Еліту становили багаті торгівці — купці, зайняті у транзитній торгівлі та опто­вому продажу. Купецьке середовище було з´єднане родинними і корпоративними зв´язками. Форми об´єднання були різноманітні. Створювалися купецькі об´єднання з одного міста — гільдії, куди входили особи зі схожими професійними інтересами. У ве­ликих містах було по кілька гільдій. Вони мали свої статути і, як правило, спеціалізувалися на торгівлі одним чи кількома то­варами. Гільдії забезпечували своїм членам монопольні умови в торгівлі, правовий захист. Крім гільдій, виникали конвої, морські каравани, які охоронялися, пайові купецькі товариства. Деякі об´єднання виходили за межі одного міста, утворюючи асоціації купців кількох міст. Велику популярність мала Ганза (об´єднан­ня, спілка) — торговельно-політичний союз купецтва північно-європейських міст, який монополізував торгівлю Північної Євро­пи. Ганза виникла в середині XIII ст. (назва використовується з 1358 р.). До початку XV ст. Ганза налічувала вже до 170 німець­ких і західнослов´янських міст (у тому числі Гданськ, Рига, Нов­город Великий), мала декілька філій. Провідною була Вендська ганза на чолі з Любеком, пізніше Гамбургом, яка до XVI ст. домі­нувала в північноєвропейській торгівлі. Не менш впливовою була Паризька ганза. Купці союзу мали низку привілеїв. На ярмар­ках у них ніхто не мав права конфіскувати товари за борги, не міг арештувати їх за злочини, вчинені в інших місцевостях. Ку­пець не відповідав за дії своїх компаньйонів. Влада не могла розпоряджатися майном купця, який помер на ярмарку. Ган­зейський союз охороняв своїх членів від пограбування та на­сильства з боку феодалів, піратів, місцевої влади.