Електронна бібліотекапідручники


Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)

27. Ціна великої перемоги: підсумки самовідданої праці жінок по відродженню економіки донбасу наприкінці великої вітчизняної війни (1944 - 1945 рр.)


І.М. Єсіп

У 2010 році Україна і все людство урочисто відзначило 65-річну річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Чим далі углиб історії вирушають події того часу, тим масштабніше бачиться подвиг, здійснений народом у суворі роки військового лихоліття, який не лише відстояв свою свободу і незалежність, але і вніс вирішальний вклад до порятунку народів Європи і миру від фашистських варварів.

До питання участі жінок у відновлювальному процесі в роки Великої Вітчизняної війни автори зверталися неодноразово, як в перші роки відбудовчого періоду [1], так і в подальші десятиріччя [2], проте, тема продовжує бути актуальною і мало ще вивченою. Свого часу до даної проблеми зверталися дослідники О.Ф.Шмельова, В.С.Мурманцева, М.Ф.Хорошайлов, В.І.Кисельов, М.В.Коваль, В.Я.Галаган, а також автор статті [3]. Але проблема настільки глобальна і багатогранна, що вона продовжує привертати увагу істориків.

Головною метою статті є підведення підсумків участі жінок у відбудові промисловості, транспорту і сільського господарства Донбасу на момент завершення Великої Вітчизняної війни, аналіз кількісних показників чисельності жінок серед робітників промислових підприємств, а також визначенні ролі жіночого руху у відбудовчих процесах.

Самовіддана праця трудящих Донбасу, і у тому числі жінок, принесла значні результати. Всього за два роки після звільнення Донбасу тут було відновлене і введене у дію 123 основні шахти з 306, що діяли до війни, а також 506 середніх і дрібних шахт [4]. Вже до березня 1944 р. український Донбас давав 13% довоєнного видобутку вугілля. Це дозволило відмовитися від завезення вугілля з Кузнецького, Карагандинського і Кизеловського басейнів в райони країни, які розташовані на захід від Волги [5]. До кінця війни питома вага Донецького басейну склала в загальносоюзному видобутку вугілля 26,7% у порівнянні з 4,8% в 1943 році. Вугілля вже добувалося на трьох шахтах з чотирьох, що діяли до війни [6]. А в 1945 р. гірники Донбасу видали на-гора 30 148 тис. тонн вугілля, що склало майже 97% від всього вугілля, що тоді добувалося в Україні [7].

Великий вклад у перемогу над фашизмом внесли і трудівниці металургійної і коксохімічної промисловості регіону. Вже з жовтня 1944 р. близько 80% необхідного металу Сталінська область отримала зі своїх заводів. За два роки було виплавлено 1 млн. 250 тис. тонн чавуну, 1200 тис. тонн стали, проведено близько 900 тис. тонн прокату, 57 тис. тонн труб і 2800 тис. тонн коксу [8].

У Ворошиловградській області на підприємствах металургійної і коксохімічної промисловості було відновлене і здане в експлуатацію до вересня 1944 р. 7 коксових

батарей потужністю 750 тис. тонн коксу на рік, 2 мартенівських печі на 54 тис. тонн стали, 9 плавильних агрегатів на 76 тис. тонн чавунного литва і ряд інших об´єктів [9].

Значні результати були досягнуті при відновленні харчової і легкої промисловості регіону. Так, вже на 1 січня 1946 р. в хлібопекарській промисловості Донбасу діяло 98 хлібозаводів (для порівняння, до війни їх було 92), що виробляли 1426 тонн продукції на добу. При цьому річний план по випуску хлібобулочних виробів був виконаний на 107,8%, по кондитерських виробах - на 102,8% [10].

В той же час, процес відновлення хлібопекарської промисловості швидше і краще відбувався в Сталінській, ніж у Ворошиловградській області, де в 1945 р. було проведено лише 156 тис. тонн муки, або 55,7% від рівня 1940 року [11]. Основна причина полягала у тому, що ряд керівників області розцінювали відновлення об´єктів харчової і легкої промисловості як другорядну справу, направляючи більше сил і ресурсів на відродження важкої індустрії області. Але навіть і ці результати дозволили значно поліпшити харчування місцевих жителів, а норми постачання продовольством по картковій системі збільшилися.

До кінця війни було покращено постачання для населення і промисловими товарами. Це стало можливим завдяки тому, що була відновлена робота всіх підприємств легкої промисловості регіону. Почали випуск готових виробів всі артілі Сталінського облтекстильшвейпромсоюза, обласного союзу шкіряно-побутовий промкооперації. З кінця 1944 р. здійснювалося виробництво взуття на всіх взуттєвих фабриках Донбасу: у Луганську, Артемівську, Сталіно. І хоча значну частку продукції складало військове обмундирування, постачання взуттям було поліпшено, але якість залишала бажати кращого. Таким чином, до кінця війни було завершено відновлення всіх підприємств легкої і харчової промисловості Донбасу.

Великі результати були досягнуті і у відродженні залізничного транспорту Донбасу. Вже на 1 січня 1945 р. практично все господарство Північно-Донецької залізниці було відновлене. В результаті вже у 1943 р., у перший рік після звільнення від німецьких загарбників Донбасу, дорога виконала державний план вантажених перевезень на 117%. У 1944 р. Північно-Донецька залізниця також достроково виконала державний план перевезень. План спільного вантаження вугілля у вагони був виконаний на 101,1% [12].

Успішно відроджувалася і Південно-Донецька залізниця. За період звільнення від німецько-фашистських окупантів було відновлено 76% головних і 74% станційних шляхів, всі вагонні депо і вагоноремонтні пункти. У 1945 р. річний план перевезень майже за всіма показниками був перевиконаний: спільне вантаження - 117,8%, вивантаження - 142,3%, робота дороги - 113,8% [13].

Значні результати були досягнуті і при відновленні залізничного господарства Ворошиловградської області, яке характеризується наступними даними. Протяжність головного шляху була відновлена на 95,6% від довоєнного рівня, залізничні мости - на 77,8%, паровозні депо - на 94,4%, вагонні депо і вагоноремонтні пункти - у повному об´ємі. В цілому, до кінця Великої Вітчизняної війни практично все господарство залізниць Луганщини було відновлене у довоєнному об´ємі [14].

Великий вклад у перемогу внесли і трудівниці сільського господарства регіону. У напівголодних селах, що залишилися без мужиків, весь тягар з орання землі обрушився на багатостраждальних селянок-солдаток, вдів і старих. Але не дивлячись на труднощі, завдяки героїчній праці колгоспниць до 1945 р. було відновлено господарство всіх колгоспів і радгоспів, освоєно 85% довоєнних посівних майданів [15]. А майдани, зайняті під овочевими культурами, у Ворошиловградській області склали 27,8 тис. гектарів, що на 12,8% більше, ніж в 1940 році [16].

За дворічний період після звільнення Донбасу від німецько-фашистських загарбників, з 1943 по 1945 роки, загальна кількість великої рогатої худоби у

Ворошиловградській області перевищила рівень довоєнного 1940 р., а в Сталінській області досягло 90,5% довоєнного [17]. Здолавши труднощі військового часу, трудівниці полів успішно провели посівні роботи, зібрали хороший врожай і виконали хлібопоставки державі на 110%. А за високі урожаї сільськогосподарських культур і розвиток тваринництва у 1945 р. Сталінській області були присуджені перехідний Червоний Прапор Раднаркому СРСР і друга грошова премія [18].

Таким чином, в результаті ідеологічної дії держави у поєднанні з економічними інтересами і завдяки самовідданій праці трудящих шахтарського краю, народне господарство регіону успішно відроджувалося з попелу і руїн. І важливу роль в цьому зіграли жінки, що складали більше 50% всіх робітників і службовців, всіх тих, хто брав найактивнішу участь у відновленні зруйнованої економіки країни. Впродовж всього періоду з 1940 по 1945 роки питома вага жінок, за винятком будівельної індустрії, була дуже висока. Вони працювали не лише на підприємствах військової промисловості або обслуговували її, а були мобілізованими і вважалися за бійців армії тилу, де проходив інший, економічний фронт. І від того, наскільки він був міцний і сильний, залежала і перемога Червоної Армії на полях битв Великої Вітчизняної.

В той же час, в Донбасі, де завжди чоловічих рук не вистачало, а в роки війни особливо, доля жіночої праці у народному господарстві була ще вища, що багато у чому визначалося і специфікою розвитку регіону, було обумовлено рядом чинників.

По-перше, багаті поклади корисних копалин, у першу чергу вугілля, визначили і пріоритети в економічному розвитку регіону, що склалися ще у 30-і роки. Донбас перетворився на найбільший вугільно-металургійний район, на долю якого припадало більше 56% загальносоюзного видобутку вугілля, понад 75% коксу [19], 25% стали, понад 37% чавуну, 26% прокату [20]. Таким чином, відновлення цих галузей промисловості безпосередньо було пов´язано з успіхами на фронтах Великої Вітчизняної війни, а Донбас, що знаходився у безпосередній близькості до військових дій, повинен був стати базою озброєння і боєприпасів Червоної Армії. Тому на відродження регіону, особливо важкої промисловості, були кинуті всі можливі сили і ресурси, людські резерви. Але ж на момент звільнення у Донбасі залишалося не більше 17% довоєнної кількості робітників [21], тому багато в чому вантаж відновлювальних робіт ліг на плечі жінок, людей похилого віку і підлітків.

По-друге, не слід скидати з рахунків і ряд пропагандистсько-ідеологічних моментів. Сталінська область разом з її центром - м. Сталіно, в роки війни носили ім´я “вождя” - товариша Сталіна. У зв´язку з тим, інтерес керівництва країни до Донбасу був особливий. У той час все, що носило ім´я Сталіна, мало бути “зразком соціалізму”. І не важливо, як і внаслідок чого були досягнуті деякі “перемоги і завоювання”. Важливий був результат - доповісти товаришеві Сталіну, що область, яка носила його ім´я, виправдала покладену на неї “високу довіру партії і вождя народів”. Тому керівництво області не жаліло “зусиль” для виконання поставлених завдань. Цим пояснюється і посилена агітація і пропаганда серед місцевого населення, направлена на якнайшвидше відновлення народного господарства Донбасу, а також ідеологічну дію на жінок. Все це сприяло тому, що залучення жінок у виробництво було набагато ширше і більше, ніж в інших регіонах країни, про що свідчать дані з наступної таблиці [22].

Порівнюючи ці показники, видно, що і в 1945 році у більшості випадків у Донбасі кількість жінок, що працювали у різних галузях народного господарства, в середньому на 5 - 7% була більше, ніж у порівнянні з іншими регіонах країни. Здавалося б перевага невелика. Але навіть і за цими малими цифрами стоять десятки і сотні тисяч трудівниць Донбасу.

Але більш повно представити вклад жінок у відродження народного господарства Донецького басейну дає можливість таблиця, що дозволяє прослідити динаміку чисельності жінок, що працювали в найбільш важливих для Донбасу галузях народного господарства в роки війни [23].

Ці цифри красномовно говорять про те, яку роль зіграли жінки у відновленні зруйнованої економіки регіону, скількох зусиль їм знадобилося для того, щоб через два роки після звільнення від фашистських загарбників, до кінця Великої Вітчизняної війни, Донбас знов став одним з найбільших вугільно-металургійних районів країни з високорозвиненим сільськогосподарським виробництвом і став одним з найбільших культурних і наукових центрів України.

Вклад жінок у захист своєї Батьківщини буде вічним прикладом, що викликає гордість і захоплення грядущих поколінь, прикладом, який кличе на подвиг. Вітчизняна війна - одна з героїчних сторінок в нашій історії, під час якої було здійснено багато

героїчних подвигів. Але особливе місце серед них належить подвигу жінок - патріоток, трудівниць, бійців.

ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ:

1. Бравер И. Советские женщины у станка куют победу над фашизмом. - М.: Военмориздат, 1941. - 21 с.; Героини Отечественной войны. - Красноярск: Краевое изд-во, 1943. - 84 с.; Женщины в Великой Отечественной войне /Сб. материалов из газет/. - Ижевск: Удмуртгосиздат, 1943. - 72 с.; Женщины в дни Отечественной войны. - Челябинск: Челябгиз, 1943. - 64 с.; Женщины - героини Великой Отечественной войны. - М.: Военмориздат, 1943. - 72 с.; Мищанова О.П. Советская женщина в Великой Отечественной войне. - М.: Госполитиздат, 1945. - 85 с.; Советская женщина в Отечественной войне. - Рига: Республикан. изд-во, 1945. - 65 с. та інші.

2. Араловец Н.Д. Женский труд в промышленности СССР. - М.: Профиздат, 1954. - 175 с.; Карасева Л.Е. Женщины в колхозах - большая сила. - М.: Госполитиздат, 1949. - 68 с.; Кравченко Г.С. Экономика СССР в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.). - М.: Экономика, 1970. - 391 с.; Морехина Г.Г. Рабочий класс - фронту. Подвиг рабочего класса СССР в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.). - М.: Изд-во соц.-экон. лит-ры, 1962. - 480 с.; Митрофанова А.В. Рабочий класс СССР в годы Великой Отечественной войны. - М.: Наука, 1971. - 575 с.; Приходько Ю.А. Восстановление индустрии (1942 - 1950 гг.).- М.: Мысль, 1973. - 287 с. та інші.

3. Шмелева А.Ф. Советские женщины в Великой Отечественной войне. - М.: Политиздат, 1947. - 217 с.; Мурманцева В.С. Советские женщины в Великой Отечественной войне: 1941 - 1945 гг. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Мысль, 1979. - 293 с.; Коваль М.В. Подвиг жінок Радянської України у Великїй Вітчизняній війні (1941 - 1945 рр.) // Укр. іст. журн. - 1975. - № 12. - С. 34 - 46; Киселев В.И. Воссоздание рабочих кадров Донбасса в годы Великой Отечественной войны // История СССР. - 1975. - № 4. - С. 11 - 120; Хорошайлов М.Ф. На відбудові. З історії відбудови Донбасу. - Донецьк: Донбасс, 1946. - 179 с.; його ж. Возрожденный Донбасс. Из истории борьбы партийных организаций Донбасса за восстановление промышленности в годы четвертой пятилетки. - Донецк: Донбасс, 1968. - 196 с.; його ж. Деятельность Коммунистической партии по возрождению Донбасса 1943 - 1945 гг. - К.: Вища школа, 1973. - 240 с.; його ж. Возрождение Всесоюзной кочегарки. Из истории восстановления Донбасса в 1946 - 1950 гг. - Донецк: Донбасс, 1974. - 152 с.; Галаган В.Я. Ратный подвиг женщин в годы Великой Отечественной войны. - К.: Вища школа, 1986. - 303 с.; Добров П.В., Єсіп І.М. Трудова діяльність жінок Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни. - Донецьк: Друк-Інфо, 2000. - 240 с.; Єсіп І.М. Учать жінок у відродженні легкої та харчової промисловості Донбасу (1941 - 1945 рр.) //Нові сторінки в історії Донбасу: Ст. Кн. 5. - Донецьк, 1997. - С 141 - 150; його ж. Трудова діяльність жінок Донбасу (червень 1941 - 1942 рр.) // Нові сторінки в історії Донбасу: Ст. Кн. 6. - Донецьк, 1998. - С 183 - 189; його ж. Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943 - 1945 рр.) // Схід: аналітично- інформаційний журнал. - 2009.- № 5 (96) липень - серпень. - С. 62 - 67; його ж. Жіночі ініціативи щодо забезпечення видобутку вугілля в Донбасі в роки Великої Вітчизняної війни (1943 - 1945 рр.) // Історичні і політологічні дослідження. - 2009. - № 1 (41). - С. 134 - 140 та інші.

4. Центральний державний архів громадських організацій України (далі ЦДАГО України). - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 58. - Арк. 16; Спр. 162. - Арк. 1; Спр. 164. - Арк. - 8 - 9.

5. Киселев В.И. Воссоздание рабочих кадров Донбасса в годы Великой Отечественной войны // История СССР. - 1975. - № 4. - С. 119.

6. Державний архів Донецької області (далі ДАДО). - Ф. 326. - Оп. 1. - Спр. 769. - Арк. 7; Оп. 5. - Спр. 23. - Арк. 124 - 125; Морехина Г.Г. Рабочий класс - фронту. Подвиг рабочего класса СССР в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.). - М.: Изд-во соц.-экон. лит-ры, 1962. - С. 376.

7. Хорошайлов Н. Ф. Деятельность Коммунистической партии по возрождению Донбасса (1943 - 1945 гг.). - К.: Вища школа, 1973. - С. 236.

8. ДАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Спр. 797. - Арк. 100; Спр. 64. - Арк. 28; Спр. 43. - Арк. 297.

9. Державний архів Луганської області (далі ДАЛО). - Ф. 179. - Оп. 2. - Спр. 560. - Арк. 4 - 5.

10. ДАДО. - Ф. Р-5824. - Оп. 1. - Спр. 24. - Арк. 4, 93.

11. Луганщина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Сб. док. и материалов - Док. № 297. - С. 346.

12. ДАДО. - Ф. Р-3938. - Оп. 2. - Спр. 82. - Арк. 18; Спр. 108. - Арк. 41.

13. Там само. - Ф. Р-4225. - Оп. 1. - Спр. 12. - Арк. 37 - 38; Спр. 15. - Арк. 51.

14. ДАЛО. - Ф. 179. - Оп. 2. - Спр. 560. - Арк. 7 - 8.

15. Очерки истории Донецкой областной партийной организации. - Донецк: Донбасс, 1978. - С. 336.

16. ДАЛО. - Ф. 179. - Оп. 2. - Спр. 560. - Арк. 10 - 11.

17. Луганская область за 50 лет: Статит. сб. - Донецк: Статистика, 1967. - С. 116; Донецкая область за 50 лет: Статит. сб. - Донецк: Статистика, 1967. - С. 89.

18. Очерки истории Донецкой областной партийной организации. - Донецк: Донбасс, 1978. - С. 336.

19. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 164. - Арк. 9.

20. ДАДО. - Ф. 326. - Оп. 12. - Спр. 19. - Арк. 3.

21. Вознесенский Н.А. Военная экономика СССР в период Отечественной войны. - М.: ОГИЗ: Гос. изд-во полит. литературы, 1948. - С. 56; История рабочих Донбасса: В 2-х т. - К.: Наукова Думка, 1981. - Т. 2. - С. 70.

22. Таблиця складена автором по: Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі ЦДАВО України). - Ф. 2684. - Оп. 3. - Спр. 5. - Арк. 1; Ф. 5099. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 17; Ф. 5059. - Оп. 1. - Спр. 14. - Арк. 24, 34, 73; ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 631. - Арк. 30; ДАДО. - Ф. Р-4249. - Оп. 2. - Спр. 43. - Арк. 6; Оп 3. - Спр. 99. - Арк. 1 - 182; Ф. Р-4225. - Оп.1. - Спр. 15. - Арк. 96; Оп. 2. - Спр. 15. - Арк.76; Ф. Р-3938. - Оп. 26. - Спр. 72. - Арк. 1 - 10; Ф. Р-2801.

- Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 3, 9, 10, 24; Ф. 1467. - Оп. 2. -Спр. 10. - Арк. 16; Ф. 326. - Оп. 2. - Спр. 57, - Арк. 46; ДАЛО. - Ф. Р-2519. - Оп. 6. - Спр. 3. - Арк. 5; Вознесенский H. А. Вказ. соч. - С. 110 - 111; Митрофанова А.В. Рабочий класс СССР в годы Великой Отечественной войны. - М.: Наука, 1971. - С. 205, 455; Мурманцева В.С. Советские женщины в Великой Отечественной войне. 1941 - 1945 гг. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Мысль, 1979. - С. 64.

23. Таблиця складена автором по: ЦДАВО України. - Ф. 5059. - Оп. 1. - Спр. 5. - Арк. 42; Спр. 14. - Акр. 24, 34, 73; ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 654. - Арк. 44, 76, 134 - 136; ДАДО. - Ф. Р-2865. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 87, 111; Ф. Р-231. - Оп. 2. - Спр. 16. - Арк. 11; Спр. 66. - Арк. 18 - 22; Ф. - Р-3938. - Оп. 2. - Спр. 108. - Арк. 44; Оп. 26. - Спр. 72. - Арк. 1 - 10; Ф. Р-4225. - Оп. 1. - Спр. 15. - Арк. 96; Оп. 2. - Спр. 9. - Арк. 17; Ф. Р-4249. - Оп. 2. - Спр. 1. - Арк. 19; Спр. 43. - Арк. 6, 60; Оп. 3. - Спр. 95. - Арк. 1 - 48; Ф. Р-2801. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 3, 9, 10, 24; Ф. Р-5540. - Оп. I. - Спр. 2. - Арк. 160; Спр. 5. - Арк. 10; Спр. 8. - Арк. 25; Ф. Р-5555. - Оп. 1, Спр. 1. - Арк. 44; Спр. 2. - Арк. 12, 79.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь