Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць

Фактори територіальної мобільності робочої сили в сумській області та їх класифікація


А.О. Барвінський

Сумський державний педагогічний

університет ім. А.С. Макаренка

Автор аналізує ряд факторів, які на його думку суттєво впливають на міграцію трудових ресурсів. Це, так звані суб’єктивні та об’єктивні фактори. Перші мають соціально-економічну природу, тому ними можна керувати за допомогою законодавчих актів і управлінських рішень. З другими справа більш складна, тому що наміри людей до мігрування продуковані об ’єктивними обставинами, такими як клімат, воз ’єднання сімей і т. д., адміністративними заходами змінити неможливо.

Ключові слова: робоча сила, територіальна мобільність, міграція трудових ресурсів.

Одним із соціальних наслідків глобалізації є міграційні процеси, які змінюють історичне, соціальне та етнокультурне обличчя населення країни. Розширюючи етнічну та культурну мозаїку, міграція, разом з тим, суттєво загострює етнокультурні протиріччя між різними групами населення, призводить до соціальної напруги. Потенційний мігрант, приймаючи рішення щодо переїзду, співставляє переваги можливих територій призначення порівняно з регіоном проживання, бере до уваги фактори привабливості потенційних можливих робочих місць, та ефект, який може отримати від переміни місця роботи. Але далеко не завжди виходить так, як було задумано. Опинившись на чужині, мігранти, як правило, вимушені займатись малокваліфікованою, або й некваліфікованою працею, зазнають всіляких утисків з боку владних структур, роботодавців та корінного населення. Результатом цього є зростання соціальної напруги, що нерідко призводить до масових заворушень, як було у Франції в 2006 році.

Проблеми, пов’язані з міграцією робочої сили привертали увагу спеціалістів ще в радянські часи. Досліджувались такі сторони міграційних процесів, як структура робочої сили, що виїжджала на заробітки [1], причини, які заставляли людей залишати насиджені місця і їхати шукати кращої долі [6]. Проблеми, пов’язані з мобільністю трудових ресурсів в останній час стали предметом зацікавленості з боку дослідників в Україні. Зокрема, питань гендерних досліджень міграційних процесів торкаються Г.В. Герасименко і О.В. Позняк [3]. В.В. Володько аналізує проблему репрезентації сучасної української трудової міграції в пресі [2], Н.В. Тілікіна зробила спробу класифікації територіальної мобільності робочої сили [13]. Різним аспектам такого феномену як мобільність трудових ресурсів присвячують свої дослідження Г.А. Дмитренко [4], О.Г. Рогожин [7], М.Д. Романюк [8], У .Я. Садова [10], Л.Г. Ткаченко [14].

Певний внесок у вивчення феномену трудової міграції вносять і соціологи Сумщини. Наприклад, співробітниками проблемної лабораторії «Центр соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень», яка функціонує при СумДУ були проведені ґрунтовні дослідження причин, що спонукають населення до міграції [11].

Але незважаючи на те, що феномен від’їзду працівників за кордон став предметом вивчення для багатьох спеціалістів, є ще низка питань, які очікують свого дослідника. Серед них - класифікація і аналіз факторів, що призводять до територіальної мобільності робочої сили в певних регіонах. В цьому зв’язку автор статті взяв за мету зробити таку спробу на матеріалах Сумської області.

Перш ніж перейти до аналізу сучасних тенденцій міграційних процесів на Сумщині необхідно, на наш погляд, розглянути етапи їх розвитку в Україні.

На початку 90-х років ХХ століття основні міграційні потоки були спрямовані на Захід: в Польщу, Чехію, Грецію, Німеччину, Італію та Іспанію. У середині 1990-х років обсяги міграції до цих країн, внаслідок обмежень, введених спочатку Німеччиною, а потім і Європейським Союзом значно скоротились. Тому з другої половини 1990-х років міграційні потоки змінюють свій напрямок. Головним магнітом, притягуючим робочу силу, стає Росія, зокрема Москва та Підмосков’я.

Міграція громадян України розвивалась під дією як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Зовнішнім фактором інтенсифікації міграції на Захід, а потім і в Росію, були потреби ринків праці країн-рецепієнтів. Зокрема в Західноєвропейських країнах імміграція була покликана задовольнити попит на робочу силу в певних секторах національного ринку праці в умовах економічного зростання. Наприклад, дефіцит працівників у Великобританії оцінювався у півмільйона вакансій, на які, однак, не претендували британці. До внутрішніх факторів, які зумовили міграцію робочої сили з України за кордон перш за все слід віднести становище в сфері економіки. Зупинка підприємств, зростання безробіття, низька заробітна платня, змушують працівників, як правило найбільш дієву їх частину, шукати кращої долі в чужих краях. З іншого боку, еміграція продукується недосконалістю фінансової політики держави відносно регіонів, результатом чого є горизонтальні і вертикальні фіскальні дисбаланси.

Під вертикальними фіскальними дисбалансами розуміють невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягом завдань та обов’язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенцій між центральною, регіональною та місцевою владами. Отже, вертикальний фіскальний дисбаланс означає недостатність фінансових ресурсів у певного рівня влади для забезпечення громадських і державних послуг у межах його завдань.

Горизонтальні фіскальні дисбаланси пов’язані з різними фінансовими можливостями влади одного територіального рівня. Горизонтальний фіскальний дисбаланс виникає тоді, коли одна або кілька територій того ж рівня не мають достатніх фінансових ресурсів для надання державних і громадських послуг в обсягах, що надаються іншими територіями відповідно до певних стандартів. Г оризонтальні фіскальні дисбаланси виникають тому, що є так звані бідні і багаті території.

Вертикальні та горизонтальні фіскальні дисбаланси за останні роки вдарили по тих територіях, де раніше існувала могутня промислова база і були відносно непогані умови для проживання. Наприклад, напередодні здобуття Україною незалежності, у 1990 році в шести індустріальних областях (Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській з м. Київ, Луганській та Харківській) було вироблено майже 50% національного доходу всієї республіки. Тут зосереджувались близько 60% основних виробничих фондів України, була потужна податкова база, звідки надходили кошти для розвитку регіону [12, 108].

Зараз, коли економічний потенціал названих регіонів значно зменшився (за винятком Києва), вони переживають серйозну демографічну кризу. Особливо це стосується Донецької та Луганської областей, які поряд із низьким коефіцієнтом приросту населення відзначаються самим високим рівнем міграції робочої сили за межі регіону.

Майже в одному ряду з названими вище областями знаходиться і Сумська область. Які ж фактори зумовлюють відтік трудових ресурсів за її межі? В останній час в соціології вживаним стало таке поняття як «фактор міграції». Є декілька трактувань змісту цього терміну. Одні автори визначають фактори міграції як сукупність соціальних умов, під дією яких здійснюється цей процес і які впливають на його обсяг, інтенсивність, напрям, параметри тощо [5, 12], інші вважають, що фактори міграції - це сукупність умов і обставин, які, взаємодіючи, впливають на територіальну рухливість населення [9, 8]. Узагальнюючи різні визначення можна зробити висновок, що фактори територіальної мобільності робочої сили являють собою комплекс причин, які виникають у навколишньому середовищі індивіда та, взаємодіючи між собою, впливають на його переміщення.

Зазвичай на всі процеси, що відбуваються на ринку праці, впливає не один фактор, а їх сукупність, що включає як природні, так і соціальні компоненти. Вони відрізняються за своєю природою, напрямом та силою дії на те або інше явище, за місцем і часом прояву. В цьому зв’язку існує багато класифікацій факторів територіальної мобільності робочої сили. Так, деякі дослідники виділяють суб’єктивні та об’єктивні фактори [13, 164].

Під об’єктивними факторами маються на увазі територіальні відмінності у важливих для людини умовах життя, а під суб’єктивними - особисті риси (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації тощо), що зумовлюють рішення індивіда про зміну місця проживання та роботи. Об’єктивні фактори поділяють на природно-географічні, економічні, демографічні, політичні тощо.

Важливе значення має класифікація факторів мобільності робочої сили залежно від можливості регулювання їх впливу, яка дає змогу поділити їх на три групи: фактори, що керуються (фактори-регулятори), фактори, що не керуються (фактори-умови); фактори, що безпосередньо не керуються, а побічно регулюються.

Фактори-регулятори переважно мають соціально-економічну природу. Ці фактори в змозі безпосередньо планувати, регулювати і змінювати держава. До них відносять різницю в заробітній платні, встановлення або відміну пільг, державну політику на ринку праці. В Сумській області наявні практично всі указані економічні ефекти міграції. Про це свідчать дані, отримані співробітниками проблемної лабораторії СумДУ під час опитувань населення Сумщини. Було виявлено, що більше половини респондентів (54,57%) зазначили, що вони самі, або їх близькі родичі регулярно виїжджають на заробітки за межі області. При цьому найбільш поширеними є виїзди на тривалий час.

З малюнка видно, що 42,41% тих, то від’їжджає на заробітки за межі області працюють там майже постійно, в той час як лише 27,22% їзде з такими ж намірами на декілька місяців і ще 30,3% робить це не регулярно, час від часу.

Головною причиною еміграції робочої сили із області, як і в цілому по Україні є низький рівень задоволеності людських потреб духовного і матеріального характеру. Як показали результати опитування, саме цей чинник суттєво впливав на тривалість перебування трудового мігранта за межами області.

Тривалість від’їздів на заробітки залежить також від професії тих, хто від’їжджає. Так, серед тих, хто працює за межами області майже постійно, переважають представники робітничих професій та працівників торгівлі. Необхідно зазначити великий відсоток працівників розумової праці: вчителів, економістів, лікарів - 56,41% мігрантів цієї категорії від’їжджають на заробітки за межі області на тривалий час. А от інженерно-технічні працівники, як і ті, хто не має спеціальності відправляються на пошуки кращої долі лише час від часу [11, 30].

Міграція кваліфікованої робочої сили за межі області, на наш погляд, зумовлена не тільки матеріальними чинниками, а й проблемою самореалізації особистості. Якщо людина із задоволенням ходить на роботу і повертається з бажанням у сім’ю, відчуваючи себе комфортно за місцем проживання (у домі, мікрорайоні) та за місцем відпочинку, то потреби такої людини будуть задоволені у великому ступені, а рівень її самореалізації достатньо високий. Така людина, скоріш за все, мігрувати не буде.

Розглянемо головні фактори, які впливають на самореалізацію людини у кожній із сфер життєдіяльності окремо. Почнемо із сфери трудової діяльності. Наприклад, що означає із задоволенням ходити на роботу чи отримувати задоволення від праці?

Дослідники виділяють чотири основні фактори, що впливають на це задоволення [4, 83].

Перший (залежно від особистих вимог може бути і другим) - це достатня матеріальна винагорода за працю з метою задоволення фізіологічних та інших потреб. На це вказують і респонденти під час опитувань. Зокрема результати, отримані співробітниками проблемної лабораторії СумДУ, свідчать, що 22,78% опитаних вказують, що основною причиною їхнього виїзду за межі області на заробітки є відсутність роботи і ще 44,62% аргументують свій виїзд прагненням заробити більше грошей. Серед поширених значимих причин називаються такі, як потреби придбати житло, отримати освіту і т.ін. [11, 37].

Другий фактор, від якого залежить задоволення від праці (може бути і першим) - відповідність праці здібностям, професійному рівню, діловим та особистим якостям працівника. В цьому зв’язку серед трудових мігрантів значний відсоток (12,34%) складають працівники освіти, медицини та культури, які мотивують свій від’їзд тим, що вдома не можуть знайти такої роботи, що дала б можливість у повній мірі реалізувати їм свій освітній і професійний потенціал. Це стосується і мігрантів з числа інженерів та програмістів, які серед тих, хто від’їжджає складають 2,53% [11, 42].

Названий показник є досить тривожним, оскільки мова йде про категорію працівників, що складають еліту суспільства і реальний відсоток яких у суспільстві є невисоким.

Третім фактором, що впливає на задоволеність своєю працею фахівці називають якість стосунків з колегами і керівником на принципах взаєморозуміння та взаємоповаги. Але відносно намірів працівників мігрувати за межі території цей чинник навряд чи є вже таким суттєвим. Інколи цей фактор може бути вирішальним і стати основною причиною незадоволеності працею в конкретній організації, що зумовлює перехід працівника з однієї установи до іншої. Однак викликати мобільність трудових ресурсів у масовому порядку дана обставина не зможе. На логічність такого висновку вказують і дані, отримані під час опитувань.

Четвертим фактором є умови праці. В цьому плані цікавим є те, що молоді люди є більш вибагливими щодо умов праці. У цій групі в ході опитувань було виявлено найбільше тих, хто вирушає за межі області з причини невдоволеності умовами праці (13,7% проти 8,52% та 7,58% у інших вікових групах) [11, 38].

Для того, щоб вирішити проблему підвищення рівня задоволеності потреб працівників за всіма чотирма факторами, забезпечити їх самореалізацію, потрібні неабиякі зусилля не тільки держави, а й керівника (менеджера). Останній має бути не тільки професійно підготовленим, компетентним у своїй справі, а й за своїми здібностями, діловими і особистісними якостями відповідати цій іпостасі. Також він повинен знати як досягти синергетичного ефекту, управляючи трудовим потенціалом організації [4, 84].

У правовому полі дій менеджера з позиції культури цільового управління треба виділити дві цілі. Йдеться про цілі економічного і соціального характеру. Сутність останньої може бути визначена так: підвищення рівня самореалізації працівників організації. Схематично вплив менеджера на рівень самореалізації працівників у сфері трудової діяльності можна показати так (див. рис. 3).

Рівень самореалізації у такій сфері життєдіяльності, як місце проживання і відпочинок залежить від діяльності органів місцевої влади, адже задоволення потреб мешканців міст, селищ, сіл входить до кола їх компетенції. Умови проживання у домі, мікрорайоні, медичне обслуговування, торгівельна і транспортна мережі, криміногенна обстановка, екологія, дошкільна та шкільна освіта відіграють не меншу роль у намірах працівників до міграції. Посилення відповідальності владних структур (перш за все через налагодження зворотного зв’язку з системою місцевого самоврядування) стає в цьому випадку реальним управлінським кроком до вирішення питання підвищення рівня самореалізації мешканців у цій важливій сфері життєдіяльності людини. Виходячи з цього серед керуючих факторів слід виділити правові (закони, нормативні акти тощо), економічні (бюджетні й не бюджетні кошти, фінансові витрати, компенсації), організаційні (організації, які займаються регулюванням, обслуговуванням та активізацією цих процесів) та інформаційно-пропагандистські (статистичні матеріали, інформація в ЗМІ).

Природне і соціальне середовище, що оточує людину об’єднуються таким поняттям, як умови життя. Тому, визначаючи фактори, що впливають на міграційні процеси робочої сили, не можна не сказати про роль в цьому географічного положення. Сумська область прикордонна, тож її географічне положення не може не впливати на мобільність трудових ресурсів за кордон. Зокрема в Росію. Дані, отримані під час опитування населення свідчить про те, що найбільшу кількість трудових мігрантів із Сумщини приймає якраз Росія (див. рис. 4). Слід зауважити, що географічне положення, як фактор, що впливає на мобільність трудових ресурсів здебільшого має об’єктивний характер, тому даний феномен ми можемо віднести до об’єктивних факторів. Склалося так, що після розпаду СРСР багато сімей опинились роз’єднаними. Особливо це є типовим для прикордонних областей, таких як Сумська область. Але оскільки фактори неможливо розглядати як усі об’єктивні умови, а лише як їх частину, то до цього слід додати ще й прагнення до поліпшення матеріальних, соціальних чи психологічних умов життя. Цим пояснюється те, що міграційні потоки трудових ресурсів ідуть в одному напрямку: із Сумщини в Росію, а не навпаки.

Підводячи підсумок нашим розмірковуванням можна сказати, що міграція нашого населення за кордон відповідно до економічної логіки є не що інше, як результат того, що відбувається в економіці. Відомо, що капітал рушає в регіони з нижчою ціною праці, тоді як робоча сила в зворотному напрямку. З цього випливає принаймні два висновки. По-перше, відплив населення особливо масштабний з країн і регіонів, де є найнижчі показники економічного розвитку та рівня життя. Саме тому Сумська область у цьому займає далеко не останнє місце. По-друге, хоча трудові мігранти і вносять суттєвий вклад у формування валютних коштів держави (за підрахунками в Україну щорічно надходить близько трьох мільярдів доларів від заробітчан, що становить приблизно 10% держбюджету), все ж таки слід мати на увазі те, що своєю працею вони забезпечують могутність і процвітання чужих країн, або ж в кращому випадку, інших регіонів. Держава, місцеві органи влади, керівники підприємств повинні мобілізувати всі можливі джерела впливу на фактори- регулятори, щоб зупинити масовий відтік робочої сили. У першу чергу це стосується конкретних дій, спрямованих на поліпшення матеріального становища людей, забезпечення умов для їхньої самореалізації як громадян, працівників, жителів регіону.

Література

Вениче Ю., Чожа Е., Дьетваи Л. Структура и мобильность рабочей силы / Ю. Вениче, Е. Чожа, Л. Дьетваи. - М.: «Экономика», 1978. - 197 с.

Володько В. В. Репрезентація сучасної української трудової міграції в пресі /

В. В. Володько // Український соціум. - 2007. - № 2. - С. 90-101.

Герасименко В. В., Позняк О. В. Гендерні аспекти трудових міграцій населення України / В. В. Герасименко, О. В. Позняк // Демографія та соціальна економіка. - 2006. - № 1. - С. 46-54.

Дмитренко Г. А. Стратегічний конструктивізм дослідження чинників масової міграції населення в суверенній Україні / Г. А. Дмитренко // Демографія та соціальна економіка. - 2009. - № 1. - С. 80-87.

Миграция сельского населения. / Под редакцией Т. И. Заславской. - М. : «Политиздат», 1970. - 348 с.

Мкртчян Н. В. Причинно-факторный механизм миграции населения / Н. В. Мкртчян // Миграция населения. Вып. І: Теория и практика исследования. - М., 2001. - с. 51-54.

Рогожин О. Г. Економічні механізми міграцій та природного відтворення населення: концепція демографічної ніші / О. Г. Рогожин // Демографія та соціальна економіка. - 2009. - № 1. - С. 61-70.

Романюк М. Д. Міграційні детермінанти національної безпеки України: теоретико-методологічні та практичні аспекти / М. Д. Романюк // Демографія та соціальна економіка. - 2009. - № 1. - С. 50-60.

Рыбаковский Л. Л. Региональный анализ миграций [монография] / Л. Л. Рыбаковский. - М.: «Статистика», 1973. - 159 с.

Садова У. Я. Міграція та її місце у гармонізації розвитку територіальних суспільних систем / У. Я. Садова // Демографія та соціальна економіка. - 2009. - № 1. - С. 29-36.

Світайло Н. Д. Соціальні процеси на Сумщині (соціологічний аналіз) / Н. Д. Світайло, В. П. Павленко, А. М. Костенко. - Суми : Вид-во СумДУ, 2009. - 114 с.

Сидорець О. В. Деякі аспекти фінансового вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів / О. В. Сидорець // Фінанси України. - 2001. - № 9. - С. 105-110.

Тілікіна Н. В. Фактори територіальної мобільності робочої сили та їх класифікація / Н. В. Тілікіна // Демографія та соціальна економіка. - 2008. - № 2. - С. 163-169.

Ткаченко Л. Г. Проблеми соціального забезпечення українських трудових мігрантів / Л. Г. Ткаченко // Демографія та соціальна економіка. - 2009. - № 1. - С. 71-79.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філософія: конспект лекцій
Філософія глобальних проблем сучасності
Історія української філософії
Філософські проблеми гуманітарних наук (Збірка наукових праць)
Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць