пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Економічна історія

Створення колоніальної імперії


130 конфліктів, у яких Англія брала участь у XVIII ст., були пов´язані з колоніальними питаннями. Але завер­шальним етапом у створенні колоніальної імперії Англії вия­вилась її участь у Семилітній війні (1756—1763), з якої вона вийшла більш могутньою державою, розширивши свої територі­альні володіння. Франція зберегла лише 5 здобутих міст в Індії, а з Північної Америки її повністю витіснили. Колосальні при­бутки Англія отримувала від работоргівлі — близько 20 тис. негрів за рік вивозили англійські работорговці до Південної Америки і до південних колоній Північної Америки.

До середини XIX ст. Англія стала центром великої колоні­альної імперії, скориставшись сприятливою обстановкою після поразки наполеонівської Франції (1815) — головного суперни­ка на колоніальному терені. Погрозою і підкупом, війнами і дип­ломатією, вбивствами і шахрайством Ост-Індська компанія до кінця 40-х років завершила загарбання Індії, де проживало май­же 70 % населення всієї Британської імперії. У 1813 р. монопо­лію на торгівлю з Індією (яка належала Ост-Індській компанії) було скасовано. Парламентським актом 1833 р. компанію було збережено лише як адміністративний та військовий орган, а в 1858 р. її було ліквідовано.

У 1819 р. було захоплено Сінгапур, у 1839 р. — Аден, який став опорним пунктом для підкорення племен півдня Аравій­ського півострова. У цей же період було зроблено вирішальний крок до оволодіння неосяжним китайським ринком. Острів Гонконг за Нанкінською угодою (1824) було передано Англії у "довічне володіння". У 1852—1853 pp. було захоплено і при­єднано до Індії всю Південну Бірму. Початок нового етапу в економічній експлуатації Індії поклало скасування торговель­ної монополії Ост-Індської компанії, яка значну частину своїх доходів отримувала від продажу в Англії екзотичних продуктів Сходу. Це сприяло зростанню експорту англійських фабричних товарів, зокрема бавовняної матерії. Якщо у 1813 р. він був мізер­ний, то у 20-ті роки досяг майже 2 млн ф. ст. за рік.

Особливий інтерес у англійців викликало узбережжя Захід­ної Африки, звідки почали привозити пальмову олію, какао та інші цінні продукти і сировину. Головними статтями обміну з місцевим населенням слугували спиртні напої і вогнепальна зброя. Знайдене на цих територіях золото призвело до кількох воєн з метою загарбання земель, що закінчилися тільки в 1900 р.

У 1840—1860 pp. воєнно-політична експансія Англії забез­печила нові ринки для англійських фабрикантів в Афганістані та Ірані.

Протягом першої половини XIX ст. англійські колонізатори порівняно швидко "опанували" Австралію. З кінця XVIII ст. до 60-х років туди було вивезено 155 тис. засланців.

Найбільш значною з колоній Англії залишалась Канада, в якій до середини XIX ст. проживало вже близько 2,5 млн. осіб і куди йшов найбільший потік емігрантів.

Зростання впливу Англії на Середньому Сході призвело до загострення її відносин з Росією, а згодом і до прямого воєнного конфлікту. Головним результатом Кримської війни (1853—1856) для Англії було рішення про нейтралізацію Чорного моря.

Таким чином, до середини XIX ст. остаточно сформувалася колоніальна імперія Англії, хоча загарбання нових територій і ринків збуту продовжувалось. Створення колоніальної імперії сприяло ще більшому зміцненню економічної могутності Англії.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія