пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Економічна історія

Основи економічного зростання Голландії


3 півдня на північ Європи між Францією і Німеччиною у XV ст. існувала велика держава — герцогство Бургунд­ське. Північну частину цієї держави займали Нідерланди. Це була територія, на якій нині розміщені країни Бенілюксу і кілька північних районів Франції. Із 12 провінцій Нідерландів еконо­мічно найрозвинутішими були 7 північних, найбільша з яких — Голландія.

Економічному розвиткові Голландії, яка з кінця XV ст. почи­нає своє сходження і у XVII ст. перетворюється на зразкову капі­талістичну країну, допомагали перш за все сприятливі географічні умови.

Бідні ґрунти, близькість моря, багато островів і зручних гава­ней, низовини великих річок — Рейну, Маасу, Шельди — підштов­хували голландців шукати кращих умов існування на морі. Коли більшість інших народів Європи ще залишались землеробами, а деякі навіть пастухами, голландці раніше за інших стали моря­ками. Зі зміною торговельних шляхів після Великих географіч­них відкриттів Голландія опинилась на перехресті шляхів світо­вої торгівлі та стала торговим посередником між Заходом і Сходом, Півднем і Північчю.

Особливістю розвитку Голландії було і те, що кріпосне право не набуло значного розвитку і селяни зберегли особисту свободу. Частка феодального землеволодіння становила лише 20—25 %. Створювалися фермерські господарства, райони "торговельного землеробства", які спеціалізувалися на вирощуванні певних куль­тур. Таке становище сприяло і більш ранньому, ніж в інших країнах Європи, розвиткові капіталізму. Значна кількість міст, які славилися суднобудуванням, мануфактурами тощо, укорінення капіталізму в сільському господарстві та його товаризація зро­били Голландію однією з найбільш розвинутих країн Західної Європи.

Найбільшого розвитку в Голландії, ЯКЭ. ВуКЄ у XVII ст. стала "зразковою капіталістичною країною", набули зовнішня і внут­рішня торгівля.

1. Головне значення для економіки Голландії XVII ст. мала зовнішня торгівля. Витіснивши ганзейську торгівлю з північно-європейського регіону, Нідерланди стали основним постачаль­ником хліба, лісу та інших сільськогосподарських товарів із Північної і Центральної Європи до країн Південної Європи. Ре­волюційно-визвольні війни Голландії поступово перетворились у так звані торговельні війни, спрямована позбавлення монополь­ного становища іспанців в Америці та португальців на експлуа­тацію колоній на Сході. Витіснивши португальців, голландці ство­рили величезну імперію, яка простягалася від Мозамбіку до Японії. На відміну від Іспанії, а пізніше Англії і Франції, ця країна не прагнула до територіального захоплення. Голландці закладали торгові факторії, монополізували постачання прянощів та східних товарів, займалися каботажними перевезеннями. У цьому вони повторювали португальців.

Сукупний торговельний обіг Голландії в середині XVII ст. досяг 75—100 млн. флоринів (флорин — 3,5 г золота) на рік. Пе­реважала торгівля з Індією, Китаєм, Японією, Америкою. У 1602 р. було створено Ост-Індську компанію (приватне акціонерне то­вариство, значну кількість акцій якого контролювала держава), що потім стала зразком для інших торгових компаній. Вона мала право від імені уряду укладати торгові й мирні угоди, вести війну, утримувати армію, судити своїх чиновників, тобто фактич­но була державою в державі. Торгівля Ост Індської компанії приносила астрономічні бариші, тому що гвоздика перепродувалася у 7 разів, перець — у 8—10, чай — у 3—4 рази дорожче. У 1606 р. компанія виплатила своїм членам 67 % дивідендів. У 1699 р. капітал компанії становив 4 т золота.

Великим попитом користувалися у голландських купців і товари з України та Росії: віск, зерно, коноплі, поташ, м´ясо і т. ін. Вони вивозилися через Ригу.

Голландія торгувала з Францією, Англією, а також з Іспанією, що перебувала з нею у стані війни. Найголовнішим портовим містом був Антверпен. Найвищий підйом його припав на 1535— 1557 pp. У місті проживало близько 100 тис. осіб. Сюди прича­лювало по кілька тисяч кораблів, іноземні фірми мали тут своїх представників, антверпенська біржа займала за обсягами угод одне з перших місць у Європі. Пізніше війна з Іспанією стала причиною перенесення торгового центру з розореного іспанцями Антверпена до Амстердама. Однією з умов капітуляції Антвер­пена перед іспанцями було право жителів міста покинути його разом зі своїм майном. Тому антверпенські купці, які перебра­лися до Амстердама, привезли із собою капітал, своє уміння і торгові зв´язки. Половина вкладів Амстердамського банку, ство­реного у 1609 p., надійшла з Південних Нідерландів. Амстердам, що виступив спадкоємцем італійських міст і Антверпена, став головним торговим центром Європи. Він був останнім торго­вим містом після Генуї, Венеції і Антверпена, яке представляло власні інтереси, а не інтереси нації і країни в цілому.

Таким чином, зовнішня торгівля Голландії охоплювала всі країни Європи і їх колонії, що дало їй змогу стати у XVII ст. світовим торговим гегемоном. Сприяла цьому і та особливість розвитку Голландії, що на відміну від Англії, де капітал вкладав­ся в основному в промисловість, головними сферами використан­ня голландського капіталу були торгівля і морські перевезення, які давали найбільший прибуток. Наприкінці XVI ст. кораблі Амстердама перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піре­нейський півострів і Північна Атлантика.

2. Розвиток зовнішньої і внутрішньої торгівлі зумовив зрос­тання ролі банківської справи та кредиту. В європейській торгівлі дедалі більшого розвитку набував комерційний кредит. На початку XVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовували векселі (письмові боргові зобов´язання) на пред´явника. Борги та кредити надходили на ринок. Векселі були в обігу замість готівки, переходили з рук у руки, поки не анулювалися. Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигнацій), що встановлювала відпові­дальність кредиторів. У 1598 р. було засновано Страхову пала­ту. Голландія стала центром ринку цінних паперів. Сюди по­чали стікатися численні переказні векселі, які скуповували ба­гаті голландські купці і банкіри, випускаючи під це забезпечен­ня власні цінні папери. Упродовж XVII ст. Амстердам перетво­рюється у найбільший міжнародний фінансово-кредитний центр, чому сприяли низькі проценти (5 %) на позичковий капітал.

Амстердам повторив долю Генуї і Венеції, які наприкінці XV ст. також перейшли від торгівлі до кредиту. У XVIII ст. Гол­ландія остаточно стала банкіром Європи, який кредитував цілі держави, але поступилася торговельною першістю іншим краї­нам. Надлишкові голландські капітали, проникаючи в економі­ку інших країн і отримуючи при цьому значні прибутки, водно­час стали одним із факторів економічного розвитку цих країн. Отже, Голландія своїми руками "вирощувала" конкурентів. Уже в 30-ті роки XVII ст. голландська торгова система в Європі була зруйнована.

3.      У XVII ст. крім зовнішньої торгівлі Голландія надавала великого значення рибальству. У цій галузі було зайнято 100—120 тис. осіб і до двох тисяч кораблів. Отримавши у спадок від ганзейців дуже прибуткову торгівлю оселедцями, Голландія за­безпечувала ними всю католицьку Європу, яка і в XVII ст. про­довжувала "страждати" від частих постів.

Добре розвинуте рибальство було надзвичайно прибутковою справою для купців і судновласників, справжнім "золотим дном", що у свою чергу стимулювало розвиток торгівлі, суднобудування, виробництво парусини і т. ін.

4.      Голландія у XVII ст. вирізнялась високим ступенем розвит­ку суднобудування. Ця невелика республіка (площа 25 тис. км2 і населення 2 млн. осіб) мала у XVII ст. флот, який і за кількістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Всесильний карди­нал Рішельє заздрив військово-морській могутності Голландії, яка мала близько тисячі тільки військових кораблів, а Франція мен­ше десяти. Взагалі голландський флот налічував 15 тис. кораблів
і 150 тис. моряків, що становило 75 % світового флоту. Тільки у двох містах, Амстердамі й Зандамі, налічувалось близько 130 ко­рабелень. Будівництво кораблів коштувало в Голландії в 1,5—2       раза дешевше, ніж в Англії, і набагато дешевше, ніж у всіх інших країнах Європи. Тому голландці будували кораблі майже для всіх європейських країн, у тому числі для Англії, Росії, Речі Посполи тої та ін. Центрами суднобудування були Саардам і Роттердам.
Канатні, парусні, паперові, скляні й деревообробні мануфактури, лісопилки були майже в кожному місті. На будівництві флоту працювали тисячі теслярів, столярів та інших майстрів. У XVII ст. Голландію було визнано центром світового суднобудування.

5.      Значного розвитку в Голландії у XVII ст. набула також
текстильна промисловість. її центрами стали Лейден і Хар­лем. Саме в цій галузі народного господарства у Голландії впер­ше виникли мануфактури всіх трьох типів. Однак, на відміну від Англії, де у XVII ст. більше була розвинута розсіяна ману­фактура, у Голландії поширення переважно набула централізо­вана мануфактура. Голландські ткацькі мануфактури виготов­ляли тонку тканину, відоме голландське полотно, парусину, плюш, тканини з льону, шовку, і все це справедливо вважалось у того­часній Європі першосортним. Фландрійські ткацькі верстати були відомі ще з часів середньовіччя і відзначалися високою доско­налістю.

6.      Капіталістичні форми активно впроваджувались і в сільське господарство Голландії, що знайшло своє втілення у передовій для того часу агротехніці, товаризації сільськогосподарської про­дукції і виробництва, капіталістичній оренді, великих тварин­ницьких фермах, інтенсивному садівництві. Голландці стали більше вирощувати культури, які приносили найбільший дохід: льон, коноплі, рапс, хміль, тютюн, ті, що використовувалися для виготовлення барвників — пастель і марену. Це було пов´язано

3 розвитком такої галузі промисловості, як кінцева обробка і фарбування сирового сукна, що постачалась в основному з Англії. За допомогою гребель, дамб і насипів у моря і болота було відво­йовано тисячі гектарів землі (так звані польдери) для сільського господарства. Зовсім не випадково про голландців говорять, що вся земля — справа рук Господа Бога, і тільки Голландія — справа рук самих голландців. Уже в XVI ст. голландці стали вирощувати кормові культури, застосовувати дренаж, мінеральні добрива.

Таким чином, у XVII ст. Голландія була найбільш розвину­тою країною у галузі промисловості та сільського господарства, її столиця Амстердам була торговим і фінансово-кредитним центром не тільки Західної Європи, а й всього світу.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія