Під документарним інкасо розуміється одержання через банк покупця належної продавцю суми через передачу відповідних документів, коли банк діє як посередник між покупцем і продавцем, пропонуючи покупцю оплатити підтверджуючі відвантаження товару документи.

Інкасова форма розрахунків здійснюється за посередництвом двох банків: банку експортера, що інкасує, і банку — платника імпортера.

При використанні інкасової форми розрахунків ризик продавця не зовсім захищений, тому що в момент відправлення товару в нього немає ніякої впевненості в здійсненні платежу покупцем і його банком, оскільки покупець може не мати достатньої кількості коштів чи просто відмовитися оплатити запропоновані документи. Зобов´язання банку покупця складаються тільки з виконання отриманих від інкасуючого банку інструкцій, наприклад, передати документи проти платежу або акцепту векселя. У разі відмови покупця від запропонованих дій усі наступні кроки, наприклад повернення документів чи зміна форми вимоги платежу, проводяться на основі інструкцій банку, що інкасує, і всі ризики неотримання платежу лежать на ньому.

Залежно від пропонованих до оплати документів розрізняють два види інкасо.

Просте (чисте) інкасо означає пред´явлення до оплати фінансових документів, таких як тратти, перекладні векселі, безумовні гарантії.

Документарне (комерційне) інкасо супроводжується комерційними документами, що підтверджують відправлення товару продавцем.