пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Історія (збірка наукових праць)

278. Розвиток науково-краєзнавчих досліджень з історії медицини Чернігівщини (1918 - 2006 рр.)


Краєзнавча робота - це важлива й невід’ємна частина діяльності наукових, освітніх, культурологічних установ. Вона сприяє найповнішій науковій реконструкції на мікрорівні історії регіону як невід’ємної складової загальноукраїнського історичного процесу. Крім того, краєзнавчі дослідження містять великий ресурс збереження і зміцнення історичної пам’яті українства. Свого часу слушно зазначав відомий український поет М. Рильський: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього, хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани». Отже, сьогодні залишається нагальним удосконалювати методологію краєзнавчого пошуку, знаходити наукові інструменти її виявлення, систематизації різного походження матеріалів краєзнавчого характеру.

У центрі краєзнавчих досліджень на Чернігівщині була обласна наукова медична бібліотека. Ця робота нею була започаткована в 1957 р. за ініціативою директора Матвія Дулі.20

Працівники бібліотеки поставили завдання в історичному розрізі прослідкувати й відобразити зміни, що відбулися в медицині Чернігівщини в історичній ретроспективі, виявити діячів, що зробили вагомий внесок у розвиток медичної науки, відобразити процес розвитку медичної науки й практики.10

Робота установи в цьому напрямку поділялась на кілька взаємозв’язаних і послідовних етапів: на першому - вивчалася робота сільських бібліотек, книгозбірень освітніх, духовних закладів, формувався колектив пошуковців-краєзнавців; на другому - проводилась робота щодо залучення колективів медичних закладів до комплексних історико-медичних досліджень. Унаслідок цього до роботи долучилось 43 лікувально-профілактичні заклади області; на третьому етапі працівники бібліотеки провели роботу щодо систематизації, узагальнення історико-медичної роботи з виокремленням певних періодів; на четвертому - працівники апробовували різні методики обробки документів про охорону здоров’я області, впорядковували їх.10

До цієї роботи залучались кращі бібліотекознавці, бібліографи, ентузіасти медичного краєзнавства на місцях, які відбирали матеріали про історію лікувальних закладів, видатних діячів медицини свого краю. Вони склали список корифеїв медичної науки і практики, що прославили Чернігівщину не лише в Україні, а й у світі. Серед них Йосип Каменецький, Ілля Буяльський, Степан Ніс, Володимир Бец, Петро Загорський, Микола Волкович, брати Павло та Петро Нарановичі, Опанас Шафонський, Данило Самойлович, Володимир Підвисоцький, брати Тимофій та Тихон Глухенькі - ось далеко не весь перелік корифеїв медичної науки і практики, яких чернігівська земля щедро подарувала світові. Паралельно комплектувався бібліотечний фонд матеріалами з історії медицини Чернігівщини. Проводився моніторинг матеріалів газет і журналів, збірок, відшуковувалися матеріали краєзнавчого характеру. Замовлялась література з книгосховищ бібліотек Києва, Москви, Санкт-Петербурга. Співробітники спільно з краєзнавцями опрацювали, систематизували близько 6,5 тис. документів, які хронологічно охоплюють період у 212 років.20

За цими матеріалами було створено ряд краєзнавчих картотек: «Історія медицини Чернігівщини», «Видатні діячі медицини - уродженці Чернігівщини», «Наукові праці лікарів Чернігівщини», «Праці видатних діячів медицини, уродженців Чернігівщини».20

Результатом цієї копіткої роботи стало видання чотирьох фундаментальних науково- допоміжних покажчиків літератури: «Охорона здоров’я Чернігівської області» (1918-1985 р.р.); «История медицины Черниговщины»(1783-1917 рр.); «Охорона здоров’я Чернігівської області» (1986 -1995 рр.); «Охорона здоров’я Чернігівської області»(1996-2005 рр.).

Велика робота проводилась щодо виявлення, обліку, систематизації наукових праць лікарів Чернігівщини, результатом якої було видання трьох випусків покажчика «Научные работы медицинских и фармацевтических работников области» відповідно в 1974, 1984, 1994 рр.

Значною подією у медичному краєзнавстві Чернігівщини стало видання у 1999 р. книги «З історії медицини Чернігівщини» за науковою редакцією М. Дулі. Вона була визнана кращою галузевою книгою року на конкурсі «Краща книга року - 2000», що проходив у Києві, у якій відображений поступальний розвиток охорони здоров’я на Чернігівщині хронологічно - від часу зародження й майже до кінця ХХ століття, тематично - від медицини народної, приказної, земської, радянської - до перших років незалежної України.20

Працівники бібліотеки проводили значну краєзнавчу роботу з опрацювання матеріалів з окремих тем проблеми. Були підготовлені й видані до ювілейних дат бібліографічні покажчики робіт видатних земляків: І. Буяльського, М. Волковича, В. Беца.

Регулярно співробітники до обласного радіо, галузевого щотижневика «Ваше здоров’я» та місцевих газет подавали авторські матеріали, присвячені життю й діяльності В. Підвисоцького, К. Улезько-Строганової, Б. Маньківського, С. Носа, Г. Гецова, П. Піддубика-Сущевського, Т. Глухенького, П. Нарановича, Д. Самойловича та інших.20

Знаковою подією в медичному краєзнавстві Чернігівщини стало видання книги-спогадів директора бібліотеки Н. Яременко «Відданість», присвяченої М. Дулі. Вона викликала великий інтерес у наукової, освітянської громадськості України. У галузевій газеті МОЗ України «Ваше здоров’я», обласній газеті «Деснянська правда» та інших друкованих ЗМІ з’являлись схвальні відгуки про роботу.6

Немало уваги працівники бібліотеки приділяли наочним формам роботи: експонуванню книжкових виставок до знаменних і пам’ятних дат, проведенню науково-практичних конференцій. Постійнодіючою стала виставка «Наукові праці лікарів Чернігівщини». На стендах «Сторінки історії медицини Чернігівщини», «Наші земляки - видатні діячі медицини» розміщені рідкісні документи й матеріали, виявлені в архівосховищах. Стало практикою щорічне видання та розповсюдження по мережі бібліотек медичних закладів області та України «Календаря знаменних і пам’ятних дат з історії медицини Чернігівщини».20

Важливою частиною роботи у царині медичного краєзнавства було виконання бібліографічних довідок з історії окремих медичних закладів, життя лікарів-науковців, медсестер тощо.

Науковці бібліотеки проводили велику організаційну роботу щодо популяризації знань з історії медицини. Систематичною стала їх участь у науково-практичних конференціях різного рівня. За ініціативою бібліотеки було організовано й проведено обласні науково-практичні конференції: «Данило Самойлович - видатний епідеміолог» (до 200-річчя з дня смерті) на базі Чернігівського медичного училища у грудні 2005 р. за участю студентів цього навчального закладу, де висвітлено його вклад в історію світової медицини щодо боротьби з чумою. Науково- практична конференція «Медицина Чернігівщини з сивої давнини до сьогодення»(квітень 2003р.) пройшла на базі другої міської лікарні, учасниками якого були лікарі-науковці Чернігівщини, де розглядались питання розвитку різних галузей медичної науки. З нагоди 50-річчя Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки 7 грудня 1983 р. відбулася обласна науково-практична конференція, на якій з доповіддю про підсумки роботи щодо краєзнавчих історико-медичних досліджень виступив М.Дуля. До святкування 70-річчя бібліотеки було розгорнуто велику роботу щодо проведення науково-практичної конференції «Чернігівська обласна наукова медична бібліотека: сторінки історії та розвитку», яка відбулась 26 вересня 2003 р. Досліджена та опублікована історія кожного відділу, видано «Літопис Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки», де розміщені пам’ятні фотографії, документи та хронологія її розвитку. Активною була участь науковців бібліотеки у науково-практичній конференції, яка проводилась на базі обласної дитячої лікарні до Всеукраїнського дня бібліотек у 2005р., де до її учасників була доведена інформація про останні напрацювання бібліотеки з питань медичного краєзнавства. 10 березня 2005 р. працівники бібліотеки взяли участь у проведенні науково-практичної конференції на допомогу слухачам кардіологічної школи ім. М.Д. Стражеско з проблеми «Поєднання серцево-судинних та інших хвороб внутрішніх органів. Визначення пріоритетів лікування та попередження ускладнень» з експонуванням виставки «Сучасна кардіологія». Науковці бібліотеки брали участь у низці Всеукраїнських науково-практичних конференцій, зокрема, «Медична бібліографія - складова частина бібліографії України», яка проходила 6-8 липня 2002 р. у м.Хмельницьку, «Чернігівський край у історико-культурному вимірі» у квітні 2005 р. на базі Чернігівського державного інституту економіки й управління, де особливу цікавість викликав виступ Н. Яременко «Видатні медики - уродженці Чернігівського краю» тощо.

Працівники обласної наукової медичної бібліотеки без перебільшення ставили собі амбітну мету, намагаючись, аби історія медицини Чернігівщини була представлена на фоні соціально- економічних відносин від первіснообщинного ладу до наших днів; на основі періодизації вітчизняного розвитку охорони здоров’я, розробленого відомими науковцями-медиками; достовірними фактами й цифровими показниками; іменами та описом життєвого й творчого шляху видатних діячів медицини, чиї життя чи діяльність пов’язані з Чернігівщиною, практичних лікарів, що зробили великий внесок у розвиток охорони здоров’я та медичної науки області.10

Відзначимо, що при визначенні напрямків роботи бібліотеки в концепції проведення історико-медичних досліджень враховувався той факт, що охорона здоров’я Чернігівщини, на відміну від інших областей України, мала деякі особливості свого розвитку, зокрема:

географічне розміщення області в прикордонні з Росією і Білоруссю;

значна територія: займала друге місце після Дніпропетровської області (більше 32 тис.кв.км.);

історичною традицією, коли на лівобережній Україні лікарська справа була поставлена дещо краще, ніж на правобережній.20

Можна виокремити кілька періодів у розвитку медичної науки на Чернігівщині: перший - це період народної медицини, що продовжувався до середини XVIII ст.; другий - період приказної медицини (на Чернігівщині Приказ громадського опікування було введено в 1782р., діяв до 1864р.);

третій - період земської медицини (від 1865 р. до Першої світової війни); четвертий - радянський період в історії медицини.10

Завдяки послідовності в роботі, науковцями бібліотеки вдалося нагромадити великий комплекс джерельних матеріалів, які дозволили виявити динаміку закономірностей етапів розвитку медичної науки, популяризації медичних знань. На науковому рівні підтверджено, що медицина Чернігово-Сіверського краю пов’язана із самим існуванням людини.11 Спочатку застосовувалась у вигляді різних способів і лікувальних засобів матеріали рослинного і тваринного походження. Знання про властивість трав корисних чи шкідливих - набувались тривалим досвідом. У охороні здоров’я досвід народу використовувався частіше, аніж в інших галузях.18 Серед пращурів було багато тих, хто користувався виключно засобами народної медицини, емпіричним шляхом набував знання і займався лікуванням хворих.7

На заміну земській приходить радянська медицина, система, яка буде названа іменем М.О. Семашко - першого наркома охорони здоров’я Росії і в основі якої полягає державне забезпечення медицини, безкоштовне лікування населення. Зі встановленням Радянської влади в Чернігові, 19 січня 1918 р. організовується комісаріат охорони здоров’я. Одним з перших завідувачів губернським відділом охорони здоров’я був Строганов В.В.— випускник фізико- математичного факультету Петербургського і медичного факультету Московського університетів Встановлювався постійний зв’язок між губздороввідділом та повітовими відділами охорони здоров’я, створювалась губернська та повітові надзвичайні протиепідемічні комісії, а в селах - волосні та сільські санітарні комісії, які опікувались ремонтом лазень, колодязів, очисткою дворів, вулиць від нечистот, придбанням мила тощо 22.

У цей період основні зусилля органів охорони здоров’я були спрямовані на боротьбу з епідеміями холери, тифу, віспи, туберкульозу. З 1919 по 1923 рр. у Чернігові та Острі Товариство Червоного Хреста відкрило стаціонари для хворих на туберкульоз по 25 ліжок. Розпочала свою роботу тубсекція губздороввідділу 23. Активізувалась робота щодо створення зуболікарських амбулаторій з зуботехнічними майстернями.

Особлива увага приділялась охороні здоров’я матері та дитини, вирішувалась проблема безпритульності дітей. А з 1923 р. у Чернігові діяла дитяча терапевтична лікарня ім. 1-го Травня на 50 ліжок зі штатом 19 посад, очолювана лікарем Васютинським М.М. 21

У цьому ж році в Чернігові відкривається інститут фізичних методів лікування ім. Воровського, організатором та керівником якого до січня 1935 р. був лікар Р.Г. Караєв. Про обсяг застосовуваних у ньому методів лікування свідчив їх перелік: ванни загальні та місцеві, вкутування, душ Шарко, дощовий душ, ванни кисневі та вуглекислі, ванни медикаментозні та ванни повітряні, ванни гарячим повітрям, електролікування, ванни гідроелектричні, глинолікування 13.

З 1932 р. у м. Чернігові з метою підвищення кваліфікації лікарів при міській лікарні відкривається філія Київського інституту вдосконалення лікарів, очолювана Я.М. Слупським - висококваліфікованим акушером-гінекологом, який згодом захистив дисертацію на ступінь кандидата медичних наук, а після війни йому було присвоєно звання Заслуженого лікаря Української РСР8.

У 1937 р. відкривається зуболікарська школа та самостійне ортопедо-травматологічне відділення. Першим лікарем-ортопедом у Чернігові й організатором цієї служби був лікар П.П. Киян Чернігівська область була одна з перших в Україні та і в Радянському Союзі щодо організації ортопедо-травматологічної допомоги на периферії.

Під час Великої Вітчизняної війни на базі лікарень Чернігова буде сформовано багатопрофільний шпиталь, який прийме тисячі поранених. У ньому було виконано понад 40 тис. оперативних втручань. Керівник шпиталю П. Киян запропонував нові методи обробки ран, лікування складних уражень суглобів, успішну протидію газовій інфекції. У післявоєнні часи він понад 40 років працював у міській лікарні на посаді завідуючого травматологічним відділенням8.

Під час війни медики Чернігівщини проявили мужність та героїзм і внесли свій вклад у велику Перемогу радянського народу над фашистськими загарбниками. Легендарну Брестську фортецю захищали випускники Чернігівської фельдшерсько-акушерської школи: фельдшер І.Л. Губар та лейтенант медслужби І.Т. Черняк 8. Лікар-хірург з Городні А.С. Перцовський надавав допомогу пораненим льотчикам ескадрильї «Нормандія - Німан», за що нагороджений Хрестом Почесного легіону і орденами Червоної Зірки та Трудового Червоного прапора8. Медики Чернігівщини внесли свій вклад у створення Руху Опору. Медичну службу у партизанських загонах очолювали: в об’єднанні Федорова - лікар Н.П. Григор’єв, головний хірург Т.К. Гнідаш. (пізніше науково узагальнив досвід партизанської медицини, здобув учений ступінь кандидата медичних наук та став Заслуженим лікарем України); в об’єднанні Ю.О. Збанацького - лікар О.Я. Кокосов, а у М.М. Попудренка - В.І. Бабухадій 8. Партизанські медики, крім надання допомоги партизанам, допомагали й населенню.

Війна завдала великого матеріального збитку системі охорони здоров’я області: варварськи було зруйновано і спалено 345 лікарень, поліклінік, амбулаторій. Медична аптекарська мережа повністю знищена і пограбована.

Медичні працівники цього часу не тільки надавали медичну допомогу, а й брали активну участь у відбудові міста. Тільки у 1944 р. на охорону здоров’я області було витрачено 30 млн. крб., що дозволило організувати медичну допомогу населенню. До кінця 1947 р. мережа медичних закладів і кількість медичних кадрів досягли довоєнного рівня. Широкого розвитку в післявоєнні часи здобула організація спеціалізованої допомоги населенню: офтальмологічної, отоларингологічної, гінекологічної, фтизіатричної, стоматологічної, педіатричної. Особлива увага приділялась організації медичної допомоги дітям, проводилась велика робота щодо боротьби з туберкульозом та санітарно-епідемічному обслуговуванню населення.

З 1954 р. відбуваються якісні зміни в лікуванні онкологічних хворих: воно стає комплексним і включає хірургічні, променеві, хіміотерапевтичні методи8.

Значні зміни відбулися в охороні здоров’я області в 1971-1980 роках. Випереджувальними темпами розвивалась у цей період спеціалізована кардіологічна служба області. Створено санаторно-курортну мережу. З держбюджету на розвиток медицини та медичної науки було виділено 27млн. 85 тис. крб. У 1973 р. побудовано обласну дитячу лікарню. Надалі - комплекс психіатричної лікарні, центральну міську поліклініку, Чернігівську районну поліклініку, терапевтичний корпус обласної лікарні, лікувальний корпус обласного лікувально-санаторного управління, комплекс Чернігівської центральної районної лікарні, центральний аптечний склад. Побудовані центральні районні лікарні в Ніжині, Бахмачі, Сосниці, Варві, Городні, Коропі, Козельці. Це дало можливість збільшення госпітального лікування населення, покращення якості медичного обслуговування8.

1980-1990 роки характеризувалися збільшенням територіальних лікарських ділянок, розвитком швидкої медичної допомоги населенню. У ці роки особлива увага приділялася сільській медицині, наближенні до сільського населення спеціалізованої медичної допомоги. Це дозволило знизити захворюваність серед сільського населення й покращити показники здоров’я по області в цілому.

На жаль, це був період, коли органи та установи охорони здоров’я проводили не завжди успішну, а, по суті, безуспішну, але цілеспрямовану роботу, направлену на активну боротьбу з алкоголізмом, наркоманією, курінням. Було створено обласний наркологічний диспансер у Чернігові, наркологічні кабінети в районах, накреслювалися широкі антиалкогольні заходи.

У 1986 р. в області було опрацьовано програму «Здоров’я» на 1986-1990 роки. За задумом її укладачів, це мала бути регіональна цілеспрямована програма, яка б передбачала комплекс державних, соціальних, гігієнічних і медичних заходів, спрямованих на запобігання забрудненості й оздоровлення довкілля, забезпечення більш високого рівня здоров’я населення області. Мета її - збереження екології регіону та трудових ресурсів: підвищення продуктивності праці, поліпшення якості медичної допомоги, забезпечення високоефективними лікарськими засобами, максимальне використання оздоровниць та баз відпочинку. Програма ця, на жаль, виявилась більш декларативною, аніж реальною8.

На цей період припадає страшна трагедія українського народу - катастрофа на Чорнобильській атомній станції, наслідки якої дуже істотно вплинуть на здоров’я всього населення області. Медики Чернігівщини брали активну участь у наданні медичної допомоги ліквідаторам аварії й населенню постраждалих зон. У травні 1986 р. тисячі дітей з потерпілих районів нашої області й м. Чернігова пройшли медичну тиреодозиметричну паспортизацію, на основі якої пізніше, вперше в Україні, була здійснена реконструкція дозового навантаження радіоактивного йоду на щитовидну залозу. У перші роки після Чорнобильської катастрофи медичні заклади області виконали також значну роботу щодо створення державного реєстру з допомогою комп’ютерної техніки. Він являє собою систему довготривалого контролю за станом здоров’я потерпілих. Також було оснащено та розширено радіологічну лабораторію обласної санітарно-протиепідемічної станції, а в структуру обласної лікарні введено посаду заступника головного лікаря по радіаційного захисту населення8.

У радянський період розвитку медицини уродженці Чернігівщини продовжували збагачувати медичну науку, створюючи нові медичні школи.

Серед багатьох виокремимо О.Ф. Тура (уродженця Новгород-Сіверська) - видатного педіатра, основоположника неонатології, закінчивши Ленінградський педіатричний інститут, створив школу педіатрії, автор 250 наукових праць, семи монографій. Праця «Практическая гематология детского возраста» (1931р.) зберігається у фондах обласної наукової медичної бібліотеки16; А.Л. Міхньова., (уродженця с.Радуль Ріпкинського району), видатного науковця, клініциста, педагога. У 1952 р., після смерті Стражеско, очолив Український науково-дослідний інститут клінічної медицини, автор понад 200 наукових праць, восьми монографій8;

О. Ніговського. (уродженця м.Козельця), вченого зі світовим іменем, фундатора реанімації, академіка РАМН, лауреата двох державних премій. У книзі «Великі імена ХХ століття», що вийшла в 1974 р. в Італії, його прізвище стоїть в одній шерензі з Флемінгом, Фрейдом, Барнардом. Обирався довічним почесним членом Європейської Ради з реанімації « на знак визнання видатного внеску в наукові дослідження на мистецтво оживлення»5.

Сучасний період розвитку медицини в умовах незалежної України характеризувався намаганням переосмислити позитивне, що було зроблено в охороні здоров’я у попередні століття і прагненням побудувати нову модель, на зразок європейської - страхову медицину. На превеликий жаль, здоров’я населення України в цей період різко погіршується і, починаючи з 1994 року, кількість його постійно зменшується.

У 1992 р. у м.Чернігові почала функціонувати друга міська лікарня, з 1996 р. - обласний онкодиспансе р. В історію медицини Чернігівщини цього періоду назавжди увійшли відомі організатори медицини, охорони здоров’я, науковці А.М. Груша - доктор медичних наук, професор, академік, головний лікар обласної лікарні та А.О. Шиш - завідувач хірургічним відділенням дитячої обласної лікарні. Перший - автор понад півсотні наукових праць, кількох монографій, користувався великим авторитетом серед науковців-медиків, ініціював низку проектів, направлених на вдосконалення роботи обласної лікарні. У 2005 р. опублікована книга М. Романюка (у співавторстві) «Краса вірності», присвячена життєвому та творчому шляху А. Груші.

А. Шиш - заслужений лікар України, відомий у Чернігові лікар-хірург - врятував тисячі дітей. Під час операцій виявився інфікований від хворого, що спричинило передчасну смерть самого лікаря12.

Кожен період розвитку медицини та медичної науки на Чернігівщині потребує ретельного вивчення. Залишається нагальним показ шляхів та розкриття механізму розвитку медицини та медичної науки регіону, як основних пріоритетів змісту та сенсу краєзнавчих історико-медичних досліджень. Багата історія медицини Чернігівського краю цього заслуговує, тому що є невід’ємною частиною історико-культурного надбання.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Амосов Н.М. Обращение из ближнего зарубежья // Медиц. Газета.- 1995.- № 91- 24.11; 2. Богоявленский Н.А. Древнерусское врачевание в ХІ - XVII в.в. - М.: 1960. - С.26, 82, 137, 167; 3. Бородій М.К. Архівні джерела з історії медицини на Лівобережжі України// Укр. істор. журнал.—1981. - №- С. 136-141; 4. Бородий Н.К. Медики на Украине в XVIII веке. - Сов. здравоохранение, 1981. - № 9. - 64-67; 5. Бібліотека на службі медицини // Матеріали преси. - Чернігів, 2004.— 50 с.; 6. Воронцовська I.I. Звіт бібліографічного відділу ОНМБ за 2005 рік. - Чернігів, 2005. -С.2; 7. Грандо О.А. Медичні музеї України, як осередок національної культури // Агапіт. -1994. - №1. - С.7-8; 8. Груша А.М., Дуля М.М. З історії медицини Чернігівщини. - Чернігів, 1999.— С.77; 9. Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. - К., 1997.— 128 с.; 10. Дуля М.М. Участие областной научно-медицинской библиотеки в краеведческих историко-медицинских исследованиях. - Чернигов, 1983. - С.2. 11. Заблудовский П.Е. Возникновение медицины в человеческом обществе - М., 1995. - С.20; 12. Из истории развития здравоохранения Черниговщины.—Чернишов - 1989. - 174 с.; 13. Караев Р.Г. Десятилетие Черниговского физиотерапевтического института имени Воровского // Врачебное дело. - 1934. - № 11. - С.747-749; 14. Кохан А.И. К столетию журнала «Земский врач» // Советское здравоохранение. - 1981. - №9. - С.64-67; 15. Мальцев А.Ф. Братства и шпитали в Юго-Западной Руси и Малороссии // Обзор психиатрии, неврологии, экспериментальной психологии. - 1903. - № 5. - С. 244-260; 16. Медицина Чернігівщини з сивої давнини до сьогодення // Матеріали обласної конференції. - Чернігів, 2003. - 103 с.; 17. Новакович Р., Дудник С., Пашкевич С., Столяров В. Святий Агапіт Печерський - перший лікар України - Русі (до 900-річчя з дня смерті) // Агапіт. -1994. - №1. - С.25-26.; 18. Петров Б.Д. Очерки истории отечественной медицины. - М., 1962. - С.128; 19. Терехов С.Н. Бактериологические институты Украины в борьбе за санитарно- економическое благополучие республики // Достижения в борьбе с инфекциями в УСС Р. - К., 1959. - С.93; 20. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека: сторінки історії та розвитку // Матеріали науково- практичної конференції. - Чернігів, 2003; 21. Державний архів Чернігівської області (далі -ДАЧО), Ф. Р - 752. - Оп.1. -Спр. 1267.- Арк.34; 22. ДАЧО. -Ф. Р-752. - Оп.1. - Спр. 79.- Арк. 33-35; 23. ДАЧО. - Ф. Р—752. Оп.1. - Спр.400.- Арк. 1,4; 24. ДАЧО. - Ф. Р—752. - Оп. 1. - Спр.66. - Арк.13.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь