пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Історія (збірка наукових праць)

4. М.Ф. Кащенко як громадський діяч та педагог


О.Б. Готра Академік

У статті проаналізовано педагогічну діяльність академіка М. Кащенка. Піднімаються питання участі вченого в громадському житті суспільства.

Ключові слова: М. Кащенко, вчений, педагог, науково-педагогічна діяльність, громадська діяльність.

Серед видатних діячів науки і культури першої половини ХХ ст.почесне місце займає Микола Феофанович Кащенко (1855-1935). Вчений, мало відомий нащадкам, незважаючи на вартість його внеску в біологічну науку. М. Кащенко - автор перших робіт з паталогічної ембріології, біолог, доктор медицини та зоології; основоположник сибірського садівництва, брав активну участь у створенні Української академії наук.

Для відтворення образу вченого, принципового і твердого в наукових переконаннях, який своєю невтомною і плідною працею ще за життя завоював повагу до себе, і з метою більш глибокого висвітлення багатогранної діяльності, звернемося до такого важливого аспекту життя вченого, як громадська та педагогічна діяльність.

Активна наукова і творча діяльність М. Кащенка припала на складний період історії українського народу. Творча діяльність за таких умов сприяла утвердженню життєвого оптимізму, впевненості у корисності своєї праці, відчуття свого соціального обов’язку, спонукала до активної участі вчених в освітянському, громадському і політичному житті.

Варто зазначити, що в останні десятиліття ХІХ і на початку ХХ ст. значно активізувалась культурно-освітня робота серед населення. Свій особливий шлях обрав М. Кащенко. Громадську позицію вчений розкрив у виступі на акліматизаційному ботаніко-зоологічному з’їзді в Москві у 1887 р.: «Мені не потрібно доводити користь і перевагу роботи в галузі чистого знання. Це таке щастя, від якого ніколи не відмовиться той, хто раз його відчув. Однак громадянська свідомість вимагає, щоб учені не замикались в стінах своїх лабораторій, але час від часу виносили б в суспільство здобуті ними відомості і використовували б їх для суспільної користі» [1].

У квітні 1895 р. М. Кащенко разом з агрономом В. Бажаєвим організував Томське відділення Імператорського Московського товариства сількогосподарських наук. У 1897 р. М. Кащенко організував цикл публічних лекцій за участю професорів Томського університету. У 1898 р. лекції були видані за редакцією М. Кащенка «Наукові нариси Томського краю». Нарешті, у 1898 р. відділення перетворено в самостійне Західносибірське товариство сільського господарства, головою обрано М. Кащенка, друкований орган «Сибирский земледелец».

Микола Феофанович склав «Визначник ссавців Томського краю, з додатком короткого опису способу початкової обробки» (1900), на обкладинці якого вказано, що книга видана «для безкоштовного розповсюдження серед осіб, які можуть будь-чим посприяти справі вивчення Сибіру в зоологічному відношенні». Про це повідомлялося населенню через газету, в якій висловлювалась і подяка добровільним колекціонерам за надання в зоологічний музей тих чи інших збірок. Наукового матеріалу збиралось все більше. В зоологічний музей стали надходити збори інших колекторів, які також визначались М. Кащенком. Необхідністю порівнювати сибірських тварин з європейськими зблизила його з зоологічним музеєм Академії наук, в якому Микола Феофанович бував неодноразово і виконував за матеріалами останнього ряд робіт [2, с. 11].

З метою пропаганди через жителів Томської губернії гуманного ставлення до тварин 17 вересня 1899 р. в Томську було відкрито відділ Російського товариства захисту тварин, до його складу увійшли 85 представників томської інтелігенції. З ініціативи М. Кащенка створено «Травневу спілку». З метою залучення інтелігенції та практиків до наукових досліджень М. Кащенко надрукував «Проект організації при Томському університеті комітету для вивчення рибальництва в Західному Сибіру» (1891). У 1908 р. М. Кащенко реорганізував Товариство садівництва.

Лише окремі факти підтвердили, що з часу введення судової реформи (1897 р.) і до переїзду до Києва М. Кащенко безперервно був почесним мировим суддею і брав участь у засіданнях Томського окружного суду [3]. Вчений користувався заслуженим авторитетом та мав високі нагороди: орден Святого Станіслава другого ступеня (1894); срібну медаль (в пам’ять імператора Олександра III); орден Святої Анни другого ступеня (1899); орден Святого Володимира четвертого ступеня (1906); орден Святого Володимира третього ступеня (1909). У 1902 р. М. Кащенко отримав чин дійсного статського радника (цивільний чин IV класу з 14-и «Табели о рангах»), що відповідав військовому званню генерал-майора та надавав права привілейованого спадкового дворянства.

Треба відзначити, що початок ХХ ст.у житті М. Кащенка був досить насичений подіями. Дискусійним є питання про участь ученого в революційному русі. В роки першої російської революції активізувалися суспільні рухи в Сибіру. Праве крило російського лібералізму представляла політична партія октябристів («Союз 17 октября»). Обов’язки голови бюро томського відділу «Союзу 17 октября» були покладені на професора М. Кащенка. Відділу присвоєно ім’я «Свобода і порядок». М. Кащенко очолював бюро до листопада 1906 року. В цьому році його обрано заступником голови губернського виборчого зібрання м. Томська [4].

Активною була громадська діяльність вченого в Україні. Важко, навіть неможливо розділити громадську та наукову діяльність М. Кащенка. Важливо зазначити, що вчений був одним з перших засновників Академії наук; активно працював над створенням другого фізико-математичного відділу, керував його діяльністю до 1921 р.; розробив теоретичні, методологічні та наукові основи кафедри акліматизації. Найбільшим досягненням академіка М. Кащенка було заснування Акліматизаційного саду АН України. Вагомим внеском в наукову діяльність М. Кащенка було створення Комітету для виучування фауни України та Зоологічного музею УАН.

Оцінку роботи М. Кащенка давали не тільки його колеги, а й керівники радянських органів влади. У деяких опублікованих та неопублікованих архівних джерелах знаходимо відомості про оцінку постаті М. Кащенка і з боку партійних керівників України, які вершили на той час долі української науки та її вчених. В огляді інформаційно-статистичного відділу ЦК КП(б)У «Про проведену роботу щодо українізації за період від VIII Всеукраїнської партійної конференції до ІХ з’їзду КП(Б)У» зазначено: «Окремим академікам можна дати таку характеристику... Інша група - В.І. Липський, М.Ф. Кащенко, М.М. Крилов, Г.В. Пфейффер ... - є як громадські діячі - нулі, але в науці - люди з відомими іменами» [5]. Цей документ ще раз підтверджує аполітичність ученого.

Дослідники діяльності вченого C. Карамаш та С. Вировий відмічали: «Кащенко написав об’яви, що лікує хворих травами, бо знавцем цієї справи був блискучим. За допомогою рідних розклеїли їх по Києву, і до оселі академіка потягнулися хворі і немічні, але заробити на лікуванні не вдалося: лікар Кащенко пояснював дію трав, установлював діагноз і дарував лікарські рослини людям... немічні платити були неспроможні» [6]. На першому плані виділяємо доброту М. Кащенка, гуманізм, рідкісну і надзвичайну працездатність, прагнення служити людям.

Під час своєї діяльності вчений гармонійно поєднав з науковими дослідженнями педагогічну роботу. Педагогічній діяльності М. Кащенко присвятив 37 років свого життя. «Як викладач я докладав багато зусиль, щоб бути зрозумілим. Завжди надавав великого значення різноманітним демонстраціям і особливо малюванню на дошці... своїми слухачами я завжди був задоволений. Ніколи я не помічав, щоб моя аудиторія була неуважна. З особливою приємністю можу заявити, що анітрохи не прагнучи до популярності, я, водночас, ніколи не відчував ворожого чи недостатньо шанобливого до себе ставлення з боку своїх слухачів. Хоча в період найбільших університетських заворушень, а тоді вони траплялися часто, цього можна було б очікувати, бо до всякого порушення порядку я завжди ставився з неприхованим засудженням», - згадував М. Кащенко [7].

У автобіографії М. Кащенко писав, що викладання захоплювало його «до самозабуття» [7, арк. 97]. Вчений в 1884 р. викладав у Харківському університеті порівняльну анатомію, в 1885-1986 рр. проводив теоретичні і практичні курси з гістології та ембріології, у 1888 р. водночас читав на фізико-математичному факультеті курс порівняльної гістології, у 18891921 рр. викладав зоологію в Томському університеті і Київському політехнічному інституті.

М. Кащенко високо цінував уміння студентів викладати свої думки стисло: «Найвищу оцінку поставлю за гарну і коротку роботу, другу - за гарну і довгу, третю - за коротку і погану, на останньому місці буде довга і погана» [8].

У період викладацької діяльності М. Кащенка, лекційні і практичні курси були авторськими. Він уклав навчальні програми, працюючи на посаді приват-доцента Харківського університету. М. Кащенко вважав, що при викладанні біологічних дисциплін потрібно, окрім практичних робіт, широко впроваджувати демонстраційні лекції. Доводив, що саме з них, студенти повинні отримувати базові знання. Створюючи навчальні кафедри, найперше організовував при них музеї, які були базою для навчального процесу. У Харківському університеті, облаштовував навчальний ембріологічний кабінет, в Томському університеті і Київському політехнічному інституті - Зоологічні музеї.

М. Кащенко з великою зацікавленістю керував науковою роботою студентів та аспірантів. Велике значення в підготовці студентів М. Кащенко приділяв практичним заняттям. Для студентів, які бажають більш детально познайомитись з зоологічними об’єктами, двері зоологічного кабінету відкривалися не лише в години розкладу, але й у вечірні години і навіть у святкові дні. Під час своїх експедицій і екскурсій М. Кащенко часто брав студентів як асистентів; він мріяв також про навчально-наукові екскурсії зі студентами в спеціальних вагонах по лінії Сибірської залізниці.

М. Кащенко належав до тієї когорти університетських професорів, яка активна виступала проти будь-якої соціальної, статевої, національної дискримінації в освіті. Зокрема, він одним із перших активно виступив за розвиток вищої освіти для жінок. М. Кащенко симпатизував жіночій освіті, тому брав активну участь у організації Сибірських жіночих Вищих курсів, які відкрились в 1910 р. в Томську. Створені курси були з ініціативи громадськості, але М. Кащенко був одним із засновників і викладачем курсів. У 1912 р. у статті «Сибірські вищі жіночі курси, їх становище, потреби і надії» він писав, що створено особливу атмосферу, одна мета об’єднує викладачів і слухачів - дати і отримати знання. Майбутній учений в цій справі вбачав один із засобів розвитку продуктивних сил Сибіру [9].

Під час перебування в Томську М. Кащенко був членом декількох комісій, зокрема Попечительської ради жіночої гімназії. В 1903 р. вчений брав участь у Петербурзі в роботі комісії з реорганізації вищих навчальних закладів під головуванням міністра народної просвіти Зенгера.

Аналіз архівних документів дав підстави стверджувати, що працею М. Кащенка в Томському університеті створена наукова зоологічна школа, яка успішно розвивається і сьогодні, із неї вийшли відомі зоологи.

М. Кащенко викладав у Київському фармакологічному технікумі, на курсах при Акліматсаді, читав курс лекцій про лікарські рослини на селекційно-насіннєвих курсах.

Микола Феофанович окрім наукової роботи цікавився художньою літературою, малюванням, фотографуванням, любив музику, подорожі на велосипеді, але найбільше - садівництвом. Працюючи в галузі біології, М. Кащенко висвітлював проблеми, які межують з філософією, потребують філософського осмислення природи, можливостей її наукового пізнання. В архівах збереглися літературні твори вченого: п’єси, вірші, оповідання, фантастична повість. У своїй повісті «Через тисячу років» учений передбачив надзвичайно стрімкий розвиток біології, яку нині названо наукою ХХІ ст.: «Був час фізики, нині час хімії, настане і час біології» [10].

Таким чином, проаналізувавши громадську та педагогічну діяльність М.Кащенка, ми дійшли таких висновків. Особливістю науково- просвітницької діяльності М. Кащенка було прагнення якнайшвидше ознайомити громадськість з новітніми відкриттями науки і результатами досліджень. Методи просвітницької діяльності, які розроблені М. Кащенком, не втратили свого значення і сьогодні. Працюючи у вищій школі, М. Кащенко комплексно розробляв методику викладання біологічних дисциплін, що сприяло подальшому розвиткові вищої біологічної освіти.

Учений в Україні жив і працював у доволі складних і неоднозначних умовах сталінського тоталітаризму. В науковому середовищі це проявилося у безкінечних реорганізаціях, чистках, репресіях. Микола Феофанович протягом багатьох років прагнув ухилитися від адміністративних посад, навіть уникав контактів з владою. М. Кащенко в Україні формально не належав до жодної політичної партії або суспільно-політичного об’єднання, що значною мірою пов’язано з широтою його поглядів, пошуком ним найбільш ефективних шляхів розв’язання нагальних проблем. М. Кащенко в наскрізь політизованій тоталітарній державі все своє життя присвятив науці.

Ми побачили вченого-громадянина, його суспільне обличчя, який в умовах тоталітарного режиму не пристосовувався, а був самодостатньою особистістю. Педагог-новатор, учений-практик, самовіддано працював для блага народу, його образ довів інтернаціональний характер науки. Особливо слід виділити велику активність, наполегливість, працелюбність і творчий підхід до справи, яку розпочинав.

Постать академіка М. Кащенка ввібрала в себе типову характеристику професорів того часу. Фактично вчений цікавився всім, що стосується природи та людини. Микола Феофанович Кащенко пройшов важкий шлях, він не був «кабінетним» вченим. Він був ученим-енциклопедистом, людиною широкої ерудиції й високої культури, що давало йому можливість заявити про себе не тільки як про дослідника в різних галузях біології, а й як про вченого-гуманіста, громадського діяча, художньо обдаровану людину, інтелігента. Ця тема є особливо актуальною в період розгляду проблеми сутності національної ідеї, людини, людиноцентризму в суспільстві і державі.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Кащенко Н.Ф. О некоторых сторонах предстоящей деятельности Томского отдела Императорского Московского общества сельского хозяйства. - Томск: типолитография П.И. Макушина, 1895. - С. 1-11.
  2. Иоганзен Б.Г. Жизнь, деятельность и научные воззрения
  3. Н.Ф. Кащенко // Ученые записки Томского государственного университета им. В.В. Куйбышева. - 1950. - № 15. - С. 10.
  4. Кащенко Н.Ф. // Юбилейный справочник Плодоводство (1890-1914) / Сост. В.Э. Эндер. - СПб.: Типография С. Л. Ринда, 1915. - С. 53.
  5. Томське губернське бюро «Союз 17 жовтня»// http://tomskhistory.lib.tomsk.ru.
  6. Історія Національної Академії наук України 1924-1928 рр. - К.: НБУВ, 1998. - С. 205.
  7. Карамаш С., Вировий С. М.Ф. Кащенко - науковець-медик //Агапіт. 1999. - № 11. - С. 36.
  8. Кащенко М.Ф. Автобіографія. Чорновий автограф. Рукописна і машинописна копія. 1913-1927 // Ін.-т архівознавства Нац. бібл. України ім. В.І. Вернадського (далі - ІА НБУВ). - Ф. 11. - Оп. 2. - Спр. 10.- Арк. 94.
  9. Воспоминания дочери ученого - М.Н. Кащенко - о работеН.Ф. Кащенко с декоративными растениями Киевского акклиматсада. Рукопись. 50-60е гг. // ІА НБУВ. - Ф. 11. - Оп. 2. - Спр. 124. - Арк. 34.
  10. Кащенко Н.Ф. Сибирские висшие женские курсы, их положение и надежды. // ІА НБУВ. - Ф. 11. - Оп. 1. - Спр. 54.
  11. Кащенко Н.Ф. Через тысячу лет. Рассказ Нила Зарубина. Фантастическая повесть. Рукописная копия. // ІА НБУВ. - Ф. 11. - Оп. 1. - Спр. 212. - Арк. 1.


Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь