11. Академік Г.М.Висоцький (1865 - 1940) - засновник науково- дослідної кафедри лісівництва харківського сільськогосподарського інститут ім. Раковського
Кушнарьова В.О.
У статті висвітлена діяльність видатного вченого-лісознавця проф. Г.М. Висоцького по організації науково-дослідної кафедри лісівництва при Харківському сільськогосподарському інституті.
Відтворюючі історію вітчизняної аграрної науки в сучасних умовах національного відродження, вивчаючи, в першу чергу, архівні матеріали та галузеві періодичні видання, стає очевидною необхідність перегляду та об’єктивної оцінки внеску кожного сільськогосподарського напряму і окремої особистості у розвиток аграрної галузі України.
Видатним представником вітчизняної аграрної науки, зокрема, лісівництва є академік Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940). Висвітлення творчої діяльності цього визначного представника лісівничої науки мало місце на сторінках праць таких науковців як С.С. Соболев [1], О.С. Скородумов [2], Б.Й. Логгінов [3], О.С. Мігунова [4], М.А. Лохматов [5], Г.Б. Гладун [5] та ін. Але, не зважаючи на досить велику кількість праць, мало дослідженою залишається науково - організаційна діяльність вченого. Тому завданням автора цієї статті є, хоча б часткове, заповнення цієї прогалини.
Постановою РНК УРСР про лісові дослідні установи від 31 липня 1925 р. у м. Харкові розпочав роботу центр науково - дослідницької діяльності в Україні - Бюро з лісової дослідної справи України при Всеукраїнському управлінні лісами (ВУПЛ), до складу якого увійшли визначні вчені-лісоводи: О.Г. Марченко, Б.О. Шустов, О.І. Колесников, А.Б. Жуков, В.Я. Гурський, С.С. П’ятницький та ін. Очолив новостворену установу Г.М. Висоцький [6]. Під його керівництвом була відновлена та значно розширена лісова дослідна мережа на території України, розгорнулися експедиційні і стаціонарні дослідження за програмою, що охоплювала лісівництво, ґрунтознавство, кліматологію, гідрологію. В цей період розпочинають активну роботу нові лісові дослідні станції - Червоно - Тростянецька, Весело - Боковеньківська, Олешківська лісомеліоративна, Придеснянський дослідно - яружний пункт тощо.
За 4 роки своєї діяльності Бюро випустило 15 томів «Трудов по лесному опытному делу Украины», де, крім наукових робіт, які й досі не втратили актуальності, публікувалися перші урядові постанови про наукові установи, програми дослідних робіт та результати нарад з лісової дослідної справи [7], [8]. У кожному річному випуску „Трудов” Г.М. Висоцький публікував звітні статті про виконану роботу та повідомлення про подальші завдання.
Лісовий факультет Харківського сільськогосподарського інституту (ХСГІ) на чолі з Г.М. Висоцьким тісно співпрацював із Бюро. У той час у вищих навчальних закладах України створювалися науково - дослідні кафедри як самостійні установи, керівниками яких призначалися визначні вчені.
У виписці з протоколу Ч. 9 засідання Президії Укрнауки, що відбулося 22 березня 1926 р., була заслухана доповідь О.Н. Соколовського про кафедру організації сільського та лісового господарства. Президія визнала, що кафедра представляє собою об’єднання двох різних за своїм завданням і змістом кафедр - економіки й організації сільськогосподарського виробництва та економіки й організації лісового господарства. Така ситуація зовсім не сприяла розвитку кафедри, гальмуючи її діяльність та створюючи труднощі при керуванні нею. Було визнано доцільним відділити секцію економіки й організації сільського господарства у окрему кафедру. Що стосується секції лісового господарства, то Президія зауважила, що слід вжити необхідних заходів для підвищення її колективної роботи, а також залучити нові кадри аспірантів [9].
На засіданні Президії Укрнауки було прийняте рішення про реорганізацію кафедри організації сільського та лісового господарства у 3 секції: 1) економіки й організації сільського господарства, на чолі з акад. Левицьким; 2) економіки й організації лісового господарства, завідувачем якої був призначений проф. О.Г Марченко; 3) лісознавства, керівником якої став проф. Г.М. Висоцький. Також було вирішено включити керівника секції таксації проф. Б.О. Шустова як дійсного члена до складу секції лісівництва, до часу перетворення її на самостійну кафедру [10].
Необхідність створення першої в Україні науково - дослідної кафедри лісознавства й лісівництва пояснювалась відсутністю достатньої кількості кваліфікованих дослідників, які були б здатні проводити ґрунтовні наукові дослідження на лісових дослідних об’єктах, що дало б найкращі практичні результати. Тому відкриття кафедри стало логічним етапом розвитку секції лісознавства.
У листі до ректора ХСГІ від 16 березня 1926 р. за № 175 декан лісового факультету О.Г. Марченко просить підняти клопотання перед Укрголовнаукою про відкриття вищезгаданої кафедри у складі 3 секцій - лісознавства, лісівництва з лісовою технологією та лісових меліорацій. Керівником секції лісознавства планувалося призначити Г.М. Висоцького; секцію лісівництва з лісовою технологією мав очолити І.О. Яхонтов; завідувачем останньої секції мав бути
В.Я. Гурський [11].
У виписці з протоколу № 41 засідання Президії Укрнауки від 26 листопада
1927 р., у якій розглядається питання про затвердження штатного складу наукових співробітників по кафедрі лісівництва, подається рішення про призначення проф. Г.М. Висоцького керівником вищезазначеної кафедри [12].
На засіданні науково - дослідної кафедри лісівництва, яке відбулося 18 лютого
1928 р., було розглянуто питання про урочисте відкриття кафедри (24 лютого) та затвердження керівників секцій і дійсних членів, плану робіт й кошторису [13].
Для ув’язки роботи з іншими установами, що проводять наукову та господарську роботу у лісовій галузі, кафедра планувала співробітництво з Бюро з лісової дослідної справи, лісо - інженерним факультетом Київського сільськогосподарського інституту, Центральною дослідною та контрольно - насіннєвою станцією, навчально - дослідними лісництвами тощо. Ця співпраця допомогла б уникнути паралелізму у роботі, крім того кафедра була б ознайомлена з усіма потребами господарства, а господарські організації мали б змогу використовувати останні досягнення кафедри [14].
Кафедра розпочала роботу у складі чотирьох секцій - лісознавства, спеціального лісівництва, лісових меліорацій та дендрології. Перед кафедрою були поставлені такі завдання: 1) лісопридатність ґрунтів (зокрема степових); 2) обіг вологи в лісі; обіг зольних речовин в лісі; 3) типи лісів та їх біологія; 4) енергетична акумуляція лісу; 5) лісове насінньознавство; 6) природне лісовідновлення; 7) штучне лісорозведення; селекція деревних порід; 8) вивчення технічних якостей деревини; 9) вивчення продуктивності та довговічності штучних лісостанів; 10) дослідження Дніпровських плавнів; 11) вивчення видового та расового складу лісів; 12) вивчення методів заліснення крейдяних крутосхилів.
Роботу кафедри планувалося проводити за сезонною методологією: влітку - в лісі, а в зимовий період - в лабораторіях, де б науковці опрацьовували матеріал, зібраний під час літніх робіт. Лабораторні роботи та опрацювання матеріалу мали виконуватися в спеціальних лабораторіях Харківського і Київського лісфаків, а при необхідності залучалися б лабораторії інших факультетів, зокрема хімічна, ґрунтознавча. Як видно із запланованих кафедрою робіт, молоді науковці, щонайменше півроку повинні були проводити серед природи, працюючи в лісі, і приблизно стільки ж - працювати над обробкою зібраного матеріалу [15].
За ініціативою Г.М. Висоцького навесні 1927 року розпочалися регулярні спостереження над вогкістю ґрунту в Чугуєво - Бабчанському навчально - досвідному лісництві. Дослідження із загального лісівництва, які передбачали вивчення типів горових дібров та пристепових борів, їхнього складу, зростання, відновлення тощо, виконувалися під керівництвом Г.М. Висоцького. Вивчення біології деревних порід виконувалися під керівництвом проф. О.І. Колеснікова, питань спеціального лісівництва - проф. І.О. Яхонтова, питань лісоекономії - проф. О.Г. Марченка, шкідників лісу - І.К. Тарнані; лісотаксаційними роботами керував проф. Б.О. Шустов [16]. Г.М. Висоцьким було організоване детальне нівелювання в лісництві; вчені Г.Г. Махов та Б.О. Шустов склали карти ґрунтів і рослинності. Кожної весни тут Георгій Миколайович проводив зі студентами повторювальні лекції з демонстраціями на живій природі.
Влітку того ж року за вказівкою Г.М. Висоцького виконувалися роботи з вивчення борового комплексу Ближньо - Малинівської дачі Чугуєво - Бабчанського навчально - досвідного лісництва. Учений брав участь у опрацюванні матеріалу, в результаті якого були виділені елементи борового комплексу, що характеризуються низкою ознак більш - менш постійного характеру. Елементи, які мають подібні ознаки, об’єднано в типи (за термінологією Г.М. Висоцького) [17].
29 березня 1928 р. відбулося об’єднане засідання двох науково - дослідних кафедр - ґрунтознавства та лісівництва, на якому були присутніми 43 особи. До порядку денного, зокрема, увійшов виступ Г.М. Висоцького з доповіддю про «Досвід обліку витрати води лісом та полем у Велико - Анадолі й можливість регулювання цієї витрати». Доповідач наголосив на тому, що до цього часу через відсутність точних методів ніким в Європі не було проведене дослідження витрати води рослинністю. Та невелика кількість досліджень з даної проблеми, що була виконана в Німеччині та Австрії, не достатня і не точна. Георгій Миколайович запропонував розглянути результати, отримані ним під час обстеження степової смуги у Велико - Анадолі, які він представив учасникам засідання. На його думку, витрати води необхідно розраховувати із урахуванням стану вогкості ґрунту та підґрунтя, виконуючи дослідження тієї атмосферної води, яка проходить в ґрунт і використовується корінням рослин. Далі Г.М. Висоцький навів числові дані власних досліджень, та підкреслив, що вони неповні та потребують доповнень і уточнень, що матиме велике значення для сухого лісівництва, яке становить більшу половину території України [18].
Отже, Г.М. Висоцький здійснив значний внесок у організацію та діяльність науково - дослідної кафедри лісівництва ХСГІ, яка завдяки глибині та багатоплановості наукових досліджень поступово перетворилася на Український науково - дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації, проект якого у 1929 р. був розроблений Г.М. Висоцьким.
Література
1. Соболев С.С. Георгий Николаевич Высоцкий и его научная деятельность // Почвоведение. - 1935. - № 4. - С.456 - 459.
2. Скородумов А.С. Научно - организационная деятельность Г.Н. Высоцкого // Ботанический журнал. - 1951. - № 1. - С.106 - 110.
3. Логгинов Б.И. Г.Н. Высоцкий - основоположник научного степного лесоразведения // Лесное хозяйство. - 1965. - № 10. - С. 8 - 9.
4. Мигунова Е.С. Г.Н. Высоцкий - выдающийся отечественный натуралист // Лесоводство и почвоведение (исторические очерки) / Мигунова Е.С. - М.: Экология, 1994 - С. 135 - 151.
5. Гладун Г.Б., Лохматов М.А. В.В. Докучаев и лесные мелиорации // Х.: Новое слово, 2007.
6. 574с. - 128 илл.
7. Постановление Совета Народных Комиссаров УССР: О Лесных опытных учреждениях // Труды по лесному опытному делу Украины. Материалы по степному лесоразведению. - Харьков, 1926. - Вып. 3. - С.113 - 117.
8. Воробйов Д.В., Погребняк П.С. Лісовий типологічний визначник Українського Полісся // Труди з лісової дослідної справи на України. - Х., 1929. - Вип. ХІ. - 164 с.
9. Голов’янко З.С. К методике учета зараженности сосен короедами // Труди з лісової дослідної справи на України. - К., 1926. - Вип. 4. - С.3.
10. Виписка з протоколу Ч. 9 засідання Президії Укрнауки 22 березня 1926 р. - Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВОВУ України). - Ф.166. - Оп. 6. - Спр. 4119. - Арк. 2, 2 зв.
11. Витяг з протоколу Ч. 42 Засідання Президії Укрнауки від 11 грудня 1926 р. - ЦДАВОВУ України. - Ф.166. - Оп. 6. - Спр. 4119. - Арк. 35.
12. До ректора Інституту (копія Ч. 1170). - ЦДАВОВУ України. - Ф.166. - Оп. 7. - Спр. 570.
13. Арк. 53.
14. Витяг з протоколу № 41 засідання Президії Упрнауки з 26 листопада 27 р. - ЦДАВОВУ України. - Ф.166. - Оп. 6. - Спр. 4120. - Арк. 1.
15. Протокол № 3 Засідання науково - дослідчої катедри лісівництва з 18//ІІ - 1928 р. - ЦДАВОВУ України. - Ф.166. - Оп. 6. - Спр. 4120. - Арк. 50, 50 зв.
16. Доповідна записка до операційного плану робіт секцій Н. Д. К. Лісознавства та Лісівництва. - ЦДАВОВУ України. - Ф.166. - Оп. 6. - Спр. 4119. - Арк. 280, 280 зв.
17. Хроніка // Український лісовод. - 1928. - № 5 - 6. - С. 62.
18. Програм науково - дослідних робот у навчально - досвідному Чугуїво - Бабчанському лісництві в 1926 - 27 операційному році // Вісті Харківського сільськогосподарського інституту. - 1927. - № 8 - 9. - С. 157 - 158.
19. Дрюченко М. Матеріяли до вивчення борового комплексу Ближньо - Малинівської дачі Чугуєво - Бабчанського навчально - досвідного лісництва // Вісті Харківського сільськогосподарського інституту ім. Раковського. - 1928. - Вип.10. - С.59 - 79.
20.Протокол Ч. 8 Об’єднаного засідання Науково - Дослідчих Катедр Ґрунтознавства та Лісівництва від 29 березня 1929 року. - ЦДАВОВУ України. - Ф. 166. - Оп. 6. - Спр. 4128. - Арк. 184, 184 зв.
|
:
Історичний архів (збірник наукових праць)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 1)
Історична панорама - збірник наукових праць (частина 2)
Історичні записки (збірка наукових праць)
Історіографія, джерелознавство (збірка наукових праць)
Іван Огієнко і сучасна наука та освіта (збірка наукових праць)
Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей)
Історія України
Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект
Історія Стародавнього Сходу
Всесвітня історія
Історико-педагогічний альманах (збірка наукових праць)
Історія і культура Придніпров’я (збірка наукових праць)
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 2
Історія народного говподарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 3
Історія (збірка наукових праць)
Запорожсталь