Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць

Філософія права у вищій школі: міжнародна співпраця викладачів і науковців


Віктор Малахов

26—29 вересня 2008 року в Києві відбувся міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна», зорґанізований як регіональний семінар із підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів у межах проекту «Сучасна теорія права», здійснюваного під егідою Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства (Будапешт).

Проект започатковано 2007 року. Із більш як 50 кандидатів було відібрано 20 учасників з 11 країн колишнього СРСР. За цей період у Росії (в Москві та під Санкт-Петербургом) відбулися три сесії, на які запросили таких відомих фахівців із теорії та філософії права, як М. Мур (Університет Ілінойс, США), Р. Шафер-Ландау (Університет Вісконсина, США), П. Бальцерович (Варшавський університет, Польща), А. Поляков (Санкт-Петербурзькій університет, Росія) та ін. На попередніх сесіях обговорювали низку тем: «Сучасні правові теорії: юридичний позитивізм, природне право та правовий прагматизм», «Вступ до англо-американської юриспруденції», «Засади та межі кримінального судочинства», «Стародавньоіндійська система права». Поряд із тим було розроблено нові форми практичних занять із філософії права, а саме: «Суд над судом» і «Правовий статус філософії».

В Україні зацікавлення проектом виявилося одразу, і більшість заявок на участь надійшла саме з України. Тому проведення семінару в Києві із запрошенням колеґ із ВНЗ України стало логічним продовженням реалізації проекту. Ще одним важелем для вибору місця проведення семінару було упривілейоване становище філософії права в Україні, де є можливість отримувати науковий ступінь із філософії права у межах як юридичних, так і філософських наук.

Семінар відбувся за підтримки Інституту держави і права ім. В. Корецького НАНУ та Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. З-поміж українських фахівців узяти участь у семінарі запросили академіка АПрН М. Костицького, члена- кореспондента АПрН П. Рабіновича, професорів В. Бабкіна, М. Братасюк, В. Гор- батенка й, зокрема, одного з авторів цього огляду.

Програма семінару передбачала кілька відкритих лекцій знавців права України, а також виступи учасників — викладачів теорії й філософії права з Азербайджану та Росії. Відбулися презентації збірника «Проблеми філософії права» і часопису «Проблеми філософії права», а також групові обговорення актуальних проблем філософії права як навчальної дисципліни та круглий стіл із підсумків семінару.

26 вересня у пансіонаті «Пуща-Води- ця», де тривав семінар, відбулося його відкриття. Зі змістом програми, метою і завданнями семінару ознайомив учасників координатор проекту С. Мойсєєв (Новосибірськ). Далі у відкритій лекції професора П. Рабіновича (Львів) «Право- розуміння як світоглядно-методологічна основа викладання філософії права» було порушено питання недостатньої визначеності філософії права і методичного забезпечення її викладання. Головну увагу лектор приділив зіставленню різних тлумачень тих явищ, що їх позначають поняттям «право», і запропонував авторське розуміння права як таких можливостей суб´єкта суспільного життя, які необхідні для задоволення потреб його існування і розвитку, об´єктивно зумовлених досягнутим рівнем розвитку суспільства, забезпечуваних відповідними обов´язками інших суб´єктів суспільства і збалансованих із їхніми потребами. Предметною сферою філософії права було визнано гранично загальні закономірності явищ, означуваних як право. У лекції було також розкрито досвід застосування проблемно-аналітичних завдань у процесі викладання філософії права у Львівському університеті.

Наступного дня у приміщенні Інституту держави і права та Інституту філософії відбулася відкрита лекція академіка М. Костицького «Затребуваність у філософії права в теоретичній і практичній підготовці юристів». Він заторкнув історичні та со- ціокультурні аспекти становлення філософії права на сучасному етапі й наголосив, що потреба у філософії права як світоглядній дисципліні пов´язана із запитом практики на нові кадри широкого профілю, а в контексті утвердження ідеї верховенства права значущість філософсько-правового бачення тільки зростатиме. В перебігу обговорення лекції було порушено організаційні та змістовні питання вдосконалення філософсько-правового вишколу сучасних юристів, а також зроблено наголос на його особливому значенні для діяльності суддів за умов чинності конституційного принципу верховенства права.

С. Максимов (Харків) зробив доповідь про перебіг ХХІІІ Всесвітнього конґресу Міжнародної асоціації філософії права і соціальної філософії «Право і правові культури у XXI сторіччі: відмінності та єдність», який відбувся 1—6 серпня 2007 року у Кракові (Польща). Доповідач звернув увагу на головні проблеми сучасної філософії права, обговорювані на Кон- ґресі: поняття права і правова арґумен- тація; становлення єдиної європейської правової культури та європейська ідентичність; верховенство права; поширення правового плюралізму; мультикультура- лізм і ґлобалізація; екзистенційний вимір правових інституцій та ін. Учасників було поінформовано, що наступний, ХХІѴ Всесвітній конґрес буде присвячений темі «Глобальна гармонія та верховенство права» і відбуватиметься 15—20 вересня 2009 року в Пекіні (Китай). (Сайт конґресу: http://www. chinalawsociety.com.)

В. Бігун ознайомив учасників зі спеціалізованим виданням — міжнародним часописом «Проблеми філософії права». О. Литвинов презентував збірник наукових статей «Проблемы философии права», виданий у Луганському державному університеті внутрішніх справ до 140-річчя із дня народження видатного російського філософа права і теоретика правової держави П. Новгородцева. Збірник містить тексти науковців з України, Росії, Литви та Нідерландів, а також кілька вперше опублікованих листів П. Новгородцева до П. Струве.

Подальші доповіді учасників тематично розподілилися між трьома секційними засіданнями. Перше — «Методологічні і методичні аспекти філософії права» — відкрила О. Скорина. У її доповіді «Значення філософії права для становлення професійної культури юриста» йшлося про те, що саме філософський підхід надає можливості всебічного та цілісного осмислення правових явищ. Крім того, філософія права дає змогу розвинути самостійне мислення студентів-правознавців, допомагає розумінню сутності права, місця і ролі права в житті суспільства. У зв´язку з цим, зазначила доповідачка, викликає занепокоєння практика «викреслення» дисципліни «філософія права» з навчальних планів юридичних факультетів деяких ВНЗ України.

Т Луцина («Актуалізація політичного в межах курсу “Філософія права”»), розмірковуючи про місце філософії права в системі соціально-гуманітарного циклу дисциплін, завважила, що цей курс містить певну ідейну передвизначеність. За своєю специфікою він спрямований на формування не тільки професійних якостей юриста, а й активної громадянської позиції.

Тематику роздумів своєї колеґи підтримала О. Нікітченко. З її погляду, філософія права є також чинником формування внутрішньої свободи особистості (правознавця передусім). А позаяк одним із зовнішніх проявів цієї свободи є академічна свобода як реалізація свободи наукової творчості, то філософію права в контексті сучасного філософського дискурсу доречно визнати філософією свободи.

С. Мойсєєв у своєму виступі проаналізував відмінності викладання філософії права в пострадянському просторі та в США. Зокрема, в американських ВНЗ застосовують ефективні методики, узасад- ничені на самостійній роботі студентів, і першою чергою на критичному аналізі як філософських текстів, так і правових документів.

О. Клименко ознайомила присутніх із формуванням електронних каталогів та фондів філософсько-правової літератури українських бібліотек, насамперед Національної бібліотеки НАНУ ім. В. Вернад- ського, й констатувала, що поповнення цих фондів іде дуже повільно.

Під час засідання другої секції, яка мала назву «Історико-філософські аспекти філософії права», О. Литвинов у доповіді «Історія філософії права як філософія права» розвинув тезу про необхідність осягнення історії філософсько-правової думки майбутніми юристами, особливо підкресливши значення періоду Нового часу, оскільки сьогоденний правовий та політичний дискурс в Україні та інших країнах пострадянського простору розгортається в термінах досягнень того періоду. Доповідач привернув увагу присутніх до проблеми застосування сучасних методів вивчення суспільства і права у галузевих юридичних дослідження, щоб запобігти надто спрощеному осмисленню соціальної дійсності й редукуванню складних реальних процесів до вельми примітивних схем, що, зрештою, неґатив- но впливає й на діяльність правоохоронних і судових органів.

О. Помніков говорив про подолання позитивістських тенденцій у філософії права та про відродження інтересу до природно-правових концепцій праворо- зуміння. По-перше, на його думку, багато евристичних ідей щодо сучасного осмислення права можна віднайти у творах Аристотеля. Прибічники ідеї природного права можуть і сьогодні брати на озброєння застосовувані античним філософом арґументи, наприклад, пов´язані з обґрунтуванням політичної природи людини, визначенням політики як вищої форми спілкування і чимало іншого. По-друге, зацікавлення Аристотелем пов´язане з особливим типом раціональності, а саме з моральною раціональністю. По-третє, Аристотелева практична філософія, зокрема його вчення про справедливість, дає певний ключ до подолання дуалізму цінності і факту.

О. Тимохін зосередився на герменев- тичних підходах у філософії права, які можуть бути використані як у дослідницькій, так і в педагогічній практиці.

О. Маслак розглянув стан природно- правових теорій після постмодерну. На початку ХХІ сторіччя, дякуючи постмо- дерністській філософії, усталилося уявлення про принципову концептуальну «плюралістичність» у філософії загалом і у філософії права зокрема. Проте така «плюралістичність», зокрема у процедурних концепціях природного права, які відмовляються від уявлення про універсальні засади обґрунтування природного права і заміняють їх концептами «внутрішньої моралі права», здатна призводити до «релятивізації» ідеї природного права. Розв´язати проблему «релятивіза- ції» природного права має «пост-постмодерна» філософія права, перед якою відкривається кілька перспектив розвитку: 1) повернення до до-модерних класичних доктрин природного права; 2) розвиток модерних «субстанційних» доктрин природного права; 3) створення принципово нової моделі обґрунтування природного права.

На думку Ф. Мехдієва («Недостатність та ерозія класичних теорій права на початок XXI сторіччя»), такі важливі принципи, як справедливість, рівність, свобода, суспільні інтереси, правова стабільність, суспільна мораль, не мають усталеної дефініції й загальновизнаного тлумачення. Це призводить до суб´єктивізму в застосуванні їх. Вихід автор доповіді вбачає у зверненні до концепту прав людини. Теорії природного права, вважає він, мають бути переформульовані у світлі ідеї прав людини у співвіднесенні зі збереженням суспільного порядку і спільними інтересами.

Проблематику засідання третьої секції було окреслено як «Актуальні принципи і підходи у філософії права».

Р. Губань, що виступив із темою «Циві- лізаційний підхід у викладанні правових дисциплін», вважає, що політико-правова система — це концентроване відображення ціннісних, духовних, релігійних та ідеологічних засад певної цивілізації (західної, мусульманської, китайської тощо) — з огляду як на її «зовнішню оболонку», так і на її сутність. Тому, на його думку, в курсі філософії права доцільно приділяти увагу зв´язку між цивілізаційними засадами, зокрема системою цінностей, і правом як одним із способів репрезентації цих цінностей.

С. Касаткін у доповіді «Філософія права в системі російського теоретикоправового знання» зосередився на проблемах визначення співвідношення філософії права з теорією держави і права та іншими юридичними дисциплінами. Одна з важливих пропозицій автора стосувалася активізації філософсько-правових досліджень чинної правової системи та офіційного права, засад соціально-правових практик і понять, логік, способів сприйняття, мислення та поведінки, які імпліцитно конституюють ці практики.

Н. Костицька спинилася на проблемах і можливостях, що виникають у сучасному праві в контексті новітніх інформаційних технологій, активно впроваджуваних у юридичній царині суспільного життя.

У повідомленні С. Погребняка було розглянуто два головні, на думку автора виступу, принципи права — справедливість та рівність — у їх співвідношенні.

Д. Кобринський («Комунікативні аспекти філософії права») наголосив актуальні сьогодні комунікативні аспекти філософії права (М. ван Хук, А. Поляков). Запропонована в доповіді образно-ігрова діалогічна модель комунікації надає, за словами дослідника, нові можливості для осмислення правотворення і правозасто- сування. Така модель може бути використана як одна з методологій гуманітарної експертизи права.

З метою аналізу методологічних і методичних питань філософії права в рамцях роботи семінару було створено три групи, які обговорювали проблеми (1) предмета філософії права, (2) структури цієї навчальної дисципліни та (3) методики її викладання.

Зазначимо, що під час дискусії про предмет філософії права було висловлено кілька, на наш погляд, принципових міркувань. Зокрема, пролунала думка про те, що філософсько-правове дослідження відрізняється від теоретико-правового не за предметом, а за методом (С. Максимов). О. Помніков запропонував використовувати як робоче таке визначення: «філософія права — це мета- теоретична (стосовно всієї сукупності науково-юридичних знань) наукова і навчальна дисципліна, покликана вивчати сутність права, його місце у структурі людського буття, головні тенденції та закономірності історичного розвитку права і його функціювання в суспільстві, обґрунтувати значення фундаментальних юридичних понять і категорій, а також, шляхом розвитку навичок критичної рефлексії, сприяти формуванню правової культури студентів».

Обговорення проблеми структури філософії права виявило багатоваріантність структурування навчального курсу, але й показало, що жодне не можна вважати засадовим без принципових уточнень або доповнень. На думку учасників обговорення, логічно було б виокремити у структурі навчального курсу два змістові блоки (модулі). Зокрема, це можна зробити за аналогією із законодавством, де виокремлено загальну та особливу частини (С. Погребняк).

Теоретичний (теоретико-історичний) блок може включати розділ про предмет філософії права, в якому належить висвітлювати головні позиції щодо цієї проблеми, а також правову онтологію, епістемологію, аксіологію та антропологію. Практичний блок міг би включати розділи, присвячені головним проблемам правотворчості та правореалізації, а також галузеві проблеми, зокрема пов´язані зі специфікою конкретного ВНЗ (О. Пав- лишин). Загалом така структура відповідає наявним навчальним посібникам і могла б, з певними кориґуваннями, стати заса- довою для багатьох фахівців.

Група, яка зосередилася на проблематиці методики викладання, також зробила цікаві пропозиції щодо вдосконалення філософсько-правової освіти.

Із головних педагогічних завдань — навчання, виховання та розвиток — у сучасному викладанні філософії права, на думку Д. Кобринського, треба зосередитися на навчанні та розвитку. Зміст навчання, як зазначила А. Махньова, має корелювати з філософією, яка має тривалу історію її викладання у ВНЗ. І тут одним із головних складників має бути істори- ко-філософська частина і напрацьовані у викладанні саме історії філософії гер- меневтичні, інтерпретаційні та інші методики.

Філософія права є саме тією дисципліною серед усіх предметів, що їх викладають юристам, яка може допомогти майбутнім фахівцям у розвитку критичного й абстрактного мислення, й тому слід робити наголос на реалізації цих завдань. О. Маслак відзначив необхідність індивідуалізації у процесі викладання філософії права. Він підтримав думку В. Бігуна про необхідність спрямовувати дослідницькі та педагогічні зусилля філософів-право- знавців на розв´язання практичних проблем і завдань.

О. Литвинов запропонував авторську систему роботи на семінарах (авто-семінар за рейтинґових засадах), яка покликана активізувати пізнавальну діяльність усіх без винятку присутніх на занятті й дати змогу уникати суб´єктивності в оцінюванні рівня знань. вересня під час прогулянки Дніпром на теплоході «Еней» учасники почули виступ історика І. Турова «Близькосхідне право античної доби», який розглянув формування специфічної єврейської системи праворозуміння, базованої на текстах Тори, Танаха і Талмуду, а також єврейської судової та арбітражної практики. В перебігу обговорення лекції лектор та учасники виявили цікаві паралелі між давніми й сучасними способами ухвалення правових рішень. вересня учасники завершального круглого столу підбили підсумки семінару і висловили пропозиції щодо подальшої співпраці, зокрема в контексті проекту «Сучасна теорія права», а також у межах ]V Всеукраїнського круглого столу «Антропологія права: філософський і юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)», який щорічно відбувається у Львові.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філософія: конспект лекцій
Філософія глобальних проблем сучасності
Історія української філософії
Філософські проблеми гуманітарних наук (Збірка наукових праць)
Філософія: конспект лекцій : Збірник працьФілософія: конспект лекцій : Збірник праць