Електронна бібліотекапідручники


Економічна історія

Утворення грошового ринку


Розвиток торгівлі став важливим джерелом первісного нагромадження грошових засобів у руках купців і лихварів та утворення грошового ринку.

З метою забезпечення правильності торговельних угод в Італії з XII ст. почали карбувати важку (вагою більш як 20 г) срібну монету — гросо. Доти, доки карбування цих монет було в руках італійських монетників, ті залишались повноцінними. Пізніше, коли гроші стали карбувати королі, сеньйори, єпископи, великі міста, в тому числі й за межами Італії, монети стали знецінюватись.

Необхідність у повноцінних засобах обігу привела до появи у XIII ст. золотої монети, відомої під загальною назвою "голден", вагою 3,25 г. У Голландії подібні монети називались гульдена­ми, у Флоренції — екю, в Англії — соверенами, у Венеції — ду­катами і т. д.

Пізніше вага золотої монети зменшилась до 2,5 г, а свого роду міжнародним еквівалентом став флорин, що було свідчен­ням могутності Генуї, Флоренції, Венеції.

У XV ст. у Німеччині в Йоахімсталі, де було відкрито новий срібний рудник, почали карбувати знаменитий німецький та­лер, вага якого сягала 30 г. Проте на цю монету чекала та ж доля — швидке знецінення.

Виникнення різного роду монетних систем і одиниць поро­дило необхідність операцій з обміну грошей. Так виокремилася професія міняйл, які орієнтувалися в грошових системах і відрізняли повноцінну монету від фальшивої, займалися перека­зом грошових сум і лихварством (їх називали банкіри — від слова "банко" — лава, де сидів у ломбарді міняйло). З XIII ст., у зв´язку з розоренням дрібних працівників міста та села і роз­ширенням торгівлі, кредитно-позичкові операції набули знач­ного розмаху, особливо у сфері транзиту й оптових операцій. Діло­вим людям було невигідно й небезпечно перевозити велику кількість золотих, срібних чи мідних грошей. Тому вони могли отримати їх від агентів міняйла, які перебували там, де проляга­ли торгові шляхи, пред´явивши його розписку (вексель), завіре­ну спеціальною особою — нотаріусом. Пізніше стали утворюва­тися банківські контори і банки.

Виокремлення фінансової діяльності в особливу галузь про­ходило на італійському ґрунті. Наприклад, у Генуї банк Сан-Джорджо утворився ще в XI ст., а в XV ст. його капітал переви­щував 10 млн. лір. Італійці успішно оволодівали такими інструментами, як векселі, кредит, торговельні угоди на період, позики і т. ін. У Безансоні, імперському місті у Франш-Конте, у XV ст. намагалися заснувати центр грошового ринку. Хоча таким цен­тром місто не стало, але "ярмарки без місця", що кочували і збиралися у різних містах, завжди називалися "Безансон". Його господарем була Генуя, і він був законодавчим органом фінан­сового світу, своєрідною міжнародною фондовою біржею. Тут установлювався курс грошей, здійснювалися грошові перекази, підписувалися фінансові угоди. У XV ст. обсяг угод сягав 40 млн. золотих флоринів. Це був попередник майбутніх бірж у Лондоні й Антверпені.

В Італії у XV ст. більшість міст мали заклади, які видавали позики під заставу речей, забираючи за це близько 5 %. їх ініціа­торами були францисканські монахи. Спочатку ці заклади на­зивалися "горою милосердя", пізніше їх стали називати ломбар­дами. Перший ломбард було засновано у Перуджі (провінція Ломбардія, звідси і назва) у 1462 р. Через 50 років ломбарди діяли вже у 87 містах Італії. Найстаріші вільні форми капіта­лу — торговий і лихварський — у XIV—XV ст. почали прони­кати у виробництво. Купці оптом закуповували сировину і пе­репродували її ремісникам, скуповуючи потім готові вироби для продажу. Ремісник був відірваний від ринку сировини і продов­жував працювати на торговця-скупника вже як найманий робіт-ник-надомник. Так почала складатися рання форма капіталі­стичного виробництва — розсіяна мануфактура. У XIV—XV ст. у найкращих умовах перебували міста Південної Європи. Найбільш урбанізованими були регіони Північної і Централь­ної Італії, де відстань між містами не перевищувала 15—20 км.

Таким чином, XI—XV ст. — це важливий етап у розвитку Західноєвропейського регіону. У цей період формувалась і удо­сконалювалась феодальна структура, спостерігався прогрес у аг­рарному секторі економіки. Великих успіхів досягли міста, які ставали динамічними центрами народного господарства і заро­дження основ капіталістичного виробництва.

 

Основні терміни і поняття

Транзитна торгівля, гільдія, асоціація, гроші, лихварство, лом­бард, флорин, дукат, вексель, біржа. 



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія