Електронна бібліотека підручників

Загрузка...


Проблеми поетики (збірка наукових праць)

16. Українські паремії в слов´янському фольклорі


Людмила ГОЛИШКІНА, аспірант

Анотація

Запропонована увазі читачів стаття розглядає українські та російські паремії наводиться порівняльна характеристика приказок та прислів’їв в українському і російському фольклорі. Використані прислів’я та приказки зі збірника М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше” та “Пословицы русского народа”В. Даля.

Annotation

The article is offered to attention of readers examines Ukrainian and Russian paremii comparative description of saying and proverbs is pointed in Ukrainian and Russian folk-lore. A proverb and saying is used from collection of М. Номиса the “Ukrainian saying, proverb and all that and “Proverbs of the Russian people” V. Dalya.

Старовинні списки і збірники прислів´їв далеко не завжди можуть слугувати зразками і ніскільки не доводять те, що прислів´я було в ходу від слова до слова, як воно написане. Старійшини мудрили в цьому ділі, бажаючи поправити прислів´я, дати йому письмовий вигляд, і, як само собою, впадали через це в низькоподібність, банальність. Прикладів цьому багато. В Погодинському збірнику 1714 року читаємо: «Будучи на чужой стороне, надобно голову уклонну, а серце покорно иметь». Не очевидно, що тут переробка. Зараз говориться: «Держи голову уклонну (або «поклонну»), а сердце покорно» [1,9].

В Архівному збірнику XVII століття: « Гулял млад вниз по Волге, да набрел смерть близ невдолге», чи, як виправлено у Снєгірьова: «невдалече»; невже ж це прислів´я, чи що-небудь на те схоже. Знаходимо ще прислів´я: « У старого душа не винута, а у молодого не запечатана» - перероблена не до кращого: « До смерти, у живых, у старых, душа не вынута, а у молодых не запечатана».

В Погодинському збірнику 1770 року знаходимо: «Ково седина украшает,тово больше бес уловляет» і порівнюємо з прислів´ям: «Седина в бороду, а бес в ребро» [1, 9].

Прислів´я - коротенька притча; саме воно говорить, що « голая речь не пословица». Це - судження, повчання, яке висловлювалось народом і пускалося в оборот. Можна навести кілька з них: «От пословицы нет взносу»; « На пословицу, что на дурака, и суда нет»; «От пословицы не уйдешь»; « Пословица ведется, как изба веником метется»; « И на твою честь пословица есть»; « И на нашу спесь пословица есть», але « Пень не околица, а глупая речь не пословица», да й «Не всякая пословица при всяком молвится»; « Иная пословица не для Ивана Петровича» [1,11].

Хто придумав ці прислів´я - невідомо нікому, але всі знають і використовують.

Ділилися прислів´я на давні й нові, на загальні і особисті, на історичні, політичні, юридичні, релігійні. Ділили на розряди по зовнішньому змістовому оформленні та опозиціям.

Розкриваючи модель світу в українських народних пареміях, слід звернути увагу на її архаїстичний характер та проблематичність. Поринувши в далеке минуле, варто розглядати людину, світ в трьох аспектах: людина і природа, людина і суспільство, людина і людина. Звертаючись до збірника Матвія Номиса « Українські приказки, прислів´я і таке інше» (1864 р.) можна навести паралелі в слов´янському фольклорі. В розділі про гордість візьмемо кілька приказок та прислів´їв [2,142]

• 2457 „Гордим Бог позбива (або: та збива) рога" (прислів´я) .

Зовнішнє змістове оформлення: Бог позбавляє гордих створінь ознак їх гордості (опозиції: сакральний-мирський, людське-тваринне); у „загальному змісті” паремії - засудження гордості ( опозиції: високий-низький, гордий-скромний). Паралелі в слов´янському фольклорі: „Были роги, да посломали роги. Был рог, да сбил бог. Мужик богатый, как бык рогатый" [1, 458]. „Гордым бог противится, а смиренным дает благодать” [1, 457[. Українське прислів´я у порівнянні з російським має більш абстрактний характер.

• 2458 „Горда душа в убогім тілі” (приказка).

Зовнішнє змістове оформлення змальовує бідну мізерну людину, яка має горду душу. Опозиції: душа-тіло, гордість-убогість; у загальному змісті знаходимо думку про можливість високої ідеї в „низькій” формі. Опозиції: високе-низьке. У В.Даля немає. Іноземного походження не виявлено.

• 2459 „Чоловік гордий, як пузир водний” (прислів´я).

У зовнішньому змістовому оформленні людина порівнюється з явищем природи (опозиції: людське-природне, живе-неживе), а „загальний зміст” доводить, що гордістю довго не проживеш (опозиції: тривале-коротке, гордий-сумирний). Паралель: „Водяной пузырь недолго стоит”, „Не надувайся, лопнешь”, „Вздулся волдырь (пузырь), да и лопнул” [1, 458]. У російському прислів´ї збереглася лише „природна” частина порівняння. Іноземного походження не виявлено.

• 2461 „Блоха усе костричицця” („гордують - от не токмо вельможні, а й так дурні лопушані”) (прислів´я).

Нікчемну, дурну людину, яка гордиться, порівнюють з блохою у зовнішньому змісті. Опозиції: людина-тварина. Загальний зміст розкриває невідповідність реального значення і претензій. Опозиції: велике-мале, сильне-слабке. У російському фольклорі: ’’Всякая козявка лезет в букашки” [1, 458] у зовнішньому змістовному оформленні обидва члени порівняння взято з тваринного світу.

• 2462 „Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш ’’(приказка).

У зовнішньому змістовому оформленні зображується людина, у якої гордість вимірюється хатнім предметом - кочергою. Опозиції: високе-низьке, живе-неживе. Загальний зміст подає гордовиту людину, яка високо себе несе, й обличчя порівнюється з мордою (тварини). Опозиції: своє-чуже, людина-тварина. У російській приказці „Не подымай носу (Не закидывай головы): спотыкнешся” [1, 457] йдеться тільки про людину, її частини тіла. Іноземного походження не виявлено.

• 2463 „И через гріб плює” (приказка).

У зовнішньому змісті розкривається людина, яка не шанує ні живих, ні мертвих. Опозиції: сакральне-мирське, високе-низьке. Загальний зміст паремії засуджує людину, яка зневажає інших. Опозиції: повага-неповага, своє-чуже, живе-неживе. Паралель: „Гордый покичился, да во прах скатился” (1, 457). У російській паремії гордість людська швидко розвіюється, перетворюється в крах. Іноземного походження не виявлено.

• 2465 „Куди ж тобі - як задрав ніс!” (приказка).

У зовнішньому змісті змальовується надто горда людина, яка задрала ніс. Опозиції: я-ти, високе-низьке. Загальний зміст розкриває зневажливе ставлення, надмірну гордовитість до людей. Опозиції: своє-чуже, повага-неповага. У російському фольклорі: „Нос поднял, а сапоги на посохе” [1, 458] мова йде не тільки про внутрішню гордовитість, а також про зовнішній вигляд людини, її одяг та взуття. Іноземного походження не виявлено.

• 2466 „Завернув ніс” (приказка).

Горду людину, яка відсторонюється, бачимо у зовнішньому змістовому оформленні. Опозиції: гордий-скромний. Загальний зміст подає людину, яка зазнається і зневажає інших. Опозиції: своє-чуже, я-ти. Паралелі в слов´янському фольклорі: ” К нему и приступа нет”, „Поднял (задрал) нос” [1, 458]. Паремії мають однаковий характер, що в українському, так і в російському фольклорі. Іноземного походження не виявлено.

• 2467 „Кирпу гнути” (приказка) .

У зовнішньому змісті вимальовується людина, яка відсторонюється, зазнається, високо себе ставить. Опозиції: гордий-сумирний. Загальний зміст показує людину надто горду, яка зазнається. Опозиції: повага-неповага, своє-чуже. У російському фольклорі можемо навести такі паремії: „Расходился козырьком”, „Ребром да мохом, и нос копылом” [1, 458], а також ’’Поднял (Задрал) нос” [1, 458]. У російському фольклорі різномаїття паремій, що розкривають вади людини. Іноземного походження не виявлено.

• 2468 „Не дми його (его) в ус (великий він пан)” (приказка).

Зовнішній зміст приказки показує те, що до гордовитої людини (пана) й не підступитися, й не заговорити. Опозиції: поступливий - непоступливий. Образ високомірної людини, яка тільки й бачить себе, знаходимо у загальному змісті. Опозиції: своє-чуже, я-ти. Паралель в слов´янському фольклорі: „Ни перед кем шапку не ломай” [1, 458] - мова йдеться про головний убір людини.

В прислів´ї можна розрізняти внутрішній і зовнішній зміст; де перший відносяться до риторики, другий - до граматики і просодії.

У внутрішньому змісті прислів´їв знаходимо зразки всіх прикрас риторики, всі способи непрямого вираження. Наведемо приклади:

1. Метафора.

Он себе залил за шкуру сала. Залив за шкуру сала. Его голыми руками не возьмешь. Його голими руками не візьмеш. На него надо ежовые рукавицы. Тримати в єжових руковицях.

2. Метонімія

. Зеленый седому не указ. Зелений сивому не указ. Іронія.

Жаль девки - потеряли ( а сгубили) парня. Шкода дівки - загубили хлопця.

3. Протилежність. Д

альше положишь, ближе возмешь. Далі покладеш, ближче візьмеш.

4. Виключення, недомовка:

От старых дураков молодим (дуракам) житья нет. Від старих дурнів молодим (дурням) життя нема.

В зовнішньому змісті гра слів: «Что будет, то будет; а еще и то будет, что и нас не будет». «Що буде, те буде, а ще й те буде, що й нас не буде». Також відносимо і особисті імена. Вони більшою частиною взяті для рифми, співзвучання, міри. Наприклад, прислів´я, в яких нагадуються: Мартин і алтин, Іван і болван, Г ригорій і горе, Петрак і батрак. [1,14]

У пареміях знаходимо не однобоке, а повне поняття речей, про які маємо різні висловлювання. Якщо одне прислів´я говорить, що діло майстера боїться, а інше додає, що майстер діла боїться, то, очевидно, два прислів´я праві.

Не зрозумівши прислів´я чи приказки, як це не рідко трапляється, люди вважають паремії безглуздими, думають, що вони придумані для жартів, насмішок: Діло праве, тільки дивись прямо.

Простий український народ зберігає споконвічний свій побут, в якому є різне: і хороша, і погана сторона. Батькі і діти - для нього велике діло; не раз обпікся на молоці, він і на воду дує, недовірливо приймає новизну, говорячи: « Все по-новому да по-новому, а коли ж буде по-доброму?» Він не хоче відступати від того, що всмоктав з молоком матері і що звучить в голові його складною мовою. Ніякі граматичні висловлювання не можуть збити його з толку, і він говорить вірно, правильно і красномовно.

Література:

1. ВДаль. Пословицыы русского народа,- М.,2008, с.9, 1І, 14, 457, 458

2. «Українські приказки,прислівя і таке інше». - Спорудив М. Номис. - Спб, 1864, с. 142



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Срібний Птах. Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів Частина І
Література в контексті культури (збірка наукових праць)
Проблеми поетики (збірка наукових праць)