Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць

Релігійне виховання у педагогічній спадщині Григорія Ващенка


Івах С.

Дрогобицький державний

педагогічний університет імені Івана Франка (м. Дрогобич)

На сучасному етапі розвитку суспільства поряд із змаганнями за нові технології іде боротьба за серця і душі тих, кому належить майбутнє нашої держави, - дітей. Невтішні факти нашої дійсності - зростання злочинності, безпритульності, наркоманії серед молоді, свідчать про те, що питання духовного відродження і морального вдосконалення є надзвичайно важливими для нашого суспільства. Вважаємо, що одним із найважливіших засобів розвитку духовності є християнське виховання, глибокі традиції якого має український народ та повернення до яких є потребою сьогодення. Тому, на нашу думку, доцільним є вивчення доробку вітчизняних педагогів щодо відродження української виховної традиції. В даному контексті невичерпним джерелом виступає педагогічна спадщина Григорія Ващенка.

У праці “Виховний ідеал“ він на основі аналізу розвитку української духовності обґрунтовує “український виховний ідеал”, який відповідає психічним та природним особливостям нашого народу. На його думку, виховний ідеал - це образ ідеальної людини, на який має орієнтуватись педагог, виховуючи молоде покоління. Зважаючи на те, що український народ був завжди глибоко віруючим, його виховний ідеал базується на християнських засадах. Християнські заповіді є складовою частиною українського виховного ідеалу, засобом формування моральності кожної особистості - представника нації.

Коли ми хочемо виховати українську молодь з міцною волею і стійким характером, потрібно перш за все звернути увагу на її моральність. ГВащенко вважає, що це неможливо зробити без віри в Бога. «Все виховання української молоді мусить бути пройняте християнським духом: ми маємо виховувати християнський світогляд і риси характеру, що відповідають євангельським заповітам», - наголошує педагог [1, 74].

ГВащенко вважав, що релігійне виховання потрібно розпочинати з раннього дитинства, адже «релігія не є лише світоглядом, вона охоплює всю людину в цілому з її почуттями, бажаннями, вчинками» [2, 136]. Тому коли малу дитину позбавити релігійного виховання, у неї може атрофуватись властивий кожній людині від народження потяг до релігії.

Важливе місце у релігійному вихованні, особливо у період раннього дитинства, на думку Г.Ващенка, належить родині. Адже основним засобом є приклад батьків. Тому оточення, в якому зростає дитина, мусить бути в усьому християнським. Це стосується не тільки зовнішнього вияву, як для прикладу наявності образів на стінах, а в першу чергу взаємин в родині, які мають ґрунтуватися на взаємоповазі та взаємодопомозі, любові та злагоді. Всі члени родини мають поводити себе як справжні християни: кожний день починати і закінчувати молитвою, у неділю та свята бути присутніми на Святій Літургії та й у буденних своїх справах дотримуватись християнських заповідей.

Великої ваги у християнському вихованні, особливо у дошкільному віці, педагог надає релігійним традиціям, завдяки яким, на його думку, українці зберегли високий моральний рівень навіть за часів «большевицького панування». Особливе значення має дотримування традиційних релігійних звичаїв при святкуванні Різдва та Великодня. «Урочиста вечеря перед Різдвом і Водохрещам, повні краси колядки й щедрівки, великодні звичаї та інше

все це залишає свій благородний слід навіть у душі немовляти» - зауважує Г.Ващенко [2, 137]. Та їхній вплив буде більш ефективним, якщо участь дітей у святах буде не тільки пасивною, але й активною.

Важливим засобом у релігійному вихованні дошкільників є природа. «Це величня книга, яка без слів промовляє до серця людини і розкриває перед нею Всемогутність і Премудрість Божу. Ця книга промовляє не тільки до дорослих, а й до малих дітей, бо й вони можуть відчувати красу природи, як вияв Божественної Краси» - зазначає ГВащенко [2, 137]. Тому в дошкільному віці дитині потрібно не тільки відкривати красу природи, а й наводити на думку, що ця краса створена й дарована нам Господом.

Поглиблюється релігійне виховання у шкільному віці дітей. Тут основне значення відіграє школа. На думку Г.Ващенка, релігійне виховання у цей період не повинне обмежуватись тільки викладанням Закону Божого, школа має також організовувати регулярні відвідування учнями церковних служб. Педагоги мають прагнути до того, щоб молодь відчувала святість і величність служби Божої, щоб відвідування церкви стало для неї потребою душі, щоб під час служби Божої молодь відчувала єднання з Богом та віруючими.

ГВащенко вказує на особливі труднощі релігійного виховання молоді в юнацькому віці. Адже в цей період формується світогляд і в зв’язку з тим виникає багато світоглядних питань. Педагоги в цей період повинні допомогти молоді виробити християнський світогляд, протистояти антихристиянським впливам. Тому необхідно в старших класах загальноосвітньої школи особливу увагу звернути на висвітлення релігійно-філософських питань, на докази буття Божого, безсмертність душі людини і християнське вчення про царство Боже. Для цього доцільно, вважає Г.Ващенко, організовувати лекції для молоді. Вони повинні бути змістовними, переконливими, а лектор - «переконаним віруючим християнином».

Надзвичайно важливим у цей період є долучення до культурних святинь народу. Адже, на думку педагога, глибоке знання духовної спадщини народу, його історії, повага до національних витворів культури забезпечують

формування почуття гордості за свій народ, допомагають усвідомити взаємозв’язок загальнолюдського та національного у вихованні. Зрозуміло, що національне виховання не повинне перекреслювати ті цінності та ідеали, які є абсолютними, які поширюються на будь-які аспекти життя і ставлять для національного виховання межі добра, любові, справедливості, честі, гідності та ін. Саме в межах цих моральних цінностей можна дбати про добробут нації, працювати для добра свого краю і його свободи, брати на себе відповідальність за долю свого народу. Як по- сучасному звучать сказані Г.Ващенком слова: «Ми, українці, ідемо з Христом. Наше гасло є Бог і Батьківщина. Але це не мусить бути лише порожніми словами. Коли ми з Христом, то мусимо бути і душею й серцем з ним» [2, 136]. Їх варто взяти на озброєння кожному виховникові молодого покоління.

Література

Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків. - Полтавський вісник, 1994. - 192 с.

Ващенко Г Роль релігії в житті людства і релігійне виховання молоді // Вибрані педагогічні твори. - Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997. - С.128 - 142



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філософія: конспект лекцій
Філософія глобальних проблем сучасності
Історія української філософії
Філософські проблеми гуманітарних наук (Збірка наукових праць)
Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць