Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Історія економічних учень

10.1.1. Стан і концептуальні засади вивчення у вітчизняній історико-економічній літературі розвитку університетської економічної думки


Зібрано велику кількість відомостей про стан дослідження та викладання економічних наук з історії університету взагалі, біографічного матеріалу про вчених-економістів, які в різні роки очолювали кафедру політичної економії та статистики і викладали економічні дисципліни в складі інших кафедр, зокрема поліційного, фінансового та торговельного права. Джерелом цих відомостей насамперед стали спогади сучасників, архівні матеріали (щорічні університетські звіти, протоколи засідань ради університету, послужні списки, особові справи викладачів та студентів різних років, списки студентів), біографічний словник, присвячений професорам Київського університету, періодичні видання, насамперед, "Университетские известия", роботи вітчизняних і зарубіжних учених за період 1860—2002 pp.
"История литераторского университета св. Владимира" М.Ф. Владимирського-Буданова, надрукована в 1884 р., являє собою перш за все викладення основних подій та законодавчих актів, пов´язаних із діяльністю університету за перші п´ятдесят років його функціонування.
У XIX ст. діяльність Київського університету припинялась декілька разів на досить великі, як для навчального процесу, проміжки часу, що негативно впливало на розвиток університетської науки, в тому числі й економічної. Періоди в історії виділялися залежно від приходу до влади нового монарха. Відповідно були надруковані книги: "Киев и Университет св. Владимира при Императоре Николае І" в 1896 р., "Университет св. Владимира в царствование Императора Александра III (1881 —1884)" в 1900 р. та ін. Значно більший інтерес становить "Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира"
(1834—1884), що вийшов під редакцією професора університету B.C. Іконнікова у 1884 р.
Талановитий учений, видатний історик університету виступив також редактором і одним з авторів праці "Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях И мператорского университета св. Владимира" (К., 1884). Слід зазначити, що це була перша і чи не остання спроба зібрати життєписи всіх без винятку вчених, які працювали в різних галузях університетської науки, в тому числі й політекономії, за перші п´ятдесят років існування Київського університету. Автори статей в "Словаре" та "Записках" були представниками різних факультетів і могли як сучасники "по гарячих слідах" оцінювати не тільки викладацькі заслуги, а й науковий внесок кожного професора.
Важливим джерелом відомостей про розвиток економічної науки в Київському університеті продовжує залишатись "Критико-биографический словарь русских писателей и учених" С.А. Венгерова, видрукований декількома томами в різні роки наприкінці XIX — на початку XX ст. у Санкт-Петербурзі. На жаль, ця робота не була завершена в тому обсязі, в якому її планував автор. Сучасним продовженням цих проектів може слугувати випущений у Росії біографічний словник "Русские писатели. 1800—1917" (М., 1989— 1999). Вийшло чотири томи від А до П; ряд статей присвячені політекономам Київського університету.
Вагомим джерелом як в плані персоналій, так і в аспекті загального висвітлення ситуації з імперськими університетами є "Экономический словарь Брокгауза—Ефрона". Зокрема, проблема "університетських свобод" широко обговорювалась в той час. П.Н. Мілюков у своїй статті "Университеты в России", опублікованій в 64-му томі вищезгаданого словника, переконує читача в тому, що ідея таких свобод, запозичена в Німеччині на початку XIX ст., за наявного в імперії державного устрою була приречена на поразку.
Для висвітлення розвитку економічних та інших наук у Київському університеті цікавими є також спогади випускника університету, згодом відомого вченого А.В. Романовича-Славітінського в книзі "Моя жизнь и академическая деятельность 1832—1884" ("Вестник Европы", травень — липень 1903 p.)
Найбільше історіографічної літератури, присвяченої Київському університету, з´явилося до його 50-річного ювілею в 1884 р. На жаль, після 80— 90-х pp. XIX ст. традиція істориографічного аналізу розвитку наук в українських університетах була втрачена. У наступні майже 70 років не було написано жодної спеціальної праці з історії розвитку Київського університету та університетської науки. Тому цінними джерелами для вивчення розвитку економічної науки є різноманітні спогади, постанови Міністерства народної освіти та університетські постанови, архівні матеріали, журнальні та газетні статті і т. ін., які могли б пролити світло на розвиток та викладання економічної науки в університеті, зокрема на методи викладання економічних дисциплін, учбові плани, кількісний та якісний склад студентів і викладачів.
У літературі радянського періоду слід виділити 20-ті pp. XX ст., коли були зроблені перші поодинокі спроби досліджень української економічної думки, у тому числі університетської, свідомо відмежованої від російської. Започатковано зіберіаду (праці про наукову і педагогічну діяльність випускника, видатного вченого і доцента Київського університету Миколу Івановича Зібера — Д. Бованенка, Л. Клейнборта, Д. Наумова.
В 1923 р. в 1-му томі Записок соціально-економічного відділу ВУАН було надруковано статтю академіка ВУАН МЛІ. Василенка "Кременецький Ліцей і Університет св. Володимира". У ЗО—40-і pp. XX ст. така тематика була заборонена. Лише 100-річний ювілей університету, змусив учених повернутися до перерваної традиції історикографічного описання, не зважаючи на тяжкі часи. З двох протилежних підходів підготовлені та видані праці за кордоном " 100-летие Киевского университета св. Владимира" (Белград, 1935) і "Розвиток науки в Київському університеті за 100 років" (К., 1935) в Радянській Україні. Лише у 50-ті pp. з´явилась можливість відновити, хоч і з позицій ортодоксального марксизму, дослідження питань розвитку економічної науки в українських університетах. З´явились розвідки про С.А. По-долинського4 та ряд інших українських учених.
Тогочасне бачення історії Київського університету та розвитку в ньому різних наук було викладене в "Історії Київського університету 1834— 1959 pp." під редакцією професора О.З. Жмудського. Видання присвячене 125-й річниці створення університету і стало найповнішим і найбільш доступними широкому загалу. До цього ювілею було створено великий колектив дослідників, до складу якого увійшли кращі представники від різних університетських наук. Автори "Історії" керувались двома основними ідеями: про
Очерки по истории систем народного просвящения в России в XVIII—XIX веках.
Розвиток економічної думки в Київському університеті (XIX — початок XX ст.) боротьбу прогресивних радянських професорів за утвердження матеріалістичних ідей та про значення університету як центру революційного руху в Україні, викладачі та студенти якого протягом усієї історії університету засуджували реакційні сили та виступали з відкритими протестами проти царського режиму. Всі заворушення, які то вщухали, то знову спалахували в студентському середовищі в XIX ст., до речі, з різних причин, були предметом особливої гордості, без них не могла розглядатись будь-яка наукова діяльність.
Серед праць 50—60-х pp., в яких з ортодоксальної марксистської точки зору досліджувались погляди окремих учених Київського університету (Д.П. Журавського, І.В. Вернадського, М.Х. Бунге та ін.), виділяються дві книги нарисів: "Нариси з історії економічної думки України" (К., 1956) в упорядкуванні Д.Ф. Вірника та "Історія економічно мінної думки на Україні" (К., 1961) в упорядкуванні В.П. Теплицького, Л.Я. Корнійчука, Є.А. Шаблія.
Після 80-х років у розвитку економічної науки в Україні відбулися докорінні зміни. Вони обумовлені насамперед радикальною трансформацією колишньої радянської економіки в ринкову. Були переглянуті ортодоксальні марксистські моделі розвитку економічної науки, з позицій якої раніше трактувалися всі питання економічної теорії та історико-економічних наук. Одночасно відбувався складний суперечливий процес формування нових теоретико-методологічних позицій, нових для дослідників на пострадянських теренах і давно засвоєних немарксистськими теоретиками та економ-істориками Заходу.
Б. Винар у 1965 р. зазначав: "Значно занедбано вивчення економіки України передреволюційного періоду, не кажучи вже про потрібні студії розвитку українських економічних доктрин, тобто вивчення ідейного, ідеологічного та історіософського аспектів господарської самобутності українського народу на широкій історіографічній базі".
Після 1965 р. представники української діаспори різними мовами (українською, англійською, італійською та ін.) написали та видрукували ряд статей і книг. Серед них привертає увагу насамперед праця відомого дослідника, економіста-історика, професора І.-С. Коропецького. У 1984 р. під його редакцією в Кембриджі вийшла колективна монографія "Вибрані внески українських вчених в економічну теорію":, а ще через десятиріччя — збірна праця вченого "Українські економісти XIX ст. та західна наука". Остання включала сім статей, опублікованих протягом 80-х — початку 90-х pp. (три з них перекладені українською мовою з англійської).
С.М. Злупко зазначив, що статті професора Коропецького "мають нове для наших співвітчизників навантаження, оскільки вони написані з позицій західної методології, яка тривалий час не визнавалася у нашому Радянському Союзі. Пропоновані нариси висвітлюють цінності економічної думки у контексті загальнолюдського поступу, протистоять масовій обмеженості та матеріальному детермінізмові".



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія