Електронна бібліотекапідручники


Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)

11. Використання інформації метричних книг для генеалогічного пошуку (за матеріалами державного архіву Донецької області)


О.В. Васик

Виявлення та залучення у сучасних дослідженнях джерел, в яких наявна генеалогічна інформація, зумовлює підвищення інтересу до генеалогії. Люди, усвідомлюючи своє місце в зв´язці: я - сім´я - рід - народ, звертаються до історії свого коріння. Генеалогічними дослідженнями цікавляться не лише фахівці в цій галузі, а й пересічні люди, які займаються вивченням історії своїх сімей. На сьогоднішній день джерельна база генеалогічних досліджень є досить чисельною та різноманітною за своїм складом. Важливим джерелом для генеалогічного пошуку є метричні книги, які є найбільш цінними та достовірними з генеалогії усіх станів населення.

Отже, метою даної розвідки є виявлення інформаційного потенціалу метричних книг та його використання в генеалогічних дослідженнях.

Інформація метричних книг на початковому етапі використовувалася для досліджень демографічного та статистичного напрямів. З середини XX ст., з´являються праці, в яких метрики стають предметом ретельного вивчення та розглядаються як історико-генеалогічне джерело. Перші дослідження у цьому напрямку зроблені А. Єлпатьєвським. Автор досліджував метричні книги як джерело, яке містить первинну інформацію про людину [1].

Як вдало відмітив Я. Дашкевич, інформація метричних книг стає в нагоді при дослідженнях з біографістики, генеалогії, історичної демографії, історичної медицини (аналіз смертності з погляду хвороб), етнічної та конфесійної історії, лінгвістики, мистецтвознавства, історичної фактографії [2]. В. Томазов дослідив інформативні можливості метричних книг для відтворення козацько-старшинських родів і назвав їх опосередкованими [3]. Н. Лобко зазначає, що метричні книги містять найбільш цінну та концентровану інформацію генеалогічного змісту і загальну для всіх верств населення інформацію. Вона довела, що за допомогою метричних книг можна з´ясувати головні факти з життя людини (народження, шлюб, смерть) та дослідити родинні зв´язки [4]. Серед російських дослідників, які займаються вивченням метричних книг та використовують їх інформацію для відтворення історії родин, слід назвати О. Князеву. Дослідниця акцентує увагу, що метричні книги дають змогу відтворити історію як окремо обраної родини, так і її оточення [5].

Надалі залишається актуальною проблемою створення каталогу для метричних книг, які зберігаються не тільки в державних архівах України, а й у відділах РАГСів. Подібна робота зроблена у Польщі, де створена комп´ютерна база даних «Прадзяд-99» та опублікований довідник з метричних книг, які зберігаються у державних архівах Польщі. Аналогічні спроби щодо каталогізації метричних книг роблять працівники держархіву Одеської області, зусиллями яких створено іменний покажчик з метричних книг [7].

Робота щодо виявлення генеалогічної інформації метричних книг проводилася нами в держархіві Донецької області. Як правило, генеалогічна інформація являє собою юридично оформлену й закріплену у відповідних документах інформацію, яка встановлює спорідненість, зв´язки родоводів та історію роду. Для встановлення родовідних зв´язків необхідні відомості про, як мінімум про представників двох поколінь роду.

Генеалогічні пошуки доцільно розпочинати з опрацювання метричних книг церков, завдяки яким встановлюються дати народження необхідних представників роду. Із знайдених метричних записів маємо змогу з´ясувати не тільки точну дату народження, а також ім´я та по-батькові батька і матері. Далі потрібно переглядати метричні книги другої частини «О бракосочетавшихся» приблизно за 10-15 років від попередньо встановленої дати народження представника роду. Тобто необхідно знайти запис про одруження батьків. Починати слід саме з року народження. Дуже важливою є інформація щодо кількості дітей в родині, що дає можливість приблизно підрахувати, коли одружилися батьки. Як правило, у селянських сім´ях діти народжувалися з інтервалом в 2 роки. Але слід враховувати, що не всі діти, що народжувалися, виживали, і нащадки могли не знати, скільки їх було.

У метричному записі про шлюб зазначалося вік і місце проживання нареченого і нареченої. Віднявши від року одруження вказаний у записі вік нареченого та нареченої, визначаємо роки їх народження. Знаючи приблизно рік народження і місце проживання представника наступного коліна досліджуваного роду, можемо шукати точну дату його народження. Коли ця дата буде знайдена, ми дізнаємося імена і прізвища його батьків і почнемо пошук дати їх одруження за вищезазначеною схемою. Всю інформацію стосовно кожної окремої особи заносимо до генеалогічного досьє. Коли вже визначено представника останнього коліна (скільки буде виявлено поколінь, залежить від того, за який період збереглися метричні книги), складаємо висхідний родовідний розпис або генеалогічну таблицю.

Наш пошук було зосереджено на виявленні відомостей щодо родини Чеграхчі (змішане висхідне дослідження). Інформація нащадків обмежувалася лише наступними даними: відомі Надія та Павло Чеграхчі (сестра та брат), та приблизні дати їх народження, а також ім´я їх матері Ганни Федорівни з приблизної датою народження. Крім того, відомо що представники вказаної родини мешкали у селі Малий Янісоль. Щодо даного населеного пункту, метричні книги наявні у фонді 209 (Федоро- Стратилатовская церковь Екатеринославской духовной консистории Мариупольского уезда с. Малая Янисоль) держархіву Донецької області. Метричні книги даної церкви збереглися за наступні роки: 1855 - 1858, 1869 - 1870, 1881 -1889, 1891 - 1920. Крім того не збереглися дані щодо шлюбу за 1896, 1905 pp. [8].

Таким чином, в відповідних метричних книгах, приступаємо розшукувати членів родини Чеграхчі. Відомо, що Надія Чеграхчі народилася у 1911 р. Відшукавши метрики вказаного року, знаходимо метричний запис про народження: «№ 106; рождение 24 июля 1911г. - крещение 30 июля 1911г.; имя НАДЕЖДА; родители - Мало-Янисольский поселянин Харитон Спиридонов Чаграхчій и законная жена его Анна Феодорова. Православного вероисповедания. Священник Павел Петров, Псаломщик Лазарь Константинов» [9]. Виявити запис про народження Надії не потребувало значних зусиль, хоча прізвище Чеграчхі доволі часто зустрічається у метриках с Малий Янісоль. Але, знайшовши три збіги: ім´я та прізвище дитини, а також матір´ю записана Ганна Федорівна, робимо висновок, що знайдено необхідну нам людину. Крім того, пошук брата Павла дещо полегшується, бо достеменно відомі дані про батька - Харитон Спиридонов Чеграхчі.

Наступним кроком нашого пошуку став розшук Павла Чеграхчі. Відомо, що Павло був молодшим братом, тому відшукуємо метричні книги за 1913-1914 pp., адже, як правило, діти у родинах частіше за все народжувалися з періодичністю в 2 роки. За даними нащадків, Павло народився у 1914 р., (тому наш пошук й було розпочато з метричних книг за 1914 p.), але за даний рік серед народжених немовлят Павло не значився. Саме тому, пошук Павла проводився серед записів 1913 p., де й було знайдено запис про народження: «№ 101; рождение 3 июля 1913г. - крещение 6 июля 1913г.; имя ПАВЕЛ (В честь св. Апостола Павла, празд. церковью 29 июня); родители - Мало-Янисольский поселянин Харитон Спиридонов Чаграхчій и законная жена его Анна Феодорова. Православного вероисповедания; восприемники - Ново-Каракубский поселянин Харалампий Георгиев Черказ и Пелагея Георгиева Галла. Священник Іоанн Киріаков, Псаломщик Антоній Цололо». Запис Павла відрізняється тим, що у графі «Рукоприкладство свидетелей записи по желанию» записано: «Запись верна Пелагея Галла», подібний запис хоча й був обов´язковим й виокремлювався у окрему колонку заповнювався дуже рідко [10].

Потім ми перейшли до пошуку запису щодо народження матері Ганни Федорівни, який приблизно відомий. З більшою точністю виявити запис про народження було б можливим, знайшовши запис про одруження Ганни Федорівни та Харитона Спиридоновича Чеграхчі, де по-перше вказувався вік наречених, по-друге зазначалися відомості щодо місця проживання та відомості щодо батьків молодят. Приблизно відома дата народження Ганни - 1887-1888 рр. Серед метричних записів за вказані роки було знайдено 2 людини. Пошук ускладнювався тим, що невідоме прізвище Ганни, тому нами були відібрані діти з ім´ям Ганна та ім´ям батька Федір. За 1887 р. було знайдено запис про народження «№ 37; рождение 5 апреля 1887 г. - крещение 7 апреля 1887г.; имя АННА; родители - Мало-Янисольского поселянина Феодора Петрова Сарбаша и законная жена его Акемина Авксентьева. Православного вероисповедания; восприемники - Мало-Янисольский поселянин Феодор Гаврилов Тосхупаранов и Василиса Иванова Татарова. Священник Димитрий Иванов, Псаломщик Дионисий Петров» [11]. Також було знайдено інший запис за 1888р. за такими ж критеріями пошуку: «№ 47; рождение 29 марта 1888г. - крещение 10 апреля 1888г.; имя АННА; родители - Мало-Янисольский поселянин Феодор Ильин Тараман и законная жена его Марфа Иванова. Оба православного вероисповедания; восприемники -Мало-Янисольский поселянин Сергей Иванов Цололо и сестра его девица Евфросиния. Священник Борис Савельев, Псаломщик Одиссей Константинов» .

Стосовно цієї інформації, нащадками було зазначено, що скоріше за все представником їхнього роду є Ганна Федорівна Сарбаш, знайдена у метричних книгах за 1887 р. Виходячи з цього, можна припустити що одруження Ганни могло відбуватися десь у 1905 - 1907 рр., адже загальна чисельність дівчат виходила заміж у віці 18-20 років. Але за даними нащадків шлюб Ганни та Харитона міг бути взятий у 1909-1910 pp. За даними метричних книг с Малий Янісоль за 1909-1910 pp. записів щодо шлюбу Ганни Федорівни та Харитона Спиридоновича Чеграхчі не виявлено, а за 1905 р. метричні книги про шлюб не збереглися. Ускладнює пошук й те, що не є відомим чи були ще діти у родині Чеграхчі, крім Надії та Павла, а також досі тривають пошуки інформації щодо дати народження Харитона. За 1903-1904 pp. метричного запису про шлюб Ганни та Харитона також не виявлено, а шукати за більш ранні роки не вважаємо за доцільне, адже серед загальної маси переглянутих метричних записів про шлюб у греків, наречених у віці 13-14 років не спостерігалося.

Робота щодо пошуків представників родини Чеграхчі триває, зі свого боку нащадками надана корисна інформація, яка може допомогти. Ганна Федорівна не була єдиною дитиною у родині, відома ще її сестра Олександра. Зауважимо, що значно ускладнює пошукову роботу не лише відсутність достовірних даних про родину, але й те, що робота з метричними книгами у держархіві Донецької області ведеться в електронному вигляді (сканування метрик здійснюється лише за запитом дослідника), що створює великі черги серед значної кількості користувачів архіву.

З іншого боку, спробуємо скласти змішаний низхідний родовід німецької родини. Наявні відмінності щодо формулярів та інформації метрик іноземних колоністів дещо спрощують генеалогічний пошук. Наведемо приклад відтворення чотирьох поколінь представників родини Фішер, яка виявлена нами за даними метричних книг.

Особливу увагу на даному етапі роботи необхідно звернути на місця проживання представників роду. Для цього необхідно з´ясувати не просто назву населеного пункту, а уточнити, до складу якої волості, повіту та губернії він на той час входив. При цьому слід враховувати те, що кордони сучасних областей України не співпадають з існуючими тоді кордонами губерній. У даному випадку ми працювали із метричними книгами Бергтальскої римо-католицької церкви Маріупольського повіту Катеринославської губернії за 1883-1888 pp. Знайти членів родини нам допоміг запис про смерть голови родини Антона Фішера. Запис про смерть в метричній книзі католиків відрізняється тим, що у випадку смерті людини вказувалися всі члени родини із вказівкою на їх вік, а також вказувалися прізвища заміжніх жінок. У записі про смерть Антона Фішера від 1883р., у графі «Какого быль состояния и звания, сколько жиль, изь какого прихода и кого оставиль детей» значиться наступне: «Поселянинь, имевший оть роду 59 лет Бергтальской церкви прихожанин оставил жену Шарлота, сыновей Петра, Антона, Николая, Якова, Ивана, Андрея, Іосифа и Фридриха и дочерей Эяму и Юлияну» [13]. З даного запису маємо змогу вирахувати дату народження Антона - 1824 р.

Основною складовою генеалогічної інформації про рід є генеалогічні дані (картки) на родину, які містять такі відомості: прізвище, ім´я, по-батькові подружньої пари; їх дати народження, шлюбу, смерті; імена та дати народження, шлюбу, смерті їх дітей. Ці відомості можна записувати як поруч з виявленими датами, так і на зворотному боці аркушу. Бажано зазначати пошукові дані цієї інформації (назва архіву, номер фонду, опису, справи). Із даного запису встановлюємо дані про всіх представників родини, записуючи всіх до окремих карток - дружина, вісім синів та дві дочки.

Подальший пошук членів родини Фішер продовжувався в метричних книгах про народжених за 1883 р. Були знайдені Доротея Фішер (батьки Антон Фішер (син) та Франциска Бак), а також Марія Фішер (батьки Микола Фішер та Катарина Юнгкінд)

[14] . Тобто вже знайдені відомості щодо двох синів Антона Фішера - Антона та Миколу, які на момент смерті батька вже мали окремі родини із дітьми. У випадку одруження синів заводимо окремі картки вже представників їх родини. У попередній же картці тільки записуємо дату його шлюбу та ім´я дружини. Метричні книги за 1884 р. свідчать про смерть у віці 3 років Іосифа Фішера (батьки Антон Фішер (син) та Франциска Бак) [15]. З даного запису встановлюємо дату народження хлопчика- 1881 р.

Наступну інформацію щодо родини Фішер містять метричні книги про народжених за 1885 р. Тут знаходимо записи щодо народження дітей у родинах: Антона Фішера з Францискою Бак - Андреас; Миколи Фішера з Катариною Юнгкінд - Юстина; Івана Фішера з Єлизаветою Лошицькі - Юліана [16]. Таким чином, родина Антона Фішера-старшого у 1885 році поповнилася трьома немовлятами. Метрики 1886 р. свідчать про створення родин наступними синами Антона Фішера - Якова та Андрія, які цього року уклали шлюб з Анною Лошицькі та Францискою Гофман [17] відповідно. З даних цих записів встановлюємо рік народження Якова та Андрія - 1861 р. та 1864 р. відповідно. Тут знаходимо також запис щодо народження дитини у родині Петра Фішера з Єлизаветою Юнгкінд - Цецилії [18].

Прикметно, що у день укладення шлюбу Андрія Фішера, відбулося ще одне одруження, Гелени Фішер та Георга Гофмана [19]. Католицькі метричні книги у записах про одруження містять інформацію щодо батьків молодят із вказівкою дівочого прізвища матері. Батьками у Франциски Гофман та Георга Гофмана значаться - Христіан та Доротея (дівоче прізвище Генслер) Гофман. Таким чином, виявлено брата і сестру, які поріднилися із родиною Фішер. Ще однією знахідкою для нас стало те, що батьками Гелени Фішер записані Петро та Єлизавета (дівоче прізвище Юнгкінд) Фішер. Отже, одного року укладали шлюб дядько з племінницею, що дає змогу вважати Петра Фішера найстаршим з синів Антона Фішера, у якого у 1869 році народилася дочка Гелена.

Метричні книги про померлих також містять відомості про родину Фішер, цього року у родині Антона Фішера (син) та Франциски помирає дочка Доротея у віці 3 років. Метричні книги 1887 р. свідчать про трагічну ситуацію у родині Петра та Єлизавети Фішер. Цього року їх родина втратила двох дочок Шарлоту (1882 р. н.) та Цецилію [20], які померли від крупу у віці 5 та 2 років відповідно. У родині Миколи та Катарини Фішер й Антона та Франциски навпаки народжуються сини Антон та Іоган відповідно; протягом місяця, у родині Івана та Єлизавети Фішер народжується син Іосиф й помирає дочка Юліана [21] від крупу. У 1888 році відбувається одруження однієї з дочок Антона Фішера (батька) Юліани з Андрієм Юнгкінд [22], причому у шлюбі наречена записана як Юстина. Цього ж року у родині Якова та Анни Фішер народжується дочка Анна, а у родинах Гелени (Фішер) Гофман, Антона Фішера та Юліани (Фішер) Юнгкінд народжуються сини Іосифи [23], у родині Івана та Єлизавети Фішер помирає син Іосиф у віці 1 року від лома [24].

Отже, використовуючи як джерело генеалогічної інформації лише метричні книги, нам вдалося виявити чотири покоління родини Фішер та винайти 24 події, які відбулися з членами родини протягом лише 5 років. Таким чином, наші спроби щодо виявлення інформації щодо представників окремих родин призвели до відтворення декількох поколінь роду. Подібні спроби стають більш можливими при опрацюванні метричних книг невеликих населених пунктів, або окремих конфесійних громад, на які багатий Донбас.

ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ:

1. Елпатьевский А.В. О документальных источниках современных историкобиографических и генеалогических исследований // Актовое источниковедение. - М., 1971. - С. 72 - 88.

2. Дашкевич Я. Вірменські метричні книги в Україні XVII - XVIII ст. // Генеалогічні записки українського геральдичного товариства. - Вип. IV. - Львів, 2004. - С. 33.

3. Томазов В.В. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII - початок XXI ст.): Дис. ... канд. іст. наук. - Спец.: 07.00.06. - К., 2005.

4. Лобко Н.В. Інформаційний потенціал українських генеалогічних джерел та його використання в історичних дослідженнях: Дис. ... канд. іст. наук. - Спец.: 07. 00. 06. - К., 2008.

5. Князева Е.Е. Метрические книги Санкт-Петербургского консисториального округа как источник по истории лютеранского населения Российской империи XVIII - нач. XX вв.: Дис. ... канд. ист. Наук. - Спец.: 07.00.09. - СПб., 2004 - 438 с.

6. Смольський І.Р. Метричні книги єврейських громад Галичини, як джерело до генеалогії. Доступний з: http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=972.

7. Греки Одеси. Іменний покажчик по метричним книгам Одеської Грецької Свято- Троїцької церкви - Одеса: Друк, 2000. - Ч. 1: 1800-1831 pp.-364 с. 8.Державний архів Донецької області (далі ДАДО). - Ф. 209.

9. Там само. - Ф. 209. - Оп.1. - Спр. 28. - Арк. 57.

10. Там само. - Спр. 29. - Арк. 51.

11. Там само. -Спр. 6. -Арк. 114.

12. Там само. - Спр. 7. - Арк. 16.

13. Там само. - Ф. 472. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 3.

14. Там само. - Спр. 1. - Арк. 6.

15. Там само. - Спр. 3. - Арк. 4.

16. Там само. - Спр. 1. - Арк. 28, 24, 26.

17. Там само. - Спр. 2. - Арк. 11.

18. Там само. - Спр. 1. - Арк. 34.

19. Там само. - Спр. 2. - Арк. 12.

20. Там само. - Спр. 3. - Арк. 7, 12, 13.

21. Там само. -Спр. 1. -Арк. 45, 43, 51; Спр. 3. -Арк. 12.

22. Там само. - Спр. 2. - Арк. 18.

23. Там само. - Спр. 1. -Арк. 59, 55, 60, 61.

24. Там само. - Спр. 3. - Арк. 14.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь