пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Економічна історія

Особливості промислового перевороту у Франції


Більш повільно, ніж в Англії, відбувався промисловий переворот у Франції, що почався наприкінці XVIII ст. Завдяки більшій живучості у Франції дрібного виробництва тут не відбу­валася у таких розмірах, як в Англії, пролетарізація селян і ре­місників. Банківський і лихварський капітали розвивалися у Франції швидше, ніж промисловий.

Капіталістичний розвиток сільського господарства, промис­ловості й торгівлі Франції значно просунувся вперед у період консульства і імперії (1799—1812).

У галузі економічної політики одним із перших кроків Наполеона І було утворення Французького банку, який отримав особливі права на емісію і швидко став головним осередком великого капіталу. Наполеон і його прибічники підписались на велику кількість акцій цього банку. Пізніше було засновано кілька банків у Парижі та провінціях.

Захоплення і грабування нових територій військами Наполео­на І сприяли припливу у Францію великих грошових сум у ви­гляді контрибуцій і поширенню французьких товарів у Європі. На завойованих територіях Наполеон І і його генерали поспіша­ли використати свою перемогу в інтересах французького торго­вельного експорту. Так, вступивши у 1809 р. до столиці Австрії, Наполеон І надіслав у Париж лист, в якому вказав своїм міністрам, що необхідно дуже швидко заповнити віденські магазини виро­бами французької промисловості, скориставшись зниженням митних тарифів.

Продукція вовняної промисловості у період імперії порівня­но з дореволюційним періодом зросла у 4 рази, видобуток заліз­ної руди — у 2 рази і т. д. Але припинення ввозу англійських машин у період війни унеможливило переобладнання французь­кої промисловості на основі машинної техніки і гальмувало інду­стріалізацію країни.

Під час імперії пара в Англії стала основою енергетики, а у французькій промисловості працювало тільки 15 парових машин.

Введена декретом Наполеона І 21 листопада 1806 р. конти­нентальна блокада мала на меті підірвати могутність Англії і створити сприятливі умови для гегемонії французької промис­ловості. У перші роки континентальна блокада сприяла промис­ловому підйому Франції і деяких європейських країн. У Франції з´явились великі механізовані підприємства — бавовняні та шер­стяні прядильні. Але ці підприємства все більше вимагали імпор­ту бавовни. Намагаючись завдати найбільшого удару Англії, На­полеон заборонив торгівлю з нею навіть нейтральним країнам. Ввіз бавовни і барвників було майже призупинено. Порядок со­юзних держав — Німеччини, Голландії, Італії був паралізований, традиційні економічні й торговельні зв´язки порушені. Це відби­лося на французькій бавовняній промисловості. Із 1700 наявних у дореволюційній Франції бавовнянопрядилень до 1811 р. зали­шилось тільки 300.

Французьке сільське господарство мало серйозні труднощі у збуті; скорочення експорту зерна, вина та іншої продукції при­звело до падіння цін. Зростання невдоволення у країні змусило Наполеона відступити: 1811 р. у Франції введено систему ліцензій. За значну плату продавався дозвіл на вивіз із Франції певної кількості товарів,  насамперед сільськогосподарських.

Подібна практика мала місце лише у Франції, що викликало незадоволення її союзників, які потерпали від континентальної блокади.

Розвиток машинізації французької промисловості був над­то повільним, не вистачало парових машин. Хоча збільшилася кількість централізованих мануфактур і фабрик, але переважа­ла домашня промисловість у вигляді розсіяної мануфактури. Цьому якоюсь мірою сприяло і відгородження французької про­мисловості від англійських конкурентів.

Механізація ткацької справи, що розпочалася з 1803 p., сприя­ла зростанню виробництва продукції шерстяної промисловості порівняно з дореволюційним періодом у 4 рази. Почало розви­ватись і шовкоткацьке виробництво, особливо після того, як у 1805 р. Л. Жаккард винайшов свій знаменитий верстат з вироб­ництва візерункових тканин. 1810 р. виготовлено машину, що здійснювала хімічно-механічну обробку льону (її винайшов Ф. Жирар). Технічні винаходи стали використовувати і в хімічно­му виробництві. Хімік Бертоллі за сприяння мануфактурників відкрив метод прискореного відбілювання тканин за допомогою хлору і способи їх фарбування.

Проте у промисловому виробництві застосовувались в основ­ному гідравлічні верстати. Парова машина на початку XIX ст. не набула значного поширення. У 1830 р. у країні налічувалось всього 625 парових машин. Машинобудівні підприємства в ос­новному належали англійським капіталістам, які привозили ро­бітників з Англії. Деякі французькі машинобудівники запози­чуючи з Англії схеми машин і верстатів, вивозили звідти і самі машини.

Отже, промислова революція у Франції відбувалася значно повільніше, ніж в Англії. Розвиток великої промисловості стри­мувало переважаюче дрібне сільське господарство, де була зай­нята більшість населення країни. Дешева робоча сила малозе­мельних селян гальмувала впровадження машин.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія