пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)

9. Єврейське населення південно-Східної України кінця ХІХ - початку ХХ ст. (джерельна база)


В.В. Гончаров

Закономірності формування і росту єврейської громади Південно-Східної України безперечно мають величезне значення для розуміння єврейської історії, історії України і суспільних процесів міграції, соціальної адаптації, модернізації тощо. З багатьох причин ця тема протягом майже століття залишалася без уваги. У першу чергу, як це не парадоксально, через відсутність спеціального дослідження комплексу історичних джерел.

Огляд джерел з історії євреїв зазначеного регіону вказаного часу не був предметом спеціальних досліджень. Однак у працях В. Хітерер [1], О. Сучкової [2, с. 21-22], О.В. Васик [3, с. 184-189] наявні джерелознавчі огляди з того чи іншого питання розвитку єврейської громади різних частин Південно-Східної України. Тому, метою цієї роботи є аналіз джерельної бази дослідження «Єврейське населення Південно- Східної України к. ХІХ - п. ХХ ст.».

Основна частина опрацьованих джерел знаходиться у 21 фонді 7 архівів України, Російської Федерації і Білорусії та у 10 справах (у даному архіві використовується інший, відмінний від прийнятого в Україні, принцип зберігання документів) Центрального архіву історії єврейського народу в Єрусалимі (The Central Archives for the History of the Jewish People (Jerusalem, Israel)).

У Центральному державному історичному архіві України у місті Києві (ЦДІАК України) зберігаються документи російського уряду, що регламентують різноманітні аспекти життєдіяльності єврейського населення українських губерній Російської імперії (Ф. 274; Ф. 294; Ф. 442, оп. 99, 535, 631, 700; Ф. 707). Важливі свідчення про зайнятість єврейського населення Південно-Східної України містяться у документах фонду «Харьковское розыскное отделение 1902-1903 гг. Харьковское охранное отделение 1903 - 1906 гг.» (Ф. 304). Незважаючи на те, що більшість фондів ЦДІАК України вже описані й активно використовуються [4], нами були опрацьовані документи, що не набули достатнього поширення.

Велика кількість джерельного матеріалу з Державного архіву Донецької області (ДАДО) знаходяться у фонді «Колекція документів з історії Донецького краю» (ФР- 2109) і Фонді мікрофільмів, в яких є статистичні дані по Катеринославській губернії, звіти про єврейські погроми. ФР.-2109 - це копії документів довоєнної комплектації, більшість оригіналів яких було втрачено під час Другої світової війни.

Було введено до наукового обігу документи фондів ДАДО - «Церковь евреев г. Бахмута» (Ф. 313 і «Синагога г. Мариуполя» (Ф. 211). Ці фонди зберігають дані метричних книг: записи про народження і смерть, одруження та розлучення євреїв Бахмутського і Маріупольського повітів Катеринославської губернії з 1858 по 1921 роки. Джерела з економічної діяльності єврейського населення зібрані у фонді «Мариупольской портовой таможни, г. Мариуполь, Екатеринославской губернии» (Ф. 134). Джерела, що зафіксували специфіку релігійно-культурного життя єврейського населення краю утримуються у фондах «Благочинный 3 округа церквей Бахмутского уезда г. Юзовка, Бахмутского уезда, Екатеринославской губернии» (Ф. 69) і «2-й еврейский молитвенный дом г. Юзовка, Бахмутского уезда Екатеринославской губернии» (Ф. 177). Важливі статистичні дані, що стосуються кількості євреїв м. Юзівки, знаходяться у фонді «Юзовская городская управа г. Юзовка, Бахмутского уезда, Екатеринославской губернии» (Ф. 10).

Також нами були використані фонди інших державних архівів України: Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей.

Про підприємницьку і революційну діяльність євреїв Південно-Східної України свідчать документи фонду «Канцелярия Екатеринославского губернатора» (Ф. 11) Державного архіву Дніпропетровської області.

У фонді «Александровская городская управа» (Ф. 24) Державного архіву Запорізької області (ДАЗО) є справи про устрій єврейської птахофабрики (спр. 237), про єврейські молитовні будинки (спр. 69) і про єврейські погроми, що мали місце у м. Олександрівську в 1905 році (спр. 231). У фонді «Александровской уездной землеустроительной комиссии Главного управления землеустройства и земледелия г. Александровска» (Ф.-192) зберігаються документи про єврейські землеробські колонії.

Багато документів, що стосуються різноманітних аспектів життєдіяльності єврейського населення Південно-Східної України міститься у Державному архіві Харківської області (ДАХО). Зокрема, у фонді «Харьковское губернское правление» (Ф. 4, оп. 163, 187) є прохання євреїв Катеринославської губернії, яка входила до межі осілості, про дозвіл їм перебувати у губернському місті Харкові для того, щоб зайнятися якоюсь господарською діяльністю або з метою прийняття християнства. Також у цьому фонді зберігаються списки євреїв Ізюмського повіту Харківської губернії. У справах фонду «Управление полицмейстера г. Харькова» (Ф. 52) зібрані документи про політичну діяльність євреїв.

Багатий і цінний матеріал з історії євреїв Південного Сходу України містять фонди Державного архіву Російської Федерації (м. Москва, далі - ДАРФ). Документи фонду «Департамент полиции Министерства внутренних дел. 1880 - 1917» (Ф. 102, оп. 302) відображають весь спектр думок (особисті, суспільні, державні) щодо званого «єврейського питання» (спр. 605, 615, 616). Департамент поліції був центральним органом державної поліції Російської імперії, очолював політичний та карний розшук, здійснював розробку заходів для охорони суспільного і державного устрою Росії, законопроектів та інструкцій Міністерства внутрішніх справ, керівництво, координацію, контроль за діяльністю поліцейських, жандармських, охоронних і пошукових органів, боротьбу із суспільним і революційним рухом у країні. Все це, безперечно, зумовлює цінність даної колекції документів для нашого дослідження. У документах фонду є Журнали засідань Ради міністрів з питань про умови прийому євреїв до середніх навчальних закладів і довідки про порядок прийому євреїв до навчальних закладів (спр. 615), містяться дані про господарську діяльність єврейського населення регіону (спр. 612).

Особливий інтерес становлять документи з особистого фонду єврейського історика Петра (Пейсаха) Семеновича Марека (Ф.Р - 9533 «Марек П.С.»). На початку 1890-х років по містах і містечках межі осілості П.С. Марек збирав матеріали з історії побуту євреїв (спр. 67), а також з історії російського єврейства у цілому (спр. 38). Мабуть, П. С. Марек є першим російським істориком, що вивчав роль жінки в єврейської громаді - у його особистому фонді збережені чернетки з даної проблеми (спр. 6, Нарис П.С. Марека «Роль женщины в истории русских евреев» (1888)).

У Національному історичному архіві Білорусії у місті Гродна у фонді 1 «Канцелярия гродненского губернатора» зосереджені листи, прохання євреїв губернії, щодо їх переселення до досліджує мого нами регіону [5].

У справах, що знаходяться на збереженні у Центральному архіві історії єврейського народу в Єрусалимі (Ізраїль) зібрана цінна колекція документів з історії євреїв досліджуваного нами регіону. Основу зібрання становлять юридично засвідчені копії джерел з різних архівів багатьох держав світу (Росії, Білорусії, України й інших), є також унікальні документи, передані на збереження емігрантами, що прибули в Ізраїль на постійне місце проживання.

У справі Ru 89 приводиться Довідка з питання про правовий статус євреїв, укладена Канцелярією Ради міністрів. У справі Ru 143 є статистичні дані про: кількість єврейського населення Катеринославської губернії; казенних єврейських училищах 1-го розряду регіону; єврейські землеробські колонії. Справа Ru 407. 38-43 зберігає лист керівника державним майном Херсонської і Бессарабської губерній на ім´я губернатора про стан справ у єврейських землеробських колоніях Катеринославської губернії. У справі Ru 409 є дані про кількість учениць-єврейок у гімназіях Катеринославської губернії, про учнів-євреїв Південно-Східної України містяться також і в справах НМ 2/7921. 9; НМ 2/9027.9; НМ 2/9026.18. Духовне життя євреїв досліджуваного регіону зафіксоване у джерелах, які зібрані у справах НМ 2/9050.1; НМ 2/7943.1; НМ 2/8277.1.

У вищевказаних фондах державних обласних архівів України, Центральному архіві історії єврейського народу в Єрусалимі є справи з ідентичним змістом.

За походженням та функціональним призначенням, характером інформації використані джерела можуть бути поділені на такі групи:

- законодавчі акти, що регулювали життєдіяльність єврейської громади

Південно-Східної України, опубліковані у «Полном собрании законов Российской империи» і різноманітних збірниках документів [6]. Особливий інтерес викликають ті закони й укази, що були спрямовані на формування єврейської громади Південно- Східної України. Вони також дають уявлення про статус законодавства Російської імперії і політики влади щодо євреїв.

- діловодні документи: звіти та доповіді губернаторів, різних державних [7] і єврейських товариств, метричні книги [8]. Остання група джерел - це великий, практично не вивчений комплекс документів. Дослідники єврейської громади до останнього часу залишали поза увагою такі цікаві, але складні джерела, як метричні книги, тому що вони незручні в опрацюванні: великий цифровий матеріал, нерозбірливий почерк, записи на їдиш. Проте залучення даних джерел дає можливість відстежити внутрішні процеси в єврейській громаді стосовно сім´ї, шлюбу, відобразити демографічні проблеми. У відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки ім. В. Вернадського автором були виявлені деякі документи урядових організацій під грифом «Таємно» [9], що раніше не оприлюднювалися.

- релігійно-правова та релігійно-довідкова література З огляду на великий вплив релігії на життя єврея як найкраще джерело є посібник для практичного і теоретичного вивчення Талмуда відомого сучасного релігійного діяча, рабина

А. Штейнзальца [10], а також інша література релігійно-довідкового змісту [11].

- статистичні матеріали. Це насамперед матеріали Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року [12], Одноденного перепису початкових шкіл у Імперії [13], а також матеріали, зібрані земствами досліджуваних губерній [14]. Інформація, що міститься в них, дає можливість простежити демографічні процеси єврейської громади Південно-Східної України, з´ясувати освітній рівень, соціальний стан, зайнятість і багато інших аспектів, що відображені у дослідженні у формі таблиць і діаграм. Земська статистика дає багатий матеріал для загальної характеристики стану сільського господарства у районах єврейських колоній, а також для співставлення економічного побуту євреїв-землевласників та інших національних груп сільського населення. Проте недовіра єврейського населення до офіційних представників влади (тим більше іншого етносу) і погане знання ним російської мови змушує засумніватися у достовірності земських джерел. І тому потрібно притягнуті статистичні дані, зібрані Єврейським колонізаційним товариством (ЄКТ), опитування якого проводилося на їдиші від імені єврейського добродійного товариства, тому є всі підстави вважати ці дані більш точними, ніж матеріали земств [15].

Цікавим, але маловивченим статистичним джерелом є збірники «Вся Россия: Русская книга промышленности, с/х и администрации», що з кінця 80-х років ХГХ століття по 1903 рік видавав у Санкт-Петербурзі О.С. Суворін [16]. Починаючи з 1911 року, збірник з такою ж назвою стало видавати Товариство Л.М. Фіш у Києві [17]. Порівняно з попередником він містив утричі більше матеріалу. Звіти збиралися спеціальними агентами на місцях, а також складалися за даними урядових і суспільних організацій. У подібних довідниках зазначені вихідні дані (прізвище, ім´я, по батькові й адреса проживання) власників різних підприємств, нерухомості, торгових ларків, але без вказівки на їхню конфесійну або етнічну приналежність. Остання обставина значно ускладнює аналіз зайнятості єврейського населення краю, через що використання даного джерела є припустимим лише для виявлення тенденцій у середовищі значної і середньої єврейської буржуазії регіону.

- періодичні видання. Проаналізована як єврейська преса, так і офіційні видання різних міністерств кінця XIX - початку XX століть. Переважно це російськомовна єврейська періодика: часописи: «Восход», «Еврейская школа» і журнали Міністерства народного просвітництва і Міністерства внутрішніх справ [18]. Цінність матеріалів періодики насамперед у тому, що вони висвітлюють реальні факти, дії і процеси, які відбувалися у повсякденному житті євреїв Південного Сходу України, а одночасне використання внутрішніх (єврейських) і зовнішніх (офіційних, державних) джерел інформації дозволяє зводити до мінімуму тенденційність, настільки характерну для даного виду джерел.

- наративні джерела (мемуари і щоденники подорожей, етнографічні замальовки). Мемуарна література допомагає відтворити яскраві й живі події минулого. Зокрема були опрацьовані мемуари великого державного діяча Росії С.Ю. Вітте, у яких один з параграфів так і називається - «Єврейське питання» [19]. Слід зауважити, що С.Ю. Вітте представляв нову ґенерацію російських лібералів-державників, котрі прагнули “звільнити” єврейське питання від застарілих і непотрібних ідеологічних нашарувань. Було використано також спогади громадських єврейських діячів Російської імперії, насамперед мемуари відомого єврейського публіциста, юриста Г.Б. Сліозберга, який був добре обізнаний із механізмом функціонування як єврейської громади, так і бюрократичної системи імперії [20]. Цікаві етнографічні замальовки побуту євреїв-хліборобів можна знайти у начерках Л.М. Брамсона [21], опис єврейського весільного обряду у Л.О. Леванди [22].

Отже, джерельна база запропонованого дослідження багата і різноманітна. Вона дає можливість простежити процес формування єврейської громади Південно-Східної України, виявити структуру зайнятості євреїв регіону і відбити динаміку розвитку системи виховання і освіти, але це вже справа майбутніх розвідок.

ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ:

1. Хитерер, В. Документы по еврейской истории ХУІ - ХХ веков в Киевских архивах /

В. Хитерер.- К.-М.: ин-т иудаики - Мосты культуры, 2001. - 223 с.

2. Сучкова, Е. Документы государственного архива Донецкой оласти по истории евреев Донбасса / Е. Сучкова. // Х ежегодная международная междисциплинарная конференция по иудаике. Секция: Региональные исследования, история еврейских общин. Тезисы.-М., 2003.

3. Васик, О.В. Метричні книги євреїв міста Маріуполя (за матеріалами державного архіву Донецької області) / О.В. Васик // Історичні і політологічні дослідження. - Донецьк. - 2008. - № 1/2 (37/38).

4. Див.: Хитерер, В. - Вказ. праця.

5. Національний історичний архів Білорусії у м. Гродна. Ф. 1. - Оп. 4. - Спр. 873; Оп. 13. - Спр. 397, 540.

6. Полное собрание законов Российской империи. - СПб., 1882. - Т.2 - 548 с.; 1903. - Т.23 - 762 с.; 1912. - Т.29. - 1006 с.; Руководство к русским законам о евреях / М.И. Мыш. - СПб., 1904. - 522 с.; Сборник ограничительных законов и постановлений о евреях по 1-е июля 1902 г. / Е.Б. Левин. - СПб.: Изд. неофициальное, 1902. - 513 с.

7. Справка о главнейших ограничениях евреев в правах гражданских и политических.- СПб.: Типография Министерства внутренних дел, 1906. - 20 с; Записка о правах жительства и передвижения евреев. Составлена Департаментом Общих Дел МВД в сентябре 1906 года. б. и. - 90 с.;

8. ДАДО. Ф. 211; Ф. 313. - Оп. 1. - Спр. 1 - 37.

9. Справка по вопросу о правовом положении евреев в России (Составлена Канцелярией Совета министров). - Б. м., б. г. - 172 с. (“Секретно”).

10. Штейнзальц, А. Введение в Талмуд / А. Штейнзальц. - М.: Израильский ин-т талмудических публикаций. Ин-т изучения иудаизма в России, 1993. - 382 с.

11. Донин, Х. Быть евреем / Х. Донин. - Иерусалим - Ростов-на-Дону: «Шамир» - «Единство», 1991.; Фишбейн, М. Религиозные традиции иудаизма / М. Фишбейн. // Религиозные традиции мира: В двух томах. - М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. - Том 1; Пилкингтон, С.М. Иудаизм / Пер. с англ. Е.Г. Богдановой. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 1998. - 400 с.; Телушкин, Й. Еврейский мир. Важнейшие знания о еврейском народе, его истории и религии / Й. Телушкин.- М.: Лехайм, 1998. - 575 с.

12. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 год 23 октября.- СПб., 1904. - Том XIII. Екатеринославская губерния; Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года / Под ред. Н.А.Тройницкого. Вып. 6. Наличное население об. пола по уездам и городам с указанием преобладающих вероисповеданий и сословий. - СПб., 1905. - 60 с.

13. Однодневная перепись начальных школ в Империи, произведенная 18 января 1911 г. Вып. 4, ч. 1. Одесский учебный округ. Губернии: Бессарабская, Таврическая, Херсонская и Екатеринославская.- Петроград, 1914. - 92 с. (Приложения).

14. Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Бахмутский уезд.- Екатеринослав: Изд. Екатер.губ. земства, 1886.- 556 с.; Отчет Мариупольской уездной земской управы за 1882 год.- Мариуполь: Лито- типография А.А. Франтова, 1882.; Отчет Мариупольской уездной земской управы за 1886 год.- Мариуполь: Лито-типография А.А. Франтова, 1887.; Отчет Мариупольской уездной земской управы за 1888.- Мариуполь, 1889.

15. Сборник материалов об экономическом положении евреев в России.- СПб.: Изд. ЕКО, 1904. - Т. 1. - 394 с.; - Т. 2. - 369 с.; Бруцкус, Б.Д. Еврейские земледельческие поселения Екатеринославской губернии / Б.Д. Бруцкус.- СПб.: Изд. ЕКО, 1913. - 96 с.

16. Вся Россия: Русская книга промышленности, с/х и администрации. Адрес-календарь Российской империи / Изд-во А.С. Суворина.- СПб., 1900. - Т.1. - 3179+128 с.

17. Вся Россия за 1912 год: Русская книга промышленности, с/х и администрации. Адрес-календарь Российской империи.- К., 1911.- 1687+354+2124 с.

18. Еврейская школа. Ежемесячный журнал. - СПб. - 1904. - сентябрь, октябрь, ноябрь; Журнал Министерства Народного Просвещения.- 1873.- Апрель. - С. 1-112.; Восход. - 1891.- Т. 4 - 9.

19. Витте, С.Ю. Избранные воспоминания, 1849-1911 г.г. / С.Ю. Витте. - М.: Мысль, 1990. - С. 398-402.

20. Слиозберг, Г.Б. Дела минувших дней / Г.Б. Слиозберг. // Евреи в России: Х1Х век.- М.: Новое литературное обозрение, 2000. - С. 247 - 496.; Ковнер, А.Г. Из записок еврея / А.Г. Ковнер. // Евреи в России: Х1Х век.- М.: Новое литературное обозрение, 2000. - С. 177 - 246.; Паперна, А.И. Из николаевской эпохи / А.И. Паперна. // Евреи в России: Х1Х век.- М.: Новое литературное обозрение, 2000. - С. 27 - 176.

21. Брамсон, Л.М. Поездка в южно-русские еврейские колонии. Путевые наброски / Л.М. Брамсон.- СПб.: типо-литография А.Е. Ландау, 1894. - 41 с.

22. Леванда, Л. О. Старинные еврейские свадебные обычаи / Л. О. Леванда. // Пережитое: СПб, 1911. - С. 103 - 135.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь