Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Філологія (збірник наукових праць)

51. Словотвірний потенціал лексикалізованих аброморфем


Світлана Климович
(Херсон)

Кожна лексема, з’явившись у мові, виявляє тенденцію до породження похідних. В українській науці помітно активізувалося вивчення словотвірних можливостей абревіатур [1; 5; 6; 8], проте зовсім не досліджений словотвірний потенціал лексикалізованих абревіатурних морфем.

Нові слова будь-якого походження розширюють коло потенційних базових основ. Тому збільшення реєстру аброкоренів й активне їх використання кількісно і якісно доповнюють базу потенційних основ, створюючи різні похідні слова. До чинників, що уможливлюють появу похідних від лексикалізованих аброморфем, належить сама поява аброкоренів як результат дії закону економії мовних зусиль та їх укорінення в мові внаслідок активного вживання. Але цілком очевидно, що штучний характер низки нових лексикалізованих аброморфем зумовлює можливу дериваційну пасивність, що формується на основі семантики утворення, низької частоти його вживання, стилістичної маркованості, фонетичних умов.

Свого часу В. Горпинич зазначав, що закладена в слові можливість мотивувати семантично і структурно нову лексичну одиницю не безмежна — вона обмежується лексико-граматичним розрядом мотивувального, семантикою мотивованого, глибиною (кількістю морфем) і довжиною (кількістю складів) слів, характерних для даної мови [2, с.46]. Ці обмеження стосуються й словотвірного використання лексикалізованих аброморфем. Крім того, не варто забувати, що дериваційні процеси співвідносяться з таким явищем, як «мовленнєва діяльність», пов’язуються з реаліями навколишнього світу, відображенням їх у людській свідомості. Як цілком слушно зауважує Ж. Колоїз, дериваційний акт не обмежується простим перетворенням одних мовних одиниць на інші: конструювання нових похідних знаків на основі вихідних залежить насамперед від мовленнєвої діяльності індивідуума, точніше кажучи, індивідуумів-комунікаторів [3, с. 93].

Теоретично майже від усіх лексикалізованих аброморфем можуть утворюватися похідні, але практично важко встановити чи такі слова вже утворені, чи вони потенційні, чи вони оказіональні, чи вони узуальні. Але відразу зауважимо, що творення похідних від лексикалізованих аброморфем і сфера їхнього використання — переважно розмовне мовлення.

Словотвірні ланцюжки, утворені від лексикалізованих аброморфем, не відзначаються структурним розмаїттям і обмежуються можливою кількістю ланок. Розглянемо словотвірний потенціал окремих семантичних груп аброкоренів української мови.

Активно залучаються до словотвірних процесів аброкорені зі значенням особи за видом діяльності. Словотвірне ядро гнізда лексикалізованих аброморфем nomina personalia формують ад’єктиви зі значенням індивідуальної належності й загальним відносним значенням (моделі деривації АМ + -ів, АМ + -івськ-(ий), де АМ — аброморфема): бух - бухів, бухівський; зав - завів, завівський; кор - корів, корівський; пом - помів, помівський; опер - оперів, оперівський; спец - спеців, спецівський. Наприклад, Корівські опитування — це показуха. Оперів рапорт про затримання був написаний під тиском начальства. Було це на лісоповальній колонії спецівського режиму (Із українських інтернет-форумів).

Спостережено нерегулярне утворення похідних з іншими значеннями, зокрема субстантивів - назв осіб жіночої статі (АМ + -ш-(а): зав - завша, опер - оперша (пор.: Оперші легше розказувати, що на душі); суб’єктивної оцінки (АМ + -ик): зав - завик, кор - корик, опер - оперик, спец - специк (напр.: Відставний працівник посольства і ще один «специк» із неадекватним інтелектуальним лібідо брали підшивки періодичних видань);

а також інші субстантивні утворення: замування, екс-пом, оперівська (тип приміщення), суперспец, пор.: Екс-пом намагався жити чесним життям. Обіцяю з тебе за два роки зробити суперспеца. Засвідчені поодинокі приклади творення дієслів і прислівників від лексикалізованих аброморфем із значенням особи, пор.: відзамувати, по-оперівському.

Словотвірна потенція лексикалізованих аброморфем, що означають організації, установи, невисока в українській мові. Виявлено лише дериваційну модель АМ + -івськ- (ий), що реалізує загальне значення відношення до того, що названо твірною основою (інтерівський, комівський, промівський, торгівський), та АМ + -івець зі значенням «особа, член певного колективу»: інтерівець, комівець, промівець, торгівець. Наприклад, Може, нове покоління інтерівських «лінгвістів», яке і за освітою, і в самому принципі, слабо розрізняє між англійською, українською та російською мовами? (Поступ, 18.07.2000); В інформаційно-аналітичній службі телеканалу відбулася нарада, де оголосили про створення продакш-студії, а згодом ціла низка інтерівців звільнилася з телекомпанії (Українська столиця, 14.05.2007); Лише оригінал зветься «громадянська кампанія», а комівський клон — «громадянський рух». На верщині «екологічної піраміди» був перший секретар райкому чи інший комівець (Із українських інтернет-форумів). У «Короткому словнику жаргонної лексики української мови» Л. Ставицької (К., 2003) зафіксоване також похідне педуха як зневажлива назва педагогічного інституту (університету): Педуха, -и, ж.; мол. Педагогічний інститут (університет). Вона педуху закінчила [7, с.201].

Поєднується з ад’єктивним формантам -івськ-(ий) та суфіксом особи -івець і лексикалізована аброморфема нет: нетівський, нетівець. Наприклад, Такого нездару розклали на запчастини журналісти та нетівські коментатори. Нікому не нашкодить, якщо ця стаття предстане пред ваші світлі очі, шановні нетівці (Із українських інтернет-форумів). Для утворення назви особи за видом занять, належністю до певного об’єднання використовують суфікс -ник: нетник.

Словотвірні можливості лексикалізованих аброморфем авто, аудіо, відео, мото, радіо і под., що означають назви реалій сучасного життя, пов’язаних із розвитком науки і техніки, реалізовані передусім в юкстапозитних утвореннях-назвах комерційних структур на зразок Альфа-Авто, Бебко-Авто, Гарант-Авто; Комфорт-Аудіо; Тотал-Мото, Шоу- Мото; Інтернет-Радіо, Радіо-Трейд.

У межах афіксальної деривації виявлено кілька типів похідних. Зокрема, суфікс -ик вступає у дериваційний зв’язок з аброкоренями відео, фото, що вживаються зі значенням пристрій, а також і з словом мульт, пор: відик, фотик; мультик (напр.: Після звільнення вони взяли банківський кредит і накупили відеодвійок: два в одному — телевізор і відик — межа мріянь тодішньої молоді (Контракти, 02.04.2007); Антидиснеївський герой із антидиснеївського мультика зазнав нищівної критики (Поступ, 22.05.2004); Після повернення в Україну купив гарний фотик, потім ще один, а потім було друге місце на фотоконкурсі (Із українських інтернет-форумів). Участь лексикалізованих аброморфем у префіксальному словотворі засвідчують похідні з префіксом іншомовного походження супер- (суперавто, супервідео і под.), пор.: У нас невеличкі начальники їздять на суперавто, хоча за радянських часів навіть члени ЦК їздили на скромних «Волгах» (Демократична Україна, 25.10.2007); Тихо ті, хто називав це відео — супервідео! (Із українських інтернет-форумів).

Перелік афіксальних утворень від лексикалізованих аброморфем поповнюється за рахунок афіксоїдів — десемантизованих компонентів складних слів, зокрема міні-, -дром, -тек-(а): мініавто, автодром, аудіотека, відеотека. Наприклад, Легендарний «Жук» сьогодні стане історією, бо концерн заверщує випуск мініавто (Із українських інтернет- форумів); На змагання, що проходили на території автодрома, з’їхалися драйвові авторепрезентанти з усієї України (Нова ера, 13.06.2007); При Центрі є дитяча недільна школа, громадська православна бібліотека, відеотека, аудіотека духовної літератури для осіб з вадами зору (Хрещатик, 10.07.2007).

Від лексикалізованих аброморфем кіно (у другому значенні) і порно наявні вже навіть кількаступеневі афіксальні утворення:

I ступінь деривації — кіно, порно;

II ступінь — кіношний, порнушний;

III ступінь — кіношник, порнушник;

ГУ ступінь — кіношниця, порнушниця.

Приклади вживання знаходимо як у ЗМІ (пор.: Наступного дня Іван К. з Максимом К. приїхали в обумовлене місце, де для директора фірми була розіграна справжня вистава з кіношними трюками (Вісник, 20.03.2008); Роман можна переробити на сценарій, якщо буде відповідна пропозиція від кіношників (Поступ, 23.10.2004), так і в розмовному, переважно жаргонному, мовленні (напр.: Там намічається відверте кіно з порнушним присмаком. Клієнтів у порушників багато — від прищавих хлопців до розкутих дорослих чоловіків. Почувши від кіношниці суму гонорару, юнак погодився (Із українських інтернет- форумів).

У розмовній мові вживають похідні від аналізованих аброкоренів, що виражають значення зменшеності, яке супроводжує ще й значення суб’єктивної оцінки, пор.: кіношка, порнушка. Крім того, зафіксоване активне використання в жаргонному молодіжному мовленні утворень кінуха, порнуха. Див. «Короткий словник жаргонної лексики української мови» Л.Ставицької (К., 2003): Порнуха, -и, ж.; жрм. Література, кінофільми і т.ін. порнографічного змісту. Юрчик у підборі фільмів користувався
виключно своїми смаками, тому на касетах переважала порнуха (А.Кокотюха, Тупик для втікача) [7, с.215].

Це словотвірне гніздо охоплює шість словотвірних пар, причому всі похідні лексеми зафіксовані в словниках. Слова попса і попсовий подані в реєстрі «Короткого словника жаргонної лексики української мови» Л.Ставицької (К., 2003), пор.: Попса, -и, ж., збірн.; мол., жрм.; несхвальн. Популярна естрадна музика низького художнього рівня. Попсовий, -а, -е; мол. 1.схвальн. Гарний, елегантний, сучасний. Попсовий курток. 2. Який стосується поп-музики, індустрії розваг. Попсовий репертуар. 3. несхвальн. Низькоякісний, примітивний. Не купуй цей підручник: я його читав, він попсовий [7, с.215]. Як бачимо, значення негативної оцінки, закладене вже у вихідній лексикалізованій аброморфемі, передається від одного ступеня деривації до іншого та пронизує всі похідні. Наприклад, А.Нелюба у словнику «Лексико-словотвірні інновації (1983 - 2003)» (Харків, 2004) так аналізує утворення слова спопсувати: С-поп-сувати ^ [попса + попс]увати. Зіпсувати (попсувати) музику, пісню, надаючи їй ознак попси (мистецьки твори, які продукуються на догоду смакам більшості, на вимогу моди, що, як правило, на мають великої культурної цінності). Попри всі спроби російської шоу-бізнесової «гідри» в якийсь спосіб «с-поп-сувати» пісню, її звучання повністю залишається у стилістиці MAD HEADS (Пік.- 2001.- №34.- С.53) [4, с.46]; та попсячий: Попсячий ^ по|пса + пс]ячий. Стосовний до попси, належний попсі; той, що поєднує ознаки попси і псячого. Виходячи зі школи, діти не знають ніяких пісень (ні українських народних — бо їх не вчать; ні мас- попсячих — бо те лайно не можливо ні співати, ні запам’ятати, лише дригатися «під фанеру») (А. Здоровий. Мова — це явище космічне) [4, с.96]. Усі похідні цього словотвірного гнізда широко вживаються в розмовному мовленні та засобах масової інформації, напр.: Треба навести лад «у своїй хаті», де в барах, кав ’ярнях та маршрутних таксі скрізь лунає тільки російська попса (Україна і час, 14.03.2008); Щовечора для гостей грають різні колективи, в репертуарі яких переважно легкі джазові мелодії, що давно стали відомими, так би мовити, «попсовий» джаз (Галицькі контракти, 13.05.2004); Залишки підбере Поплавський на якийсь попсячий конкурс. Якщо так піде і далі, то колектив попливе і фірма опопсіє (Із українських інтернет-форумів).

Словотвірною активністю відзначаються не всі лексикалізовані аброморфеми. Так, аброкорені агро, біо, євро (зі значенням рівня виконаних робіт чи наданих послуг), зоо, що лише останнім часом набули статусу самостійної лексичної одиниці, ще не виявили свій словотвірний потенціал в українській мові.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойченко Л.В. Структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності / Л.В. Бойченко // Мовознавство. — 1982. — № 5. — С.75-80.

2. Горпинич В.О. Семантичний взаємозв’язок мотивованого і мотивуючого в процесі словотворення / В.О. Горпинич // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. — К.: Наукова думка, 1983. — С.46-55.

3. Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація / Ж.В. Колоїд. — К.: Акцент, 2007. — 311 с.

4. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983 - 2003). Словник / А.Нелюба. — Харків, 2004. — 136 с.

5. Нелюба А. Номінативно-словотвірні можливості абревіатур / А.Нелюба // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. — Харків, 2004. — Т. 10. — С.233-241.

6. Сердюк М.Г. Відабревіатурні слова в українській мові, їх структурні та морфонологічні особливості / М.Г. Сердюк // Українське мовознавство. — 1988. — Вип.15. — С.48-50.

7. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови / Л.Ставицька. — К.: Критика, 2003. — 334 с.

8. Шевченко М.И. Стилистические функции отаббревиатурных производных в современном русском языке: учебное пособие / М.И. Шевченко. — Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1979. — 35 с.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Філологія (збірник наукових праць)