Електронна бібліотекапідручники


Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)

46. Нереалізований проект заснування військового училища у Катеринославі


Олененко Г.Г.

Одним із знакових питань в історії Катеринослава є історія проектування, будівництва та функціонування губернського міста на початку його існування. Багато дослідників зверталися до планів будівництва нового губернського міста, який мав стати адміністративним, торгівельним та культурним центром півдня Російської імперії, та який ніс відповідальний і почесний обов’язок - увічнити пам’ять імператриці Катерини ІІ.

Існувало декілька проектів будівництва Катеринослава. Перший датується ще 23 квітня 1776 року, коли азовський губернатор В.О. Чертков направив Г.О. Потьомкіну рапорт про виготовлення проекту та складання кошторисів на будівництво губернського міста [2, с. 25]. Наступні проекти затверджувались у 1779, 1782, 1784 роках, які змінювали не тільки місце знаходження та кількість архітектурних споруд у місті, а, навіть, і місце розташування самого Катеринослава. Як відомо, врешті-решт через непридатні для життя природні умови, губернське місто було перенесено з лівого на правий берег Дніпра [9, с. 82-84].

Хоча планів та проектів будівництва було немало, але жоден з них не включив у себе пропозицію В.О. Черткова, яку він висловив у одному з рапортів до генерал-губернатора Г.О. Потьомкіна. Даний рапорт був знайдений в рамках дослідження документації Азовської губернської канцелярії. Документ відобразив бажання азовського губернатора створити в новому губернському місті, окрім школи для дівчат, лікарні, державного банку, бібліотеки та манежу, військове училище.

Проект створення військового училища був надісланий азовським губернатором В.О. Чертковим генерал-губернатору Г.О. Потьомкіну у рапорті ще у грудні 1776 року. Взагалі-то рапорт стосувався заснування шкіл для албанців в Керчі та Єнікале, але друга частина документу містить пропозицію, яка й стосується заснування військового училища у майбутньому губернському місті Катеринославі. Азовський губернатор зазначав, що у такому військовому училищі мають навчатись наукам та військовій справі діти офіцерів та різночинців.

Досліджуючи рапорт В.О. Черткова, ми акцентували увагу саме на проекті заснування військового училища, а не інших зазначених в документі освітніх та культурних закладів, оскільки існування в Південній Україні такого училища, якого на той час не було ще в жодному місті півдня Російської держави, мало стратегічно важливе значення.

На жаль, даний проект заснування такого освітнього закладу так і не був втілений в життя ні в Катеринославі І, ні в Катеринославі ІІ, ні в Новомосковську. Про це свідчать відомості документальних джерел, статистичних документів, досліджень подальшої історії міста й регіону та історії Південної України ХІХ - ХХІ ст.

Дослідження, що містять публікації документів, які стосуються історії проектування та будівництва Катеринослава, вказують, що в місті існувало два училища, в яких навчалися діти дворян та різночинців і сироти, які навчались коштом державної казни. Підтвердження цьому знаходимо в «Описании границ и городов бывшей Азовской губернии», що було підготовлено Я.П. Новицьким [6, с. 15].

Інформації про зведення будівлі для військового училища не виявлено ні у переліку архітектурних об’єктів, що міститься у відомості архітектора Миколи Алєксєєва, надісланій Г.О. Потьомкіну [2, с. 26], ні у переліку будівель із зазначенням фінансових витрат на їх будівництво 1781 року [2, с. 30-31]. У своїй подальшій історії Катеринослав так і не мав власного військового училища. Так, відомість 1862 року про освітні заклади Катеринославської губернії не містить інформації про існування будь-якого військового училища [2, с. 47]. Така ж ситуація і з «Военно-статистическим обозрением Российской империи» [2, 43].

Історики, які вивчали історію Катеринослава, намагались досліджувати історію губернського міста комплексно. Отже, в роботах багатьох дослідників зустрічаємо відомості про освітні заклади в Катеринославі. Більшість істориків звертала увагу на заснування університету, якому відводилась провідна роль в освітній галузі на півдні, інколи згадуючи про існування інших освітніх закладів. Отже, вивчення наукових праць істориків дозволить визначити, чи існувало все ж таки військове училище в Катеринославі.

Про училища знаходимо згадки у колективній праці «Історія міст і сіл УРСР», де міститься інформація, згідно з якою в Катеринославі на межі

XVIII та ХІХ ст. було відкрито тільки народне училище та гімназію [4, с. 66]. У Новомосковську, де можливою була реалізація вищевказаного проекту, автори називають повітове, парафіяльне, казенне, єврейське училище та приватну жіночу школу [4, с. 482].

Дослідник історії краю Д.І. Яворницький в роботі з історії Катеринослава повідомляє, що станом на 1782 р. у місті існувало два училища для дітей дворян та різночинців [11, с. 32]. В «начертании города» Г.О. Потьомкіна, що був представлений Катерині ІІ, фрагменти якого навів Д.І. Яворницький, в переліку архітектурних об’єктів військове училище не знаходимо [11, с. 36]. В «Історії Катеринослава» містяться відомості щодо освітніх закладів тільки про університет [11, с. 46], та про жіноче і чоловіче училища, які були переведені з Кременчука [11, с. 53]. Н.Д. Полонська-Василенко в роботі «Запоріжжя XVIII століття та його спадщина» наводить перелік основних об’єктів Катеринослава, але мова про військове училище в ньому не йде [8, с. 222].

У роботі О.І. Дружиніної «Северное Причерноморье в 1775 - 1800 гг.» наведені відомості, згідно з якими в Катеринославі існувало два училища для дітей дворян та різночинців. Автор висловила думку, що вони були створені для підготовки місцевих перекладачів та чиновників [3, с. 80]. Вслід за О.І. Дружиніною В.І Тимофєєнко в рамках дослідження історії містобудування на території Південної України, вказує на існування двох училищ. Посилання та схожість поданого матеріалу свідчить, що автор користувався не документальними джерелами, а лише науковим доробком О.І. Дружиніної [9, с. 82].

Директор Дніпропетровського історичного музею Н.І. Капустіна у довідці про історію Катеринослава та проблему вирішення дати заснування міста, зазначає, що в місті було тільки два училища, а згадок про будь-яке військове училище в довідці не має [5].

Отже, у дослідженнях історії Катеринослава мова про військове училище взагалі не йде. Всі дослідники зазначають, що в місті функціонували два училища, але вони аж ніяк не військові. Дослідження істориків, що займалися історією Катеринослава, містять подібну інформацію щодо кількості училищ в місті, тож можна припустити, що всі використали інформацію з «Описания границ и городов бывшей Азовской губернии», що було опубліковане окрім Я. Новицького, М. Мурзакевичем у Записках Одеського товариства історії та старожитностей [7, с. 289]. Отже, ані документальні джерела кінця XVIII - першої половини ХІХ століть, ані історіографічні, не підтверджують факт існування військового училища. Виходячи з цього можемо констатувати, що проект таки не був реалізований. До того ж, жоден з дослідників, вивчаючи історію Катеринослава, проекти будівництва і т.д. навіть не вказав на існування унікального проекту азовського губернатора.

За задумом В.О. Черткова саме військове училище мало готувати чиновників, офіцерів, що знаються не тільки на військовій справі, а й на особливостях південного регіону, й зрештою зможуть продуктивно ним управляти.

Однак проект азовського губернатора не був реалізований, оскільки, по- перше, йшов дещо врозріз зі стратегічним задумом російського уряду, згідно з яким Російська імперія намагалась міцно утвердитись у Північному Причорномор’ї. Наявність військового училища у регіоні могло б сформувати місцеву неросійську еліту з національних меншин. Так, проект передбачав навчання дітей албанських військових після закінчення батальйонної школи у військовому училищі Катеринослава. Існування такої еліти суттєво заважало б виконанню цього стратегічного плану.

По-друге, судячи з факту незатвердження плану В.О. Черткова, очевидно, потреби у збільшенні військових кадрів не було. Підготовка військових покладалась на вже існуючі військові заклади Російської держави [10]. А згодом, коли Російська імперія в ХІХ ст. майже остаточно колонізувала південний регіон, і з’явилась потреба у військовому училищі, воно було засновано в середині ХІХ століття в Одесі та Єлисаветграді, оскільки вже після смерті Г.О. Потьомкіна Катеринослав почав втрачати статус культурно-освітньої столиці півдня Російської держави.

Таким чином, проект управителя Азовської губернії, який розумів необхідність заснування військового училища для створення власних кадрів у Південній Україні, так і не був здійснений, бо в тих історичних умовах, коли він задумувався, його реалізація була неможливою. Задум азовського губернатора так і залишився задумом, реалізованим лише у середині ХІХ ст., коли військові училища почали створюватись на території Південної України.

У даній публікації пропонується унікальний документ, що відображає намагання тогочасного керівництва Азовської губернії створити військове училище на території Південної України і тим самим забезпечити регіон власними кадрами. Рапорт являє собою відповідь на ордер Г.О. Потьомкіна, в якому генерал- губернатор пропонує скласти штат для албанських батальйонних шкіл, пропозицію про створення яких він апробував в даному ордері [1, с. 52]. Окрім викладення стану справ, що стосується вищезазначеного питання, В.О. Чертков другу частину рапорту присвятив проекту заснування деяких освітніх та культурних закладів в майбутньому губернському місті, в тому числі військового училища.

Оригінал документу знаходиться в Російському державному архіві давніх актів, а саме в фонді 16 «Внутрішнє управління», справі 797 «Бумаги канцелярии князя Потемкина-Таврического о губерниях Новороссийской, Азовской, Астраханской, о Днепровской линии, о Войске Донском и пр.». Документ розміщується на чотирьох аркушах.

Публікація здійснюється за оригіналом документа. При передачі тексту зберігаються всі його особливості, в тому числі пунктуація та розташування реквізитів. Проте деякі літери змінені: літера «ъ» замінена російською літерою «е», «і» замінена на «и». Опущено твердий знак в кінці слів, виносні літери написані в строчку. Нерозбірливі слова позначені в тексті документа [нерозб.]. Регалії Г.О. Потьомкіна опущені.

Бібліографічні посилання:

1. Богумил А.К. К истории управления Новороссии князем Г.А. Потемнкиным. Ордера 1775 и 1776 года. - Вып. 2. - Екатеринослав: Типография губернского земства, 1905. - 134 с.

2. Днепропетровску 200 лет. 1776 - 1976. Сборник документов и материалов. - К., 1976. - 509 с.

3. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775 - 1800 гг. - М., 1959. - 280 с.

4. Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. - К., 1969. - 630 с.

5. Капустіна Н.І. Довідка щодо історії заснування Катеринослава // http://gorod.dp.ua/hi story/arti cle ru.php? article=13

6. Новицкий Я.П. Описание границ и городов бывшей Азовской губернии. (Левобережная часть нынешней Екатеринославской). (1775 - 1783). Архивные источники. - Алек- сандровск, 1910. - 38 с.

7. Мурзакевич Н. Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года) // ЗООИД. - Т. 3. - Одесса, 1853. - С. 289-305

8. Полонська-Василенко Н. Запоріжжя XVIII ст. та його спадщина. - Мюнхен, 1965. - Т. 2. - 247 с.

9. Тимофеенко В.И. Города Северного Причерноморья во второй половине XVIII века. - К., 1984. - 220 с.

10. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Электронный ресурс]. / Ред. Е. Александрова - М.: Мультимедиа-издательство “Адепт”, 2002. - 1 електрон. опт диск. (CD-ROM): цв. 12 см.

11. Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. - Днепропетровск, 1989. - 197 с.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь