пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Історія (збірка наукових праць)

166. Національно-визвольні події на вінниччині 1917-1920 рр. у історико-краєзнавчих дослідженнях


За період незалежності розпочато дослідження багатьох проблем історії України. Так, розглянуто питання про роль Вінниччини у період національно-визвольної війни 1917-1920х рр.

У статті висвітлюється аналіз джерел та досліджень науковців цього періоду. Головна увага зосереджена на таких питаннях: політичне життя Поділлі у 1917-1920 хрр.; наслідки приходу до влади Центральної Ради; Гетьманський переворот і Вінниччина; часописи Поділля доби Директорії; політичні портрети провідних діячів Української революції з Вінниччини. Стаття являє собою історіографію Вінниччини у 1917-1920 х рр.

Ключові слова: Центральна Рада, Гетьманат, Поділля.

Сьогодні в Україні відбуваються докорінні політичні зміни, тому події 1917-1920 рр. є актуальними, особливо це стосується врахування їх уроків, негативних і позитивних сторін. Правдиву історію нині мають знати всі, а особливо політична еліта, урядовці, депутати. У статті основним завданням є проаналізувати період визвольних змагань 1917-1920 рр. у дослідженнях науковців цього періоду.

Падіння самодержавства, демократизація суспільства сприяли піднесенню національно-визвольних процесів. Виникла можливість самовизначення України й відродження її державності. За ініціативи Товариства українських поступовців була утворена Центральна Рада. Її діяльність завершилась прийняттям чотирьох універсалів, початком формування української армії. Із досліджень Йолтуховського [16, №15] дізнаємось і про формування української армії на Поділлі.

Питання української революції на Поділлі знайшли своє відображення в дослідженнях В.П. Воловика. [7, с. 3-4], П. Мельниченко [25, с. 53-54], А. Лисого [20]. Група авторів Ф. Винокурова., П. Лещенко, Л Шпильова. [3, с.3] досліджували час, коли готувався І Універсал. Науковці підкреслюють, що на території Вінниччини перебувало чимало військ. Вирувало політичне життя, вже після прийняття універсалу активізувався український рух.

Інформацію про події, пов’язані з Центральною Радою, а також про документи того періоду знаходимо у статті Ф.А. Винокурової [4], де вказувалось, що Вінниччина мала у своїх фондах всі чотири універсали, а відозва Центральної ради до населення Волині й Поділля від 15 липня 1917 року у Вінниці була надрукована чотирма мовами : українською, російською, польською та єврейською. Документи свідчать про об’єднання громадськості навколо нової влади, яка робила перші кроки на шляху до незалежності України. Ці події описані у статтях В. Воловика, М. Стопчака [8, с. 40-41].

У квітні відбувається Гетьманський переворот. До влади прийшов Гетьман Павло Скоропадський. Цей період на Вінниччині і Поділлі досліджували О.І. Яременко, П.С. Григорчук [10, с.60-65], які розповідають що у Вінниці переворот проявився в тому, що начальник міліції Мартиновський розповсюдив оголошення про те, що влада в Україні належить Гетьману всієї України - Павлу Скоропадському. О.І. Яременко [40, с. 246-248] розповідає про встановлення на Поділлі влади гетьмана П.Скоропадського.

У період Г етьманату про поступові кроки до повної концентрації влади на місцях в руках старост свідчить дослідження П.С. Григорчука [11, с. 183188], який досліджував політичне життя Поділля в роки П. Скоропадського.

Після падіння гетьманату на зміну приходить Доба Директорії - складний і багатоманітний період в історії України і Поділля зокрема. Про це свідчать матеріали місцевої періодики. Часописи Поділля протягом періоду українських визвольних змагань виходили безперервно загальною кількістю 312 одиниць і найбільш активно в часи Директорії [1, с. 20].У статті М.Становича [33, с. 45-48] аналізується діяльність української політичної еліти доби визвольних змагань 1917 - 1920 років. Обґрунтовується, що криза відносин між різними її течіями та угрупованнями обернулася кризою всієї політичної системи країни і втратою незалежності України.

В історичних дослідженнях Вінниччини 1917-1920 р. міститься ряд політичних портретів провідних діячів Української революції. Це праці К.Завальнюка, [13, с. 13-18] А.Бортняка, [2] М. Становича [29], де знаходимо опис діяльності С. Петлюри; К. Завальнюка [14], І. Ткаченко [38], В. Тимчука [37], які описують організаторів повстанського руху на Поділлі в 1917-1920 р. Анатолія Я Волинця,. Г. Гандзюка; у праці С. Калитка [18, с. 37-39] дізнаємось про перебування влітку 1981 р. у м. Бар, Кам’янець М.Грушевського, який тут збирав матеріал для дослідження про Барське староство. Автори Л. Шпильова [39, с.5], М. Станович [33, с. 45-48] описують В. Приходька, політичного і громадського діяча Поділля, який був міністром юстиції в уряді Директорії.

Прихід у грудні 1918 р. до влади Директорії започаткував нову добу в розвитку національно-демократичній революції - добу Директорії УНР. Одним із результатів її діяльності було проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Цитуємо далі дослідника цього періоду М. Становича [30]: «Директорія вступила до Києва 18 грудня, вона прибула із Вінниці де вона приймала 10 грудня 1918 р. представників Франції. [31]

Під час воєнної інтервенції та громадянської війни Поділля стало ареною запеклих боїв (тут були австрійські, німецькі окупанти в 1918 р., польські легіонери в 1919 році і особливо в 1920 р., денікінці в 1919 і представники генерала Врангеля, що намагались на території губернії формувати свою третю армію, у 1920 р. про це читаємо у праці В. Воловика [6], який також досліджував історію українського національного руху на Поділлі в першій половині 1917 р. [9, с. 40-41].

Несподівана, нерішуча політика Директорії призвела до того, що Уряду доводилося переховуватись у різних містах України, зокрема на Поділлі. Про перебування Директорії у Вінниці, як столиці УНР, описує М. Станович [34] у своїх статтях, звідки дізнаємось про проживання членів Директорії Андріївського, Макаренка в готелі «Савой», канцелярія уряду знаходилась по вулиці Романівській 67, поруч з палацом Директорії - по вулиці Б.Хмельницького, 4 секретаріат народних міністрів, державна канцелярія по вулиці Б. Хмельницького, 12 (Подільський дім), там був кабінет Голови, його секретаря, працював керуючий справами, урядовці з особливих доручень, комендатура.

Намагаючись врятувати українську справу, Директорія пішла на переговори з Польщею. 24 квітня 1920 року між урядами УНР і Польщею було підписано Варшавський договір. У травні цього ж року Україна, і зокрема, Вінниця приймала Юзефа Пілсудського. Ці події детально описані в статті М. Становича [32], а також у праці І.І Гучва [12, с. 60]. Про перебування поляків на Поділлі в період української революції 1917-1920 рр. пише В.С. Лозовий [21, с. 264-267]

М. Стопчак, В. Воловик [36,41-42], Новінський [26] досліджували перебування С. Петлюри у Вінниці, яку у травні 1920 році було проголошено тимчасово столицею, а також у цій праці згадується про візит прем’єр- міністра Ісаака Мазепи до нашого міста.

Після відновлення радянської влади і втрати владою Директорії восени 1919 р. Директорія перейшла до партизанської форми боротьби. Взимку 1919-1920 рр. її 5-тисячна армія здійснила так званий «зимовий похід». З дослідження А. Малигіна [22, с. 40] дізнаємось про проходження «зимового походу» через Вінниччину.

Досить детально описано дні перебування С. Петлюри на Вінниччині у праці Завальнюка [15], де знаходимо інформацію про візит до Вінниці директора ЗУНР Петрушевича, і до Жмеринки Мазепи. Стаття А. Залигіна [23, с. 6] дає опис подій пов’язаних з прийняттям Петлюрою місії Антанти, у праці М. Становича [28] йдетьсяпро перебування Петлюри, І. Мазепи у м. Липовець.

Досить яскраво наступне побачення Петлюри з містом над Бугом відбулось у травні 1920 року, про це описує І.П. Вільшина [5, с. 59], цитуючи місцеву газету «Хвиля» 7 травня 1920 р.

Міста Бар, Брацлав, Бершадь, Вапнярка теж були осередками українського державотворення, відповідно до статті М. Становича [30], міста Могилів-Подільський, Жмеринка - місця ставки, де у вагонах готувались і друкувались українські видання .

Однією із неприємних сторінок історії української революції стали єврейські погроми. Праці В. Сергійчука [27, с. 105], Л. Бернара [19] свідчать, що погроми мали місце й на Вінниччині.

Боротьба за незалежність в Україні 1917-1920 рр. завершилась поразкою: Західна Україна ввійшла до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини, а в Наддніпрянській Україні остаточно утвердився більшовицький режим. Героїчна боротьба українського народу 1917-1920 рр. стала прикладом вона дала досвід наступним поколінням українців. Без цієї боротьби було б не можливим проголошення державної незалежності в 1991 році. І досить вагоме місце в цій боротьбі відіграла Подільська земля, адже вона стала ареною боротьби, важливість пов’язана з тим, що подільські землі пов’язані із створенням Української держави, пов’язані з тим, чим живе зараз народ України.

Аналіз зазначеного наукового матеріалу, незважаючи на різноманітність поглядів щодо оцінки історичних подій, дозволяє нам прийти до рішення, що події періоду 1917-1920 рр. на території Вінниччини потребують ще ретельного дослідження.

Революційні події не завжди закінчуються щасливо, так і революція 1917-1920 рр., але вони вчать прийдешні покоління не припускають помилок минулого, пробуджують свідомість у народу. Ось головний урок історії для народу, який прагне до свободи, до кращого майбутнього, до розвитку.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бєлінський М. Часописи Поділля (в межах УРСР). - Вінниця. - 1927. С. 20.
  2. Бортняк А. Крім усього іншого, ще й видатний публіцист // Вінницька газета. - 1999. - 18 травня.
  3. Винокурова Ф. Й., Лещенко П.В., Шпильова Л.М. «Однині самі будемо творити своє життя» // Вінниччина. - 1992. - 1 липня. - С.3
  4. Винокурова Ф.А. Піднімалась Україна. [Про документи, що знаходяться в обласних архівах періоду створення УНР] // Вінниччина. - 1992. - 15 лютого.
  5. Вільшина І.П. Газета «Хвиля» про зустріч С.В. Петлюри у Вінниці в 1920 р. // Тези доп. і повідом. 11 -ї Вінн.обл.іст-краєзн.конф. - Вінниця. - 1992. - С. 59
  6. Воловик В. П. «Біла пляма прояснюється» // Вінниччина. - 1992. - 21 травня.
  7. Воловик В. П. Деякі концептуальні питання історії Поділля (19171920 рр.) // Тези доп. і повідом. 11 -ї Вінн.обл.іст-краєзн.конф.- Вінниця. - 1992. - С. 3-4
  8. Воловик В., Стопчак М. Події УНР на Поділлі в жовтні-грудні 1917 р. // Тези і доп. і повідом. 17-ї Вінн. обл. іст. краєзн. конф. - Вінниця, 1997. - С.      40-41.
  9. Воловик В., Стопчак М. З історії українського національного руху на Поділлі в І п. 1917 р. // Тези доп. і повідом. 16-ї Вінн.обл.іст-краєзн.конф. - Вінниця. - 1997. - С. 40-41
  10. Григорчук П.С., Яременко О.І. Поділля в період гетьманату: деякі аспекти політичного розвитку//Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження. - Хмельницький, 1995. - С. 60-65.
  11. Григорчук П.С.Політичне становище на Поділлі в період гетьмана Павла Скоропадського //Україна: минуле, сьогодення, майбутнє: Збірник наукових праць. - К., 1999. - С. 183-188.
  12. Гучва І.І. Промова Ю. Пілсудського у Вінниці 17 травня 1920 р. // Тези доп. одинадцятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. - Вінниця. - 1992. - С. 60.
  13. Завальнюк К. Ананій Волинець - організатор повстанського руху на Поділлі в 1917-1920 рр. // Тези доп. і повідом. 17-ї Вінн.обл.іст-краєзн.конф.
  14. Вінниця. - 1997. 13-18
  15. Завальнюк К. Генерал УНР із Поділля // Вінницька газета. - 1998, - 26 листопада
  16. Завальнюк К. У наших краях бував він не раз // Вінниччина. - 1999.
  17. 2 травня.
  18. Йолтуховський М. Листаючи забуті часописи // Подільський край. - 1994. - 15 листопада
  19. Йолтуховський М. Читаючи архівні документи // Земля Подільська.
  20. 1995. - 11 березня.
  21. Калитко С. Діячі Центральної Ради та Східне Поділля // Тези і доп. і повідом. 19-ї Вінн. обл. іст. краєзн. конф. - Вінниця, 1999. - С. 37-39.
  22. Лекаш Бернар. За 20 років до Освенціма // Вінницька правда. - 1990. - 5 серпня.
  23. Лисий А. Першу незалежність було втоплено в крові чи випливе друга з нафтового чорторию?//Подолія. - 1993. - 21 січня.
  24. Лозовий В.С. Поляки на Поділлі в період української революції 1917-1920 рр. // Поляки на Хмельниччині. - Хмельницький, 1999. - С. 264267.
  25. Малигін А. Вінниччина в добу Директорії: [ Події 1919-1920 рр.] // Тези доп. 15-ї Вінн.обл.краєзн.конф. - Вінниця. - 1996. - С.40.
  26. Малигін А. Симон Петлюра на Вінниччині. //Народна газета. -1996.
  27. серп (№34) - С. 6.
  28. Масловський М. Зустріч С. Петлюри в Могилів-Подільському і Ямполі в 1920 р. // Тези доп. і повідом. 15-ї Вінн.обл.іст-краєзн.конф.- Вінниця. - 1996. - С. 52
  29. Мельниченко П. Літопис визвольного руху на Поділлі навесні 1917 р. (за матеріалами газети «Народна воля») // Тези доп. і повідом. 17-ї Вінн.обл.іст-краєзн.конф.- Вінниця. - 1997. - С. 53-54
  30. Новінський Л. Столиця України - Вінниця? // Подолія. - 1993. - 15 квітня.
  31. Сергійчук В. Симон Петлюра і єврейство. // Дніпро. - 1999. - №5/6.
  32. С. 105-140.
  33. Станович М. «Бо смерть мов пес голодний, йде за нами»: [Вінниччина періоду УНР] // Вінниччина.- 1992 р. - 17 жовтня.
  34. Станович М. «Борітеся, ще час, ще час!» [Область періоду УНР] // Вінниччина. - 1992. - 26 вересня.
  35. Станович М. «Підступаючись до епохи. Вінниччина. - 1992- 21 листопада.
  36. Станович М. Злука зароджувалась у Вінниці: [Про Вінниччину в період Директорії] // Вінниччина. - 1992. - 15 серпня.
  37. Станович М. Юзеф та Симон: [Пілсудський та Петлюра у Вінниці
  38. р.] // Вінниччина. - 1992. - 31 жовтня.
  39. Станович М. Подільська преса - важливе джерело історії української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. доби Директорії УНР // Вінниччина: минуле і сьогодення. Краєзнавчі дослідження.
  40. 2005. - 45-48.
  41. Станович М. Таємниці готелів «Савой», «Бельвю», «Континенталь»: [Вінниччина в період Директорії] // Вінниччина. - 1992. - 29 серпня.
  42. Станович М. Як Петлюра закрив «Свободное слово»:[Вінниччина часів Директорії] // Вінниччина. - 1992. - 12 вересня.
  43. Стопчак М. Воловик В. Воєнно-політичне становище в Подільській губернії навесні 1919 р.: [Лютий - червень] // Тези доп. 15-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. - 1996. - С.41-42
  44. Тимчук В. Волинець: герой чи отаман банди // Вінницька правда. - 1990. - 7 жовтня.
  45. Ткаченко І. Хто ж він, отаман Волинець? // Панорама. - 1999. - 21 серпня.
  46. Шпильова Л, Степанович М. Редактор, котрий українізував часопис // Економічне життя Поділля. - 1997. - №2. - С. 5.
  47. Яременко О.І. Встановлення на Поділлі влади гетьмана П. Скоропадського // Матеріали ІХ Поділ. іст-краєзн. конф. - Кам’янець- Подільський, 1995. - С. 246-248.


Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь