Електронна бібліотека підручників

Загрузка...


Проблеми поетики (збірка наукових праць)

58. Паремійні жанри у записах Павла Чубинського


Наталія САЛТОВСЬКА, к. філол .н.

Анотація

У статті охарактеризовано застосовані у «Працях...» П.Чубинського методи опрацювання, упорядкування та збирання пареміографчного матеріалу.

Summary

In the article the methods ofworking, arrangement and collection ofthe parables material applied in «Labours.» P.Chubinskyi are described.

Сьогодні варто говорити про Павла Чубинського, варто демонструвати та популяризувати його творчість в Україні, адже так прикро, що українська наука, а зрештою, і українська громадськість впродовж століття практично не володіла інформацією та знаннями про творчий доробок невтомного вченого, справжнього громадянина, сина свого народу, автора гімну України.

«Етнографічно-статистичний» доробок ученого ще буде належним чином оцінений нащадками, адже семитомні «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-руський край» - це історія розвитку нашого народу, справжня енциклопедія його мудрості, традицій та звичаїв, які формувалися та вдосконалювалися впродовж існування етносу. У 1914 році М.Сумцов неначе спророкував, наголосивши, що ««Праці.» Чубинського як були раніше, так і нині залишаються найкапітальнішим здобутком української етнографії, закріплюючи тим самим за Чубинським велику славу гідного сина свого народу, людини з чистим, благородним серцем і з великими історичними заслугами» [3, 3]. Зрештою, якщо говорити про сучасне фольклорно- етнографічне надбання української науки, то подібного за своїм масштабом дослідження ХХ століття не мало.

А для становлення та розвитку української науки «Праці.» мали вагоме значення, бо чи не вони закладали підвалини саме української науки? Хоча, власне, про українську науку на час виходу «Праць. » годі було й сподіватися. Проте сьогодні ми з гордістю можемо сказати, що визначним явищем для української науки середини ХіХ століття став вихід у світ семи томів «Праць етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край». Свого часу значення «Праць..» належним чином було оцінене європейською науковою спільнотою: 1875 року Міжнародний етнографічний конгрес у Парижі нагородив Павла Платоновича золотою медаллю, а 1879 року він отримав наукову нагороду в Росії - Уваровську премію Петербурзької академії наук. Варто також згадати, що першу нагороду за свою роботу П.Чубинський отримав ще після виходу перших томів «Праць.» 1873 року. Його нагородило Імператорське Російське Географічне товариство золотою медаллю «за особливу його діяльність та ненастанну працю, яким російська наука зобов´язана у нагромадженні колосального матеріалу для вивчення побуту, юридичних звичаїв та народного життя південно- західного краю» [2, 80]. Схвальну оцінку працям давали у різний час українські та російські вчені, зокрема Ф.Вовк, М.Сумцов, І.Франко, П.Житецький, О.Пипін, В.Міллер, О.Веселовський. Короткий огляд цих рецензій подає професор С.Мишанич у вступній статті «Українознавча енциклопедія Павла Чубинського» до перевидання «Праць. » (Донецьк, 2008).

I. Франко вважав видання «живою картиною життя і побуту українського люду з його звичаями, характером, світоглядом, з його радістю і безмірною тугою» [1, 15]. П.Чубинський, очевидно, ставив перед собою завдання не лише зібрати матеріал, а, насамеперд, зрозуміти, як виникає та формується народна творчість, які завдання вирішує, як допомагає народові глибше зрозуміти себе, своє призначення. Тому так ретельно було обстежено і описано Західно-руський край (таку назву мала Україна на той час - Н.С.). Жоден вид людської життєдіяльності не залишився поза пильним оком дослідника, а відтак маємо на сьогодні повну картину побутування народних звичаїв та обрядів в Україні на кінець ХіХ століття. А завдяки вдало обраній методиці упорядкування - від найархаїчніших жанрів до більш пізніх - маємо ще й зручний для користування матеріал.

В нашій розвідці ми розглядаємо лише другий випуск першого тому «Праць..», нас цікавить діяльність П.Чубинського як пареміолога.

Те, що паремії - найдавніші із фольклорних жанрів, факт незаперечний у сучасній фольклористиці. Як і те, що збірників українських паремійних жанрів від початку перших публікацій XVII ст. і до публікацій XXI ст. існує в достатній кількості. Все ж залишається нез´ясованим ряд важливих питань, над якими продовжують працювати фольклористи. Насамперед це питання ґенези та семантики, внутрішньожанрової класифікації жанрів. Тому опрацювання фольклорних текстів, як у сучасних, так і в «класичних» зібраннях, залишається важливою складовою науково-пошукової роботи пареміологів.

А «Праці ...» під керівництвом П.Чубинського, що вийшли у світ впродовж 18721877 років, становлять «золотий фонд» української фольклористики і щоразу відкривають для науковців все нові й нові горизонти творчого пошуку. Пареміологічний (хоча швидше його можна назвати пареміографічним) доробок Павла Чубинського порівняно невеликий: близько 2000 прислів´їв та 200 загадок. Усі тексти він дбайливо групує та друкує у другому випуску першого тому «Праць ...», що містить народні вірування, які Павло Платонович вважає помічниками у розумінні народного світогляду: вони розширюють уявлення про стадіальність розвитку суспільства та якісність перетворень цих уявлень у різні історичні періоди. Тому й малі жанри опиняються у цьому томі, бо також належать до найдавніших, за словами Е. Тайлора, «зблисків людської уяви» [4, 68].

П.Чубинський не вдається до глибокого та ґрунтовного аналізу паремій -він лише збирає та класифікує їх для майбутнього використання. Проте його загальні зауваги у передмові до другого видання першого тому «Праць ...» - щодо світоглядної ролі загадок та вивчення мовних особливостей українців,- дають поштовх його наступникам, однодумцям до подальшого глибокого і ґрунтовного дослідження українських народних паремій та української народнопоетичної творчості загалом.

Павло Платонович досить скромно оцінив свій науковий доробок, вважаючи, що після видання Номисом збірника «Українські приказки, прислів´я і таке інше» за глибиною та обсягом опрацьованого матеріалу в ньому будь-яке інше видання здаватиметься бідним [5, 2]. Але зібраний пареміографічний матеріал все ж друкує у першому томі «Праць...», судячи так: «по-перше, прислів´я та загадки пояснюють світогляд народу, а тому слугують доповненням до матеріалів, надрукованих у 1-му випуску 1-го тому (присвяченого повір´ям - Н.С.).

По-друге, усі наведені прислів´я та загадки взяті з рукописних джерел, а саме із записів членів експедиції або матеріалів, які надали інші збирачі. Більша частина прислів´їв та загадок записана в західній частині Подільської губернії, у Підляшші та на Поліссі, звідки на той час було подано найменше етнографічних матеріалів, і тому ці прислів´я та загадки становлять особливий інтерес, розкриваючи специфіку цих регіонів України і, водночас, свідчать про рівень поширення однорідних прислів´їв та загадок серед усього українського населення.

По-третє, зібрання прислів´їв та загадок, на думку П.Чубинського, є матеріалом для вивчення мови, фонетичних, лексичних та граматичних особливостей, характерних чи то для Подільського, чи то для Поліського діалектів.

По-четверте, для зручності користування прислів´я, приказки та загадки розміщені в алфавітному порядку: загадки за відгадками, прислів´я та приказки за предметами чи поняттями, які вони характеризують [5, 2]. П.Чубинський також зауважує про недосконалість цього принципу, оскільки він не дає можливості трактувати усі тексти за їх тематикою, бо часом прислів´я чи приказка мають варіанти, проте він є практичним та зручним для користувача [5, 2]. Варто зазначити, що такий принцип (за опорно- стрижневими чи так званими «гасловими» словами) класифікації пареміографічного матеріалу був досить поширеним у Європі. Пізніше його застосує І.Франко при укладанні тритомного збірника «Галицько-руських народних приповідок». А в Хх столітті, дещо вдосконаливши, цей метод застосує і професор М.Пазяк при укладанні тритомної найповнішої збірки паремій в Україні «Прислів´я та приказки».

Використання цього принципу класифікації паремій в «Працях.» свідчить про ретельну науково-пошукову підготовку П.Чубинського, його обізнаність з передовими методами дослідження та упорядкування фольклорного матеріалу, методиками збирання та опрацювання. Відомим є той факт, що П.Чубинський, готуючись до експедиції, розробив кілька програм-рекомендацій щодо збору матеріалу власноруч та використав програми Географічного Товариства, Єфименка та Новицького.

Очевидно, Чубинський сподівався на важливість своєї праці для користувачів та на її популярність. Проте складна доля «Праць.», їх довготривале перебування у спецфондах лише зараз дає можливість науковцям, дослідникам, широкому загалу долучитися до національної спадщини, яку нам залишив П.Чубинський, та використати її у своїх розвідках.

Тематична різноманітність пареміографічного матеріалу, представленого у «Працях.», доволі широка як на 2000 одиниць прислів´їв та 200 загадок. Серед прислів´їв та приказок, представлених у збірнику, переважають тексти про взаємини між людьми, зокрема про морально-етичні норми українців, стосунки в родині; господарську діяльність; вади суспільно-економічного життя. Наприклад, 39 од. з опорним словом «Бог», 1 прислів´я з опорним словом «ангел» та 25 од. з «піп», «попадя і попівна», «піст», «пекло» свідчать про ставлення народу до віри, релігії, обрядовості. Аналізуючи матеріал, можемо зробити висновок, що для українців також важливими є теми родинного, сімейного життя - маємо 22 од. з опорним словом «рід», а також з такими словами на означення родинних стосунків, як «сім´я», «батько», «мати», «дочка», «сирота», «дід», «вдова», «діти».

Найбільшу групу в процентному відношенні становлять паремії про людські стосунки («кохання», «надія», «добро», «щастя», «кара», «кривда», «правда») та про риси характеру людини («щедрий», «щирий», «лукавство», «дурень», «корисливість», «пиха») та її шкідливі звички («лінощі», «ледащо», «пиття і п´янство») - це тексти викривального, водночас виховного та моралізаторського характеру.

Наприклад, 25од. з опорними словами «пан», «пані», а також ряд паремій з «цариця» та «цар» свідчать про стійкі класові суперечності у суспільстві. А з опорними словами «жид» та «циган» - про міжетнічні стосунки. Прислів´я про працю та хліборобську діяльність свідчать про одвічну працелюбність та працездатність українців.

Серед паремійних жанрів у «Працях .» П. Чубинський виокремлює лише прислів´я та загадки. Хоча серед прислів´їв трапляються і такі форми, як каламбури («Сідай, бабо, підвезу тя - нема часу: треба йти») чи побажання («Дай, Боже, троє разом: щастя, здоров і душі спасення»), а також прокльони («Щоб тебе попід лави», «Нехай коршак на ваши кури насядиться»).

Загадки, представлені у «Працях. », належать до різних тематичних груп, на які прийнято поділяти цей жанр у фольклористиці. Це і про явища природи, і про Бога та релігійні свята, але найбільше загадок - про речі побуту, рослини та тварин. Таке розмаїття матеріалу свідчить про побутування в народі загадок ще у XIX столітті. Чого не можемо вже сказати про кінець ХХ-початок ХХІст.

Народні паремії є унікальним явищем народної творчості, які у високохудожній формі фіксують знання та уявлення етносу про світ та людину. Саме у паремійних жанрах закодована інформація про світотворчі процеси та про звичайні щоденні побутові речі в житті людини. Сконденсованість думки, притаманна паремійним жанрам, дає можливість впродовж тривалого часу зберігати та передавати інформацію про життєво необхідні речі. Прислів´я, приказки, прикмети, побажання можемо вважати помічниками у вирішенні важливих життєвих проблем, бо в них є відповіді на одвічні питання, які людство намагається вирішити впродовж свого існування.

Література

1. Записки наукового товариства імені Шевченка. -Львів, 1903. - Кн.5. 2. Куницкий А.С. Украинский этнограф Павел Платонович Чубинский // Советская этнография. - І956. - № 1. 3. Памяти Чубинського. Узджурн. «Украинская жизнь». - М., 1914. 4. Тайлор ЭБ. Первобытная культура. - М.: Политиздат, 1989. - 318 с. 5.Чубинский П.П. Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно-русский край. - СПб., 1877. Т.1. Вып.2.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Срібний Птах. Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів Частина І
Література в контексті культури (збірка наукових праць)
Проблеми поетики (збірка наукових праць)