пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Проблеми поетики (збірка наукових праць)

73. Українські «степові» думи: структура елементарних епічних сюжетів


Наталія ЯРМОЛЕНКО, докторант

Анотація

У статті розглядаються особливості структури українських народних дум «Утеча трьох братів з Азова, із турецької неволі» та «Три брати Самарські», визначаються сталі мотиви й елементарні епічні сюжети та їх роль у системі дум як жанру.

Ключові слова: сюжетний тип, мотив, ЕЕС (елементарний епчний сюжет), модель, метамодель, класифікація.

Summary

This article is a description of structural particularities of the folk dumas "The Escape of the Three Brothers from the Azov, Turkish Slavery" and "The Three Brothers Samarsky", as well as an attempt to singe out the role of their stable motifs and elementary epic subject plots in the whole system of duma´s genre.

Key words: subject plot, motif, EES (elementary epic subject plot), model, meta-model, classification

Видима різноманітність і різнобарвність усної народної творчості опирається на глибинну стабільність - певну кількість сталих мотивів, сюжетів чи персонажів, які повторюються у різних творах і жанрах. Останні дослідження сюжетно-мотивного фонду світового та слов´янського героїчного епосу засвідчують універсальність та всезагальність його епічного фонду. За нашими спостереженнями, така універсальність притаманна і народним думам, незважаючи на те, що вони глибоко закорінені в національну історію.

Завдання нашої розвідки - простежити особливості структури та композиційної будови пласту дум, які К. Г рушевська [1] у своїй праці об´єднала під назвою «думи про степ»; подати їх опис у всьому розмаїтті збережених на сьогодні варіантів із метою виявлення основних закономірностей будови та історичної динаміки текстів.

В результаті дослідження варіантів дум про степ вирізнено такі сюжетні типи: «суперництво / смерть братів: старший брат губить молодшого брата» (назва сюжету - «Утеча трьох братів з Азова, із турецької неволі») - всього 25 варіантів, систематизованих К. Грушевською, та 12 варіантів, систематизованих С. Грицою [4] (зрештою, 37 варіантів); «смерть поранених братів: молодший брат відмовляється подавати сигнал про необхідність допомоги» (назва сюжету - «Три брати Самарські») - всього 6 варіантів, систематизованих К. Грушевською, та 7 варіантів, систематизованих С. Грицою, ( разом 13 текстів). Думові уривки «Смерть козака на долині Кодима» - 2 варіанти, і «Плач зозулі» - 2 варіанти, органічно вписуються у структуру першого сюжетного типу.

Опис текстів проводиться на основі методології, що виробилася у результаті творчого переосмислення схеми класифікації Х. Ясон [5; 38-71], розробленої для епічних жанрів, та концепції елементарних епічних сюжетів, яку вжила Б. Кербеліте [2] для опису структурно-семантичної класифікації литовських народних казок Ці методології застосовувалися М. Петровим [3] при дослідженні сюжетно-мотивного складу билин, тому їх апробація та удосконалення на матеріалі українських народних дум, на наш погляд, могла б дати багатий матеріал для ряду компаративних розвідок. Вирізнення структури дум про степ дасть можливість визначити їхнє місце у системі українського героїчного епосу, а в перспективі - комплексно дослідити жанр дум у співставленні з українськими ж билинами та сюжетно-мотивним фондом слов´янського і світового епосу.

У результаті синхронного опису наявних текстів досліджуваних нами дум шляхом зіставлення структурних одиниць були одержані наступні результати:

1. Сюжетний тип «суперництво братів: старший брат губить молодшого брата» (назва сюжету - «Утеча трьох братів з Азова, із турецької неволі») має таку парадигму:

Заплачка: із города Азова з неволі втікали брати - два кінних, третій пішаниця (тут і далі в тексті у дужках варіанти сюжетного типу: у неділю рано не тумани, вітри, хмари, дощі, пили надходили, а брати втікали з неволі; полем чигиринським битим шляхом калеїмським втікали брати; у матері було три сини, яких вона відправила на війну: два кінних, а найменший без коня) // найменший брат не знає дороги, ранить босі ноги, просить почекати його, або хоч трохи підвезти // прохання: або підвезіте, або із плеч голову здійміте, не залишайте туркам на поталу // середній брат запитує дозволу у старшого взяти брата на коня (прохання повторюється дослівно), старший відмовляє // відмова: коні потомлені, всіх не винесуть; як доганятимуть переслідувачі - знищать усіх, а так є шанс молодшому врятуватися; батьківське майно можна буде розділити на двох // середній брат віддає свою долю старшому, аби тільки той узяв молодшого брата // молодший брат просить зарубати його, поховати тіло за християнським звичаєм, не залишити на поталу звірам - брати відмовляють (старший погоджується зарубати брата, але середульщий спиняє його) // відмова: рука не здійметься, зброя розсиплеться; брати не бажають брати на душу гріха; не осмілюються // молодший брат просить залишати йому хоч прикмети по дорозі // брати вирішують залишати на дорозі прикмети молодшому //кінні брати покидають молодшого і біжать уперед, залишаючи прикмети - зрубане віття, яке менший знаходить із вдячністю // старші брати виїздять на поле (шлях, до води), тут нічого залишити на прикмету // середульший брат пропонує попасти коней і почекати молодшого брата (рвати свою одіж на шматочки і розкидати клапті, залишаючи їх як прикмету молодшому брату) // старший брат відмовляється (погрожує середульшому смертю) // відмова: одяг потрібен буде дома, щоб ним похвастатися (погоня може минати молодшого брата в байраках і порубати старших; брат і сам дійде додому; коні стомлені, їх обтяжувати не варто, а дома землю можна буде розділити між двома спадкоємцями) // середній брат запитує старшого, що вони скажуть батькам, коли ті запитають про меншого брата // старший брат пропонує збрехати, але середній боїться гріха // середній брат залишає на дорозі клапті свого одягу як дороговказ меншому, старший кепкує над ним // брати доїздять до річки Волчанки, криниці Салтанки, і тепер старший пропонує почекати молодшого брата // середній брат відказує, що, за його розрахунками, молодший брат вже давно помер від голоду // молодший брат виїздить на поле, бачить порваний одяг, робить неправильний висновок про смерть братів, плаче і просить у Бога допомоги знайти їхні тіла, щоб похоронити (бачить сліди братів і робить висновок, що вони живі ) // молодший брат смертельно стомлений, він тривалий час іде без води і їжі, тому вирішує відпочити: лягає на Савур-могилу, розуміє, що помирає, прощається зі світом, говорить, що його побило три недолі: безхліб´є, безводдя і братів не догнав // надходять звірі і птахи, намагаються терзати героя заживо (доглядають козацької смерті / душі) // герой просить птахів спочатку дати йому померти (згадує батьківську молитву, стріляє у птахів) // молодший брат прощається зі світом, просить Бога прийняти його душу, землю - прийняти кістки, а тіло віддає звірам, бажає послати (посилає) поклон рідним трьома зозулями // молодший брат помирає із молитвою // композиційна вставка: не було ні рідні, ні сусідів, ні сестер, ні братів, ні батьків, ні дружини, щоб його поховали // звірі справляють «чорні похорони» // зозуля (три зозулі) жалібно кує, оплакує козака (козацьку голову) як сестра, переказує поклін батькам // голосіння: звертання до козацької голови, яка ні допила, ні доїла (спила і з´їла / знала всі козацькі звичаї, дорогими кіньми і шатами була не обділена), якій довелося валятися у степу без погребіння // старші брати доїжджають до річки, тут чекають молодшого (розкаюються), їх наздоганяють турки і рубають, глумляться над тілами (брати спочивають і на світанку відправляються у городи християнські) // середульший брат запитує старшого, що вони скажуть батькам // старший боїться батьківського прокляття, тому наказує брехати, що вони служили не в одного пана і з братом не бачилися (коли втікали, брата звали із собою, але не змогли його розбудити / брат відмовився) // середній брат бажає говорити правду, старший боїться дії батьківського прокляття (погрожує йому розправою) // брати прибувають додому, батьки запитують їх про молодшого, старший бреше, але середульший (напідпитку) плаче, говорить правду // батьки проклинають старшого сина, (виганяють його із двору / ведуть на розстріл / старшого сина карає Господь / старший син розкаюється), середульшого шанують (приймають як гостя, на нього нисходить Господня благодать) і залишають йому спадок, а молодшого поминають в молитвах // прокляття: (старшому сину / старшим синам / турецькій землі) // славословіє: полягла молодшого брата ( трьох братів) голова, а слава не вмре //молитва: за здравіє всіх християн ( побажання довгих літ люду царському, імператору Олександру, слухачам).

Узагальнений опис тридцяти семи варіантів сюжету думи реалізує майже всі оптимальні розгалуження оповіді, які працюють на ідею і ведуть до розв´язки, причому значний їх відсоток конструюється на основі бінарного протиставлення окремих фрагментів сюжету або ж пластів різних варіантів: втікати - наздоганяти, кінні - піший, врятувати - знищити, поховати - залишити без поховання, покарати - винагородити тощо. Тому виникає необхідність вирізнити ці пласти оповіді шляхом укрупнення (узагальнення) дій і ситуацій. Б. Кербеліте пропонує назвати їх «елементарні сюжети», Х. Ясон - «епічні сюжети», М. Петров - «елементарні епічні сюжети». Визначаємо структуру елементарних епічних сюжетів (ЕЕС):

I. Початкова ситуація: три рідні брати втікають із турецької неволі, старші брати кінні, вони покидають молодшого брата в степу.

Акція героя, найменший брат не знає дороги додому, намагається бігти, але ранить босі ноги і не встигає за кінними братами.

Акція спонукання, найменший брат просить братів почекати його / хоч трохи підвезти на конях або знищити, щоб не залишити на поталу ворогам.

Акція помічника: середульший брат запитує дозволу у старшого допомогти молодшому.

Акція розпорядження антипода: старший брат не дозволяє допомогти найменшому (б´є середульшого брата, пояснює, що погоня знищить всіх трьох, а так найменшому буде шанс врятуватися; відмовляє, щоб не томити коней, щоб розділити батьківський спадок між двома синами).

Акція помічника: середульший брат просить старшого забрати і його добро, але не покидати молодшого брата.

II. Початкова ситуація: втікачі в дорозі.

Акція спонукання: молодший брат розуміє свою приреченість і просить братів зарубати його та поховати за християнським звичаєм, щоб тіло не залишилося у степу на поталу звірам.

Акція помічника: середульший брат просить старшого не покидати пішого брата напризволяще.

Акція антипода: старший брат вирішує зарубати молодшого, витягує шаблю.

Акція помічника: середульший зупиняє його, хватаючи шаблю голою рукою.

ІІ а. Акція антипода брати (старший, середульший брат) не осмілюються зарубати молодшого, вони розуміють, що згубити рідного брата - це великий гріх.

Акція героя: найменший брат просить залишати йому хоч прикмети по дорозі, щоб він знав, куди йти.

Акція антипода брати залишають молодшого напризволяще, але рубають по дорозі терновеє віття і розкидають, як прикмети (середульший брат рубає віття).

Результат: молодший брат знаходить прикмети в байраках із вдячністю, що брати дбають про нього.

III. Початкова ситуація: старші брати виїздять із байраків на поле, тут відсутні дерева і кущі, щоб залишати прикмети молодшому брату.

Акція помічника середульший брат пропонує залишати по дорозі клапті свого одягу (просить зупинитися і почекати молодшого брата).

Акція антипода старший брат не дозволяє розкидати добро (зупинятися, погрожує середульшому розправою).

Акція помічника: середульший брат рве свій одяг і залишає прикмети найменшому.

Акція антипода: старший брат кепкує над тим, що він гайнує своє добро.

Результат: середульший брат вчиняє наперекір волі старшого брата - проявляє пасивний протест.

IV. Початкова ситуація : молодший брат прибігає до байраків, бачить зрубане віття, із вдячністю пригортає його до грудей (переживає, чи не турецька погоня поламала дерево і наздогнала братів).

Акція героя: молодший брат вибігає з байраків.

Акція передбачення героя, він знаходить на дорозі клапті одягу і робить висновок, що братів порубано або забрано в полон.

Акція героя: молодший брат плаче, просить Бога допомогти знайти тіла братів, щоб поховати і не залишити їх на поталу звірам.

IVa Акція героя: добігаючи до Савур-могили, молодший брат знаходить сліди братів (бачить вершників вдалині) й розуміє, що брати живі, але йому їх не наздогнати.

Результат: смертельно стомившись і відчаявшись наздогнати братів, молодший брат вирішує відпочити на Савур-могилі.

V. Початкова ситуація: молодший брат зупиняється на Савур-могилі, розуміючи, що сил, щоб дійти до християнських городів, немає, лягає на могилу помирати.

Акція шкідників життя: орли і вовки підходять до героя, хочуть з´їсти його заживо.

Акція героя: герой просить почекати, поки він умре, а вже потім справляти козацький похорон (відганяє птахів і звірів пострілом, трьома зозулями передає поклон батькам).

Результат: герой помирає.

VI. Початкова ситуація : тіло молодшого брата лежить на Савур-могилі.

Акція шкідників життя, орли клюють тіло, вовки розносять кості по балкам і комишам, загрібають (вітри покривають кості пожарами (комишами)).

Акція помічника: прилітає зозуля (три зозулі), сідають в головах, жалібно кують, оплакують козака, як сестри.

Голоання: звертання до козацької голови.

Результат: птахи і звірі справляють «чорні» (темні, козацькі) похорони.

VII. Початкова ситуація: брати доїздять до річки Волчанки, криниці Салтанки (християнських городів).

Акція антипода: старший брат пропонує відпочити, попасти коні і почекати молодшого брата.

Акція помічника: середульший брат вважає зупинку запізнілою, бо молодший вже давно помер із голоду.

Акція антипода: старший брат наказує зупинитися на постій, брати пускають коней на пашу, ховають зброю, безпечно лягають спати.

Акція війська: турецька орда наздоганяє втікачів і рубає їх, глумиться над тілами.

Результат: братам не вдалося втекти з турецької неволі, всі вони помирають.

УІІа. Початкова ситуація: брати доїздять до християнських городів.

Акція помічника: середульший брат запитує старшого, що вони скажуть батькам про молодшого брата.

Акція антипода: старший брат боїться батьківського прокляття, погрожує середульшому смертю і наказує говорити неправду.

Акція родини: батьки виходять зустрічати синів і запитують про молодшого сина.

Акція антипода: старший брат бреше, що у неволі вони не перебували разом (втікаючи, не змогли розбудити молодшого брата, молодший брат відмовився втікати).

Акція помічника: середульший брат розкриває правду.

Акція родини: батьки проклинають синів (старшого сина, виганяють його з дому, громада присуджує йому покарання - розстріл), справляють поминки молодшому сину, а середульшого приймають як гостя, залишають йому спадок

Акція антипода: старший син розкаюється, що порушив родинні норми моралі.

Результат: батьківське прокляття старшому сину (старшим синам, турецькій землі), слава молодшому сину.

Вихідна ситуація: молитва за здравіє всіх християн.

Шляхом узагальнення ми можемо виокремити сім ЕЕС, окремі з яких мають свої варіанти. В результаті аналізу структури вищезазначених ЕЕС доходимо до висновку, що пропонований сюжетний тип включає в себе такі моделі ЕЕС:

I. Повернення (втеча) героїв із неволі (потойбічного світу) + герой потрапляє в середовище, непригодне для життя + герой просить рідних (помічників) про допомогу + старший брат-антипод бажає знищити молодшого + помічник героя перебуває під шкідливим впливом антипода + рідні не надають допомоги героєві.

II. Герой просить своїх близьких про смерть + брат-антипод намагається знищити молодшого брата + помічник героя врятовує його від смерті + рідні віддаляються від героя і залишають його без захисту + герой втрачає контакт зі своїми близькими + близькі помічають дорогу підходящим засобом + герой не приймає своїх близьких за антиподів.

III. Сіменава: близькі не мають чим помітити дорогу + помічник героя пропонує помічати дорогу власним одягом + антипод не приймає умов помічника героя + помічник героя помічає дорогу + антипод негативно розцінює дії помічника.

V Близькі помічають дорогу підходящим засобом + герой правильно розцінює ситуацію + близькі помічають дорогу непідходящим засобом + герой неправильно розцінює ситуацію.

V. Герой на могилі + помираючий просить шкідників життя не наближатися, поки вони небезпечні + герой відганяє шкідників життя + герой передає птахами звістку про свою смерть родині + смерть козака на могилі.

V, «Чорні похорони» козака + плач зозулі (зозуль).

VH. Брати стають недоступними для антагоністів + брат-антипод розкаюється і намагається поліпшити стан героя + помічник героя сповіщає про його смерть + втікачі втрачають пильність + антагоністи наздоганяють і знищують втікачів.

V а / VH. Антипод та помічник героя стають недоступними для антагоністів + антипод повідомляє неправдиву інформацію рідним про героя + помічник героя перебуває під шкідливим впливом антипода + антипод не враховує можливих наслідків своїх дій + помічник героя повідомляє правдиву інформацію + родина знешкоджує (знищує) антипода і винагороджує помічника.

Виокремлення моделей того чи іншого сюжетного типу продиктоване насамперед необхідністю визначити архетипні, статичні елементи українського героїчного епосу, а також простежити особливості динаміки цих архетипних моделей у національній традиції. На наш погляд, розглянутий сюжетний тип будується на основі статичних моделей «втеча героїв із потойбічного світу» та «смерть героя», але в першій метамоделі звичні акценти із колізії «втікачі - переслідувачі» переносяться на колізію «старші - молодший».

Розглянемо ці моделі у порівнянні з моделями ЕЕС наступного сюжетного типу.

2. Сюжетний тип «смерть поранених братів: молодший брат відмовляється подавати сигнал про необхідність допомоги» (назва сюжету - «Три брати Самарські») має наступну парадигму:

Зачин: усі самарські поля погоріли, окрім трьох (двох) тернів, байраків. Там зупинилися на спочинок три рідних брати // брати помирають, бо мають серйозні рани

- вони постріляні і порубані турками // найстарший брат - писар, середній - козак лейстровий, молодший - трубач // старший брат просить середульшого, чи не може той встати, зав´язати (поранену?) голову і принести води із криниці Салтанки, щоб обмити (охолодити) його рани // середульший брат відповідає, що він не може встати, бо так само сильно поранений, як і старший // середульший брат пропонує попросити молодшого брата, щоб той звівся на ноги (хоч на коліна) і заграв у сурму, тоді ... козаки, що гулятимуть полем, почують, доглянуть їх смерті (похоронять, не залишивши на поталу звірам [можна буде передати козаками звістку батькам, щоб вони приїхали до синів, спорядили їх в останню путь і похоронили їх, не давши на поталу звірам] // молодший брат ... говорить, що і він так само тяжко поранений і не може встати на ноги (що це покарання за гріхи і тому не треба турбувати козаків) // брати розуміють, що їх покарала батьківська молитва, бо вони. від´їжджали до війська без батьківського-материного дозволу і благословення, не шанували церков, зневажали брата і сестру, не прохали допомоги Господа, а тому втратили свою щастя й долю (грішні, батькові й материні сльози їх карають) // молодший брат говорить, що через гріх їм не буде удачі, навіть якщо він і заграє у суремки, то гру почують турки- яничари, і порубають братів (тіла розкидають у полі) або заберуть братів у неволю. Тому краще померти в полі, бо їх доля - ніколи вже не побачити батьків і війська // надходить чорна хмара, йде дощ, брати у чистому (Самарському) полі (коло могили, коло річки, у тернах, у байраках) помирають [композиційна вставка кобзаря: кобзар за асоціацією просить з неба дощу, а з низу вітру, щоб вирвала якорі з каторги] // полягла трьох братів голова, а слава їх не помре [Самарка славна козаками] // молитва, за невільників // Славословіє: Богу, морю, козацькому війську, люду царському, всім слухаючим, трьом братам.

Структура ЕЕС:

І. Зачин: поле бою, пожежа, два (три) терни у байраках не згоріли.

Початкова ситуація: три козаки-брати залишилися живими і лежать у цих тернах.

Акція спонукання, старший брат просить середульшого піднятися і принести води, щоб окропити рани.

Акція героя: середульший брат не може допомогти, він так само поранений, і пропонує звернутися до молодшого брата.

Іа. Рецитація бажаного майбутнього

Початкова ситуація: поранені брати потребують допомоги.

Акція героя: молодший брат спнеться на коліна, дістане суремку, заграє.

Акція помічника козаки, що гулятимуть полем, почують, прибудуть до поранених, доглянуть їхньої смерті, поховають, не віддадуть на поталу звірам [козаки побачать поранених, передадуть звістку батькам, щоб вони приїхали до синів, спорядили їх в останню путь і похоронили їх, не давши на поталу звірам].

Результат: брати будуть похоронені за християнським звичаєм.

Результат: брати вирішують попросити найменшого брата зіпнутися на коліна, дістати з-під голови суремку і жалібно заграти [найменший брат, відчуваючи всю небезпеку ситуації, вирішує заграти у суремку].

ІІ. Початкова ситуація: помираючі брати потребують допомоги.

Акція спонукання, старші брати просять найменшого піднятися хоча б на коліна і заграти у суремку.

Акція героя: молодший брат відмовляється, бо він так само тяжко поранений і не може встати на ноги [не радить грати у суремку, оскільки їх нинішній стан - результат покарання за гріхи, тому не варто турбувати козаків].

ІІа. Рецитація минулого

Початкова ситуація: від´їзд до війська.

Акція героїв: брати пішли до війська всі втрьох, порушуючи родинні норми, не прощаючись. Вони зневажали сестру, позбавляли підтримки сусідів, не шанували родини, не хрестилися і не знімали шапок перед церквами, не просили Господа про підтримку.

Результат: Брати набралися гріхів, втратили щастя-долю.

Результат: брати вирішують, що їх покарали не турецькі шаблі, а батькові- материні сльози ( молитва).

ІІв. Початкова ситуація: помираючі брати потребують негайної допомоги.

Акція героя: найменший брат передбачає негативні наслідки подання козацького гласу на сурмі:

ІІ г. Рецитація небажаного майбутнього

Початкова ситуація: молодший брат жалібно грає у суремку.

Акція антагоніста: турки-яничари, зачувши гру, знаходять поранених козаків.

Результат: турки-яничари забирають козаків живцем у неволю, на каторгу [січуть-рубають козаків і розкидають їхні тіла по полю на поталу звірам].

Результат: молодший брат вважає [брати вважають], що краще помирати у чистому полі.

Вихідна ситуація: надходить чорна хмара, накрапає дощ, не наважившись попросити допомоги, оскільки доля через гріхи від них відвернулася, козаки помирають у чистому полі біля річки Самарки, криниці Салтанки.

Конечна формула: брати померли, але їхня слава не помре [річка Самарка славна козаками]. Молитва за всіх християн.

Цей сюжетний тип включає в себе такі типові ЕЕС:

I. Поразка «нашого» війська + три тяжко поранені брати залишаються лежати на полі бою + старший брат просить середульшого про допомогу + середульший брат не може допомогти старшому + брати просять молодшого брата подати сигнал про допомогу суремкою.

Іа. Поранені воїни потребують допомоги + молодший брат подає сигнал про допомогу + сигнал чують козаки і прибувають до поранених + «білі» похорони братів + тіла братів не залишаться на поталу звірам.

II. Поранені воїни просять героя сповістити смї /оточенню про їхній стан + герой відмовляє воїнам, оскільки розцінює поразку та поранення в бою як покарання за гріх - порушення родинних норм.

ІІа. Брати відїздять до війська проти волі старших + брати порушують родинні норми моралі + брати порушують християнські норми моралі + брати втрачають шастя-долю + братів карають батькові-материні сльози.

ІІв. Брати просять подати сигнал про допомогу - герой не радить подавати сигнал про допомогу, оскільки його почують вороги і знищать поранених + поранені вони помирають.

ІІг. Молодший брат подає сигнал про допомогу + сигнал чують антагоністи + антагоністи знаходять і знишують героїв / забирають героїв у полон.

ЕЕС розглянутого сюжетного типу можна віднести до метамоделі «смерть як покарання за порушення табу», що трансформувалася у модель «смерть як покарання за гріхи» та ввібрала у себе протиставлення: «старші брати - молодший брат». Якщо у німецькому епосі граф Роланд на прохання побратима відмовляється подати Карлу сигнал про допомогу через те, що переоцінює свої сили, хоча пізніше й трубить у ріг, щоб король міг поховати тіла героїв і відомстити за їхню смерть, то в українській думі сигнал взагалі не подається, а смерть сприймається як пряме покарання за гріхи.

«Степові» думи подають нам картину неправильної поведінки героїв, яка заважає їхньому поверненню на «свою» територію або до життя. Порівняльне зіставлення цих сюжетних типів вказує на їхні спільні риси. Передусім, слід відмітити, що і в першому, і в другому сюжетному типі мова йде про конфлікт між «своїми», всередині роду. Це типовий епічний конфлікт між старшими братами та молодшим. Оскільки вони демонструють модель неправильної поведінки «своїх» - попрання родинних і моральних норм, то, зрозуміло, що і перший, і другий сюжетний тип має трагічну розв´язку. Обидва сюжети демонструють порушення родинних норм. Але якщо у першому сюжеті мова йде про неправильну поведінку старших братів, які ведуть інтригу, причому жертвою стає молодший брат, то в другому - вже старші брати залежать від волі молодшого, вони займають місце прохачів і отримують відмову, а молодшого брата тут можна назвати «караючим перстом» долі. Тобто, можна зробити припущення, що епічні співці «випробовують» дію діаметрально протилежних ситуацій в рамках однієї і тієї ж моделі.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Срібний Птах. Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів Частина І
Література в контексті культури (збірка наукових праць)
Проблеми поетики (збірка наукових праць)