Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Філологія (збірник наукових праць)

62. Взаємодія граматичної категорії виду та ітеративної семантики у реченні


Лілія Париляк
(Івано-Франківськ)

Значення ітеративності у лінґвістичній літературі трактується як повторюваність дії. Семантику ітеративності, виражену відповідними дієсловами, вчені називають “многократністю дії” (І. І. Ковалик), “багатократністю” (О. І. Бондар), “неоднократністю” (О. В. Бондарко), “дієслівною множинністю” (В. С. Храковський). Щодо граматичної категорії, у межах якої досліджуються особливості ітеративної семантики, спостерігаємо суперечність поглядів. Як зазначає І. І. Ковалик, майже всі дослідники виду слов’янських дієслів виділяли окрему категорію ітеративних дієслів у системі морфологічно і семантично кількісних видових кореляцій дієслівних утворень [5, с. 34]. Л. А. Булаховський групу ітеративних дієслів, що означають “повторюваність, кратність”, розглядає тільки в системі дієслів недоконаного виду [2, с. 163]. У многократних дієсловах недоконаного виду він розрізняє: 1) повторюваність (кратність: приходжу - приходив); 2) нерегулярну повторюваність (значення “час від часу”: ходжую); 3) нерегулярну повторюваність у давньоминулому: говорював [2, с. 164-165]. Однак В. В. Виноградов зазначав: “Належність форм многократного виду до категорії недоконаного виду для сучасної мови є “притягнутою”, незважаючи на те, що історично вона виправдана однорідністю, “омонімією” суфіксів -а-, -ва-, -ива-, -іва- [3, с. 503]. Поділяємо думку І. І. Ковалика про те, що ітеративні дієслова бувають або доконаного, або недоконаного виду і вони вже вміщаються у двох перших основних типах дієслів. Основним недоліком багатьох дослідників виду слов’янських дієслів, як зазначав учений, було те, що вони, сплутуючи в одному поділі різні принципи, не зовсім чітко розмежовували окремі видові структурні типи дієслів [5, с. 39]. Наявність подібних критичних зауваг підтверджує “усталеність у граматичній традиції суперечливих концепцій базових дієслівних категорій, перш за все аспектальності та виду” [1, с. 119].

Семантику ітеративності на синтаксичному рівні презентують різні типи ітеративних предикатів: мультиплікативні, дистрибутивні, многократні (терміни ітеративність та мультиплікативність, дистрибутивність, многократність відображають родо-видові відношення). Взаємодія семантики ітеративності, її різновидів із граматичною категорією виду, вплив категорії виду на функціонування специфічних типів ітеративних предикатів найяскравіше представлено у реченні.

Значення ітеративності виявляється у формах як доконаного, так і недоконаного виду. Ітеративні предикати недоконаного виду є найбільш продуктивними. Предикати із семантикою повторюваності дії недоконаного виду репрезентують специфічні значення мультиплікативності (часто повторювані акти дії), дистрибутивності (повторюваність дії, зумовлена суб’єктною, об’єктною чи локативною множинністю), многократності (циклічна повторюваність дії): Тільки козацькі сап’янці поскрипували злегка (Б. Лепкий); ...і взялася розкладати на столі хліб, булку, ясну, як сонце, й конфітюри (Б. Лепкий); Старий граф частенько заходить до молодої принцеси (В. Винниченко).

Більш спеціалізованим є функціонування ітеративних предикатів доконаного виду в реченні. Особливістю доконаного виду є його зв’язок із семантикою дистрибутивності. Дистрибутивні предикати часто виражаються дієслівними формами доконаного виду: На коридорі обступили мене товариші (Б. Лепкий); Ну, накликали, дядьку Ягоре, коропів? (О. Гончар). Предикати доконаного виду експлікують також метафоричну дистрибутивність: - Було би дуже добре, якби ви як-небудь повкручували їм голови (І. Франко).

Доконаний вид співвідноситься із морфологічно вираженою дистрибутивністю, коли значення сукупності суб’єкта чи об’єкта дії експлікується префіксальною морфемою (морфемами): Як ви мені вбринькались! (О. Гончар); ...бувші повстанці скрізь поробилися послами, директорами банків (І. Франко). Продуктивно форми доконаного виду дистрибутивних предикатів поєднується із об’єктними актантами: Гаврилко накупив медівників, цигарок і сірників (М. Коцюбинський).

Предикати доконаного виду із мультиплікативною семантикою є менш продуктивними: ...відкозиряв ляльковому майорові (П. Загребельний); ...промчить, прошурхоче велосипедами нічна зміна у бік заводів (О. Гончар).

Доконаний вид у реченнях із значеннями ітеративності може використовуватися тільки тоді, коли повторювана подія підсумовується і зазначається її остаточна завершеність, результат: Маю кількох знайомих урядників, але всі вони на урльопах, на вакаціях, пороз ’їздилися (І Франко); Сад вишневий на порі, / Повернулись журавлі (Б. Олійник). У цьому випадку доконаний вид співвідноситься з минулим часом. Предикати розумової діяльності у формі доконаного минулого експлікують значення результативної повторюваної дії: Питання не застає старого непідготованим. Не одну нічну тихошелесливу годину продумав і пробурмотів він над ним на самоті з собою (В. Винниченко); Мудро виміркував він той скриток (І. Франко); ...Де без сну на твердому матраці / Передумано стільки думок (Є. Плужник). Форма недоконаного минулого предикатів цього семантичного типу часто поєднується із лексемами-ітеративізаторами, що, як і афікси ітеративності, активізують значення повторюваності дії: І те, що не раз думалось і передумувалося старому, встає знову в тихих, задумливо-сумних і кострубатих словах (В. Винниченко).

Ітеративні предикати доконаного виду вживаються і в формі майбутнього часу, коли повторювана подія є прогнозованою, гіпотетичною, очікуваною, однак не містить чіткої семантичної вказівки на результат і остаточну завершеність: ... може й нам розв ’яжуться язики (Б. Лепкий); [полуниці] від щедрого її поливання повиростають, мабуть, як гарбузи (О. Гончар). На гіпотетичність результативності дистрибутивної дії вказують модальні частки може, мабуть. У реченні виразно простежується зв’язок доконаного виду із значенням дистрибутивності. Однак семантика дистрибутивності визначається, очевидно, насамперед морфемно-семантичною структурою дієслова, оскільки комбінація префіксів “підсилює” семантику дистрибутивності (роз-в ’яжуться - по-роз-в ’язуються, по-ви-ростають).

Доконаний вид співвідноситься із семантикою початковості дії. Наявність ітеративних предикатів із початковим значенням виявляє взаємодію семантики ітеративності та фазовості: Гуси там заґелґотіли (О. Гончар); ... замушкотить на соборі плавнева лелека (О. Гончар); ...свічки, ніби в церкві, замерехтіли в гетьманській їдальні (Б. Лепкий); Уста людські жагою затремтіли (А. Малишко); І затремтять в куточках губи (Є. Плужник). Приклади репрезентують зв’язок граматичної категорії виду з морфемною структурою предикатів із семантикою початковості.

Простежимо причини кореляції виду із префіксальними дериватами. За

І. Р. Вихованцем, дериваційні процеси розпочинаються з переведення базової синтаксичної одиниці (речення чи словосполучення) у відповідну семантико-синтаксичну позицію, на “стартову” площину, що дає поштовх наступним перетворенням [4, с. 133]. Відповідно, суфіксальні й префіксальні деривати є конденсатами семантично елементарних речень або формально-граматичними репрезентаціями предикатно- аргументних та предикатно-предикатних структур, а суфікси та префікси, що входять до їхнього складу, - виразниками значень предикатів або аргументів, тобто значення предикатних та непредикатних компонентів категоризується за допомогою словотворчих афіксів [6, с. 133]. З цього випливає те, що префікс за— це категоризований супровідний предикат темпоральності, який вказує на початкову фазу перебігу дії і співвідноситься з допоміжним дієсловом складеного присудка [6, с. 135]. У випадку із початковою семантикою доконаність дії виявляється у завершеності її початкової стадії.

Префікси дистрибутивності - це категоризовані супровідні предикати квантитативності, які виражають значення “нагромадити велику кількість об’єктів”, увиразнюючи водночас і результативне значення основного предиката (префікс на-): насадити - садити багато чого-небудь у великій кількості; “множина, чисельність об’єктів, на яких спрямовано дію”, “повний вияв дії” (префікси по-, ви-, пере-): перестріляти - стріляти, знищивши один з одним всіх; “велика кількість, множина, чисельність суб’єктів, що чинять дію” (префікси на-, пов-, пови-, повід-, поз-, поза-, пона-, пооб-, попід-, попере-): повибігати - багато людей вибігло звідки-небудь, з якогось місця [65; 137].

Семельфактиви доконаного виду у реченні можуть виражати як одноразовість: - Сідай, князю! - гукнув на нього цар і сіпнув так сильно за рукав, що Меншиков престрашенно глянув, чи він ще рамена тримається (Б. Лепкий); ...хочеться й студентові гогокнути на всю горлянку (О. Гончар); так і повторюваність дії. Поєднуючись із лексемами-ітеративізаторами, семельфактиви у реченні вказують на повторюваність дії: Часом упала спіла грушка в саді (Б. Лепкий); Іноді і вночі кинеться, наче таксі біля двору загуло (О. Гончар); Тільки деколи незнайомка зиркне через паркан (О. Гончар). Ітерація семельфактивної дії на рівні речення означає нерегулярну повторюваність моментальної дії. На нерегулярність повторів вказують квантифікатори часом, іноді, деколи. Значення моментальності експлікується семельфактивом. У цих реченнях лексеми часом, іноді, деколи ітеративізують предикат із значенням одноразовості. Результатом такої взаємодії є якісно нове ітеративне значення речення. Лексична семантика “підпорядковує” граматичне значення. Граматична форма предиката виконує невластиву функцію ітерації оповідуваної події. Таким чином, лексико- семантичне оточення предиката актуалізує його ітеративнотворчий потенціал - форма предиката набуває нового змісту.

Форми доконаного виду у реченнях із семантикою ітеративності продуктивно взаємодіють з формами минулого часу дійсного способу. Взаємодію доконаного виду і наказового способу репрезентують дистрибутивні предикати: ...цар говорить: “Пороху і куль якнайбільше наготовити, мости понаправляти, де їх нема, нові побудувати, коней, не конче до управи ріллі потрібних реквізувати... ” (Б. Лепкий); ...усю старшину гетьманську і козацьку викорінити, міські права і привілегії покасувати, скрізь воєводів та губернаторів своїх посадовити, скрізь солдатів залогами на біду народові понасилати... (Б. Лепкий).

Форма доконаного виду складеного дієслівного присудка також експлікує значення дистрибутивності: ...потім прийшлось обійти всіх судових совітників по старшині (І. Франко). Структура складеного дієслівного присудка може включати фразеологічний компонент: Відповідно до прийнятого звичаю йому прийшлося зробити візити у всіх гонораціорів міста (І. Франко).

Отже, у реченні ітеративні предикати функціонують у формах доконаного і недоконаного виду. Недоконаний вид є характерним для всіх часових форм ітеративних предикатів і для семантичних різновидів ітеративності. Більш специфічним є функціонування форм доконаного виду. Для ітеративних предикатів доконаного виду характерним є вираження значення дистрибутивності та початковості дії. Це пов’язано із семантикою префіксальних морфем, які функціонують як ктегоризовані супровідні предикати квантитативності й темпоральності з включеним значенням аспектуальності. Форма доконаного виду семельфактивів у реченні ітеративізується за допомогою квантифікаторів, які мають найвищий ітеративнотворчий потенціал. Форма доконаного виду дистрибутивних предикатів корелює із формами дійсного та наказового способу, а також із формою складеного дієслівного присудка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барчук В. М. Структура семантики інтервалу // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ, 2007. - Випуск XV-XVUL Філологія. - С. 118-124.

2. Булаховський Л. А. Курс русского литературного языка: В 2-х т. - К.: Рад. школа, 1952-1953. - Т.1. - 390 с.

3. Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. - М.: Учпедгиз, 1947 - 639 с.

4. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / АН УРСР, Ін-т мовознавства імені О. О. Потебні - К.: Наукова думка, 1988. - 255 с.

5. Ковалик І. І. Многократні дієслова в українській мові в порівнянні з іншими слов’янськими мовами: Дис...канд. філол. наук. - Львів., 1949. - 190 с.

6. Колібаба Л., Фурса В. Проблема зв’язку словотвірних категорій дієслів із синтаксисом // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ, 2007. - Випуск XV-XVHL Філологія. - С. 133-138.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філологія (збірник наукових праць)