М.В. Коннова

Події 1936-1939 років у Іспанії мали великий відгук не тільки у науковців, але й у широкого загалу. Соціологічне опитування, проведене в Іспанії восени 1983 року, показало, що майже 60 відсотків населення Піренейського півострова вважають громадянську війну найважливішою подією сучасної історії Іспанії.¹ За образним висловленням провідного французького іспаніста Жоржа Соріа, іспанська війна породила "Гімалаї друкованих праць". Так, "Генеральна бібліографія про війну в Іспанії", впорядкована іспанським істориком Р.де ла Сієрвою наприкінці 1960-х років, нараховувала понад 14 тис. найменувань, серед яких збірники документів, дослідження, мемуари.²

Увага до історії громадянської війни не ослабла і у наш час. Особливий інтерес викликають дослідження іспанських істориків, написаних з врахуванням історичного досвіду. У істориків СНД розширився діапазон тем, постановка яких раніше вважалась неактуальною або навіть шкідливою, спонукою до їх дослідництва стала потреба переосмислення оцінок оцінок, враховуючи нові джерельно-документальні публікації. Останнім часом вийшли друком сотні книг і статей у різних країнах. Найновітніший бібліографічний довідник радянських джерел та літератури складений ярославським дослідником М.В.Новиковим. Зарубіжна бібліографія представлена також у працях А.А.Красикова, М.Т. Мещерякова, С.П.Пожарської, Ю.Є. Рибалкіна, Ж. Соріа та ін. Реальну картину зарубіжної історіографії відтворюють новітні праці іспанців, англійців, американців, французів, німців тощо.

Серед документальних збірників, матеріали яких є цінними джерелами у вивченні подій іспанської громадянської війни, слід відзначити такі загальні збірки як "Документи зовнішньої політики СРСР" (Т.19-21. - М., 1974-1977), "Зовнішня політика СРСР (1935-1941)" (Т.4.-М., 1946), а також "УП Конгрес Комуністичного Інтернаціоналу і боротьба проти фашизму і війни" (М., 1975). Порівняння їх з новітніми документальними збірниками⁴ дозволяє досліднику чітко уявити міру замовчування і фальсифікації документів, що призвело радянських істориків до вульгарного схематизму в тлумаченні міжнародного резонансу іспанського конфлікту. Нині у Російській Федерації розпочалось відкриття архівів, що значно покращило об´єктивні умови праці російських іспаністів. Яскравим наслідком була ґрунтовна публікація документів "Комінтерн і громадянська війна в Іспанії" за редакцією професора С.П.Пожарської.⁵ До збірника ввійшли документи з Російського державного архіву соціально-політичної історії (РДАСПІ), які досі не друкувалися. Відібрані документи дозволяють простежити стратегічну лінію Комінтерну, його методи і основні напрямки діяльності в роки громадянської війни в Іспанії.

Серед новітніх російських науковців нами виділені також такі дослідники як М.В.Новиков та Ю.Є.Рибалкін. Останній по-новому охарактеризував радянську військову допомогу республіканцям Іспанії, очистивши свої оцінки від агітаційно-пропагандистського навантаження.

Близькими до поглядів радянських істориків на іспанську війну є зарубіжні праці, написані на засадах марксистсько-ленінської методології. Передусім, це праці іспанських авторів. Загалом іспанську історичну літературу про громадянську війну 1930-1960-х років можна розділити на два напрямки - прореспубліканська та профранкістська, поляризація між якими у цей час була нездоланною, а оцінки почасти діаметрально протилежними. До першої, за радянською термінологією, "реакційної" належать Р. де ла Сієрва, Серрано Суньєр, Х.М. Гарсіа Ескудеро, та інші ⁷; до другої - "прогресивної" - Е. Лістер, М. Туньон де ла Лара, Серхіо Вілар, Р.Тамамес, Анхель Віньяс та інші.

Як пише М.В.Новиков, поразка Іспанської республіки призвела до неподільного панування офіційної франкістської історіографії і переміщенню республіканської історіографії за межі Іспанії. Таке паралельне співіснування двох літератур (реакційної вітчизняної і прогресивної емігрантської), на його думку, є найбільш характерною особливістю першого етапу іспанської історіографії (1936- 1960-і роки). В іспанській емігрантській літературі заслуговують на увагу праці Д.Ібаррурі, Х.Діаса, Е.Лістера.

Суттєве значення для ознайомлення з офіційною франкістською історіографією має стаття Е.Лістера "Проти фальсифікації деяких питань національно-революційної війни в Іспанії".⁹

Модернізація офіційної франкістської історіографії була покладена у середині 1960-х років на Рікардо де ла Сієрву, він зініціював відкриття при міністерстві інформації Центру по вивченню історії громадянської війни, який почав відкривати архіви й залучати до наукового осмислення тематики істориків-емігрантів. Змінилась історична обстановка в країні і світі, категоричне протистояння шкодило стабілізації суспільства, тому офіційні кола, а також церква (яка була натхненником оцінювання громадянської війни як "хрестового походу") відкинули старі пропагандистські стереотипи і стали тяжіти до об´єктивістського підходу в оцінюванні трагічного минулого.

Після смерті Франко тенденція поглибленого вивчення громадянської війни посилилась. Провідні позиції стали посідати історики демократичної тенденції: Гарсіа Ескудеро, Хорхе Естебан, Серхіо Вілар, Хуан Вісенса, Хосе Антоніо Вака де Осма, А. Руіс Айукар та ін.

У США та Великій Британії немає спеціальних наукових закладів по вивченню історії громадянської війни. Дослідження проводять в основному професори університетів. У англо- американській іспаністиці можна умовно вирізнити три основні напрями, що зародились на першому етапі становлення історіографії іспанської війни - демократичний, консервативний та об´єктивістський. Основними критеріями цього розподілу стало ставлення до з´ясування ключових питань - походження війни, оцінка програми Народного фронту і діяльності КПІ, класифікація втручання у іспанські справи тоталітарних держав тощо.

Демократичної орієнтації дотримуються сучасні професійні американські та британські історики П.Престон, П.Хейвуд.

У 60-80-і роки найвпливовішою в англо-американській історіографії іспанської війни стала об´єктивістська тенденція, її фундатором можна вважати американського історика професора Каліфорнійського університету Г.Джексона, який у 1965 році опублікував свою фундаментальну монографію "Іспанська республіка і громадянська війна. 1931-1939".¹⁰ Серед прихильників цієї школи професор Вісконсінського університету С.Пейн, професор Оксфордського університету Е.Карр, професор університету в Редінгу Х.Томас, канадський дослідник Д. Сміт та інші.

Викликає інтерес позиція визнаного англійського іспаніста, фахівця історії Іспанії 1930-х років, Пола Престона та його британських колег, яку вони зайняли при підготовці збірника "Республіка в облозі. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939" (Едінбург, 1996), присвяченого 60-й річниці іспанської війни.¹¹

З 1995 року Йєльський університет (США) випускає обширну серію "Аннали комунізму" (на початок 2003 року опубліковано 14 томів). Кожен том вміщує багату документацію з партійних і державних архівів колишнього СРСР, які, як правило, раніше не публікувалися. Ці видання присвячені або певній проблемі з радянської історії чи міжнародного комуністичного руху, або мають персональний характер. Проте вони не є традиційними археографічними публікаціями, оскільки документи "вплетені" в текст дослідження і є предметом аналізу і висновків. По суті, читач має справу з монографіями, до яких додана велика кількість текстів першоджерел. Видання здійснюється під керівництвом американських і російських редакційних колегій, до складу яких входять історики та архівісти з Росії та США.

Зарубіжна історична наука поповнилася безпрецедентним й фундаментальним збірником архівних документів "Зраджена Іспанія. Радянський Союз в іспанській громадянській війні", виданого Йєльським університетом 2001 року.¹² Збірка, що не має аналогів у сучасній історіографії, є результатом плідної співпраці американських та російських істориків. "Зраджена Іспанія" ґрунтується на недоступних раніше московських архівах і репрезентує, зазначають автори, новий погляд, відмінний від загальноприйнятих, на роль СРСР в іспанській громадянській війні. Документи також проливають світло на багато інших дебатованих аспектів радянсько-іспанських відносин у 1936-1939 роках.

Гучного розголосу набула серед зарубіжних-іспаністів праця Б.Боллотена, що у першій версії вийшла у 1961 році під назвою "Грандіозний камуфляж. Таємна діяльність комуністів у період іспанської громадянської війни". Нам вона відома у допрацьованому і доповненому варіанті "Громадянська війна в Іспанії. Революція і контрреволюція".

Значний масив літератури репрезентує дослідження італійських та французьких дослідників, що були безпосередніми учасниками подій 1936-1939 років. Передусім це фундаментальна праця Жоржа Соріа "Війна і революція в Іспанії. 1936-1939" та італійського комуніста Луїджи Лонго.¹⁴

Підсумовуючи огляд, зазначимо, що на сучасному етапі наукова іспаністика поступово звільняється від зайвої політизації, що було характерною ознакою ранніх творів як радянських, так і зарубіжних істориків. По-друге, відмінною рисою стає значне розширення документально- джерельної бази, що стало можливим через загальну демократизацію суспільного життя в Іспанії, розпад СРСР та оздоровлення міжнародної обстановки через припинення "холодної війни". Тому ще однією прикметною рисою історичних праць є подолання у них міфологічних та стереотипних нашарувань, невідповідних істині. По-третє, іспанська війна розглядається сучасною вітчизняною і зарубіжною історіографією як велика національна трагедія іспанського народу.

На рубежі 1980-90-х років науковці-історики стали ширше використовувати цивілізаційний підхід до вивчення проблем історії. До найважливіших історико-теоретичних проблем слід віднести уточнення категорій і термінів історичної науки, вдосконалення порівняльно-історичних досліджень відповідно до сучасного світобачення. Терміни віддзеркалюють систему понять, що склалися, тому, коли йдеться про понятійний апарат істориків, слід виходити, перш за все, із застосування того чи іншого терміну до реальної історичної ситуації.

Історіографія іспанської війни (власне іспанська, радянська, західна в цілому) до останнього часу мала виражену ідеологічну зорієнтованість: прореспубліканську або профранкістську. В залежності від ідеологічних пріоритетів історики виробили типологію конфлікту. Для марксистів - це "національно-революційна війна іспанського народу проти фашистських загарбників", для франкістських дослідників - "національно-патріотична війна", "хрестовий похід проти безбожників і комуністів". У сучасній західноєвропейській та американській історіографії прийнятий термін "громадянська війна в Іспанії 1936-1939 років". За справедливим зауваженням російського науковця М.В.Новикова, він позбавлений духу конфронтації, що особливо важливо у зв´язку з подоланням Іспанією наслідків франкізму, він є більш об´єктивним, оскільки відображає всю повноту подій, які відбувались по обидва боки лінії фронту.

Ідентифікація подій 1936-1939 років як громадянської війни остаточно утвердилася у сучасній іспанській історіографії. Методологічні та концептуальні підходи розробляли в цьому контексті М.Еспадас Бургос, Х.Томас, Пол Престон, Луїс Суарес Фернандес, Хосе Марія Гарсіа Ескудеро, Піо Моа та інші. Піо Моа, підсумовуючи у своїй праці "Міфи громадянської війни" (2003 рік) термінологічну проблематику, підкреслює, що іспанська громадянська війна була іспанською за характером і нема підстав ідентифікувати її з європейським конфліктом між Німеччиною та західними державами, між фашизмом і комунізмом, капіталізмом і соціалізмом.¹⁵

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Коминтерн и гражданская война в Испании: Документы. -М.: Наука, 2001. -528 с. 2.Новиков М.В. СССР, Коминтерн и гражданская война в Испании 1936-1939 гг.: В 2 ч. - Ч.І. - Ярославль: ЯГПУ им. К.Д.Ушинского, 1994. - 163 с. 3. Гражданская война в Испании 1936-1939 гг.: Библ. указатель источников и литературы, изданных в СССР с 1936 по 1991 год // Сост. М.В.Новиков. Ярославль: ЯГПУ, 1994. - 108 с. 4. Jose Manuel Sabin Rodriguez. La Dictatura franquista. 19361975. Textos у documentos.- Madrid, 1997.- 449 p. 5. Коминтерн и гражданская война в Испании: Документы. - М.: Наука, 2001. - 528 с. 6. Рыбалкин Ю.Е. Операция «X», Советская военная помощь республиканской Испании (1936-1939). - М: АИРО - XX, 2000. - 152 с. 7. Cierva R. de la. Historia del franquismo: origenes у configuracion /1939-1945/ - Barcelona, 1975. - 419 p.; Cierva R. de la. La trajectoria historica del antifranquismo. //Cierva R. de la, Vilar S. Pro у contra Franco. - Barcelona, 1985. - 279 p.; Escndero Jose Maria Garcia. Historia politica de las dos Espanas. T.4 Segunda edicion, corregida у aumentado. - Madrid: Editora nacional, 1976. - 2052 p. 8. Листер Э. Из опыта партизанской борьбы в Испании (1939-1952).//Проблемы мира и социализма. - 1965.- №- С. 58-61.; Tamames R. La Republica. La era de Franco. - Madrid, 1976. - 467 p.; Tunion M. Lara de. La Espana del siglo XX. Tomo 1-3. - Barcelona, 1981. - 1872 p.; Vilar S. Sobre el franquismo у Contra Franco. /Cierva R. de la, Vilar S. Pro у contra Franco. -Barcelona, 1985. - 111 p.; Vinas A. La Alemania nazi у el 18 de Julio. - Madrid: Alianza, 1974. 300 p.;Vinas A. Oro de Moscu. - Barcelona. - 1979. - 136 p. 9. Листер Э. Против фальсификации некоторых вопросов национальнореволюционной войны в Испании // Новая и новейшая история. - 1961. - №4. - С.3-17. 10. Jackon Gabriel. The Spanish Republic and the Civil War. 1931-1939. - Princeton: Princeton University Press, 1972. 577 p. 11. The Republic Besieged. Civil War in Spain 1936 - 1939. - Edinburgh, 1996. - 324 p. Spain Betraid. The Soviet Union in the Spanish Civil War. - Yall University Press. - 2001. - 537 p. Bollotten Burnett. The Spanish Civil War: Revolution and Counter-Revolution. - Bredel Willi. Spanienkrieg. Zur Geschichte der 11. Initernationalen Brigade. - Berlin und Weiman, 1986. - 625 p. Лонго Л. Интернацинальные бригады в Испании. - М.: Воениздат, 1960. 383 с. 15. Escudero Jose Maria Garcia. Historia politica de las dos Espanas. T.4 Segunda edicion, corregida у aumentado. Madrid: Editora nacional, 1976. - 2052 p.; Espadas Burgos M. Franquismo у politica exterior. - Barcelona: Library Editorial Argos, S.A., 1986. - 471 p.; Moa Pio. Los mitos de la guerra Civil. - Madrid: La esfera historia, 2003. - 593 p.; Preston Paul. Introduction II The Republic Besieged Civil War in Spain 1936-1939. -Edinburgh: Edinburgh University Press, 1996. - 324 p.; Suares Fernandes Luis. Franco у la USRR. La diplomatica secreta (1946-1970) - Madrid: RIAZP. - 1986. - 317 p.; Thomas Hugh. The Spanish Civil War. - New York: The modern Library, 2001.- 1096 p.