва, реконструкції, технічного переозброєння та розширення виробництва;

• введення в дію об´єктів соціальної сфери в цілому і тих, що фінансуються недержавними інвесторами.

Своєчасно опрацьований та оприлюднений Міністерством економіки план інвестування держави дозволить потенційним інвесторам, державним і недержавним підприємствам, що виробляють та постачають матеріально-технічні ресурси для будівництва, проектно-дослідним і будівельним фірмам вивчити ці орієнтовані індикатори, визначитись щодо своїх намірів участі у конкурсах і тендерних торгах, а потім сформувати портфелі замовлень та укласти підрядні договори.

Титул будови (об´єкта) визначає головні техніко-економічні показники: обсяг капіталовкладень і завдання щодо введення потужностей та основних фондів на весь період будівництва з розподілом по роках. Показники титулів будов є плановими як для замовника, так і для підрядника, обов´язковими для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, банків, що здійснюють супроводження, фінансування і реалізацію проекту будівництва.

Титули складаються тільки для тих будов, які мають затверджену проектно-кошторисну документацію на 1 вересня року, що передує плановому. Розрізняють титули будови, будівництво якої розпочинається, титул перехідної будови та внутрішньобудівельний титул.

Порядок затвердження титулів виробничого призначення:

• розрахунковою кошторисною вартістю 15 млн. грн. затверджуються центральними органами виконавчої влади та обласними державними адміністраціями за узгодженням з Мінекономіки України;

• вартістю до 5 млн. грн. затверджуються керівниками підприємств державної власності за узгодженням з органами вищого рівня, до сфери управління якими вони належать.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Інвестознавство
Муніципальні інвестиції та кредити
Бюджетна система України
Гроші та кредит