пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Економічна історія

Економіка періоду світової кризи


У 1930 р. світова економічна криза обрушилась і на Францію. Внаслідок певних обставин вона виявилась особливо затяжною і продовжувалась до 1936 р. У кризовий період відбу­лась крайня радикалізація внутрішньополітичних відносин, що було зумовлено відмінною від інших країн соціальною струк­турою французького суспільства, а також політичними традиці­ями країни. Поряд з посиленням демократичних і ліворадикаль­них течій підсилилась і фашизація країни за прикладом Італії і Німеччини. Боротьба між різними політичними силами визна­чила не тільки особливості антикризової політики, а й істотно вплинула на тривалість кризи.

За період кризи загальний рівень промислового виробництва впав на 1/3, виробництво сільськогосподарської продукції ско­ротилось на 40 %, обіг зовнішньої торгівлі — на 60 %. У країні розорилось 10 тис. дрібних промислових підприємств, 100 тис. торгових закладів, десятки крупних компаній. Зростало безро­біття (досягло 1,5 млн. осіб), майже у 3 рази впали доходи селян.

Вихід із кризи французький уряд шукав у реформуванні еко­номіки шляхом політики дирижизму (посилення державного регулювання економіки). Це була економічна політика держави, що здійснювалась в умовах ринкової економіки і панування при­ватної власності. Зачіпала вона в основному державний сектор.

Французький уряд продовжував політику збільшення дер­жавних замовлень для підприємств воєнно-промислового комп­лексу, надаючи їм кредити, податкові та митні пільги. Було роз­роблено і соціальну програму допомоги безробітним.

Економічна криза різко загострила соціально-економічні про­блеми. Пошуки шляхів виходу з неї привели до посилення про­тистояння різних політичних сил. Вершиною його були спроби фашистських організацій "Вогняні хрести" де ля Рока, "Аксьон франсез", "Патріотична ліга", яких підтримували великі моно­полії і представники церкви, за допомогою сили у лютому 1934 р. захопити владу. Створений з комуністів і соціалістів Народний фронт попередив цей путч. До початку 1936 р. Народний фронт під­тримували партія радикал-соціалістів, рух інтелігенції "Амстер­дам — Плейєль" та ін.

Нестабільність економіки Франції аж до кінця 30-х років стала наслідком непослідовності антикризових заходів, відсут­ності загальнонаціональної програми виходу з кризи. У резуль­таті цього Франція суттєво поступилася своїми позиціями на світових ринках. Державні асигнування на військове будівниц­тво дещо пожвавили економіку країни перед війною, але основні проблеми залишались невирішеними.

Разом з тим досвід Народного фронту підтвердив можливість і необхідність державного регулювання економіки в інтересах суспільства, показав можливість та ефективність спільних зу­силь держави і здорової частини суспільства у протистоянні то­талітаризму, фашизму. Діяльність його уряду заклала основи по­літики реформування економічних відносин на основі розвитку системи державного регулювання в інтересах широких мас су­спільства без застосування крайніх форм соціальної боротьби, трансформації самої капіталістичної системи.

 

Основні терміни і поняття

Стагнація, експансія, фритредерство, ревальвація, аншлюс, пря­мий і непрямий податки, націоналізація, державне регулю­вання.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія